Калькулювання витрат за статтею «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання»

Стаття є комплексною. Розрахунковими вихідними даними для цієї статті є:

1. склад устаткування і транспортних засобів, які планується використовувати згідно норм та обсягу виробництва продукції;

2. нормативи витрат енергії по окремим видам устаткування та цін на окремі види енергії;

3. нормативи витрат допоміжних матеріалів ( в тому числі запасних частин, мастильних матеріалів і т. ін.), які потрібні для експлуатації та ремонту устаткування;

4. нормативи по обслуговуванню та ремонту устаткування і внутрішніх заводських транспортних засобів, що виконуються робітниками допоміжних виробництв;

5. розрахунки розподілу продукції і робіт (послуг) допоміжних виробництв;

6. квартальні норми амортизаційних відрахувань на окремі види (групи) основних засобів;

7. розрахунки потреби МШП інструментів, а також витрати на їх ремонт та відновлення;

8. кошторис ремонтних робіт устаткування.

Вартість ремонту основних засобів, устаткування і амортизаційні відрахування на їх відновлення відносяться на рахунок 23 «Виробництво». Фактичні витрати на ремонт основних засобів, устаткування, яке обслуговує основне виробництво, здійснені в період планового ремонту, понадпланового простою підприємства, відносяться на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів».

Амортизаційні відрахування від вартості основних фондів загально-виробничого призначення, витрати на утримання яких включаються в статтю «Загальновиробничі витрати», відносяться безпосередньо на витратні рахунки відповідних виробництв.

Амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів, які обслуговують основне виробництво, відносяться на собівартість продукції щомісячно в розмірі 1/3 квартальної норми, передбаченої податковим законодавством.

Калькулювання витрат за статтею «Загальновиробничі (цехові)витрати»

Вихідні дані планових розрахунків кожної статті:

• структура організації управління цехами, їх штатні розклади;

• норми витрат палива і енергії для опалення, освітлення та інших загальновиробничих потреб;

• норми амортизаційних відрахувань;

• розрахунки витрат на охорону праці;

• розрахунки розподілу продукції, послуг допоміжних цехів;

• розрахунок витрат на професійну підготовку та перепідготовку, за профілем підприємства, кадрів, що перебувають у трудових відносинах з підприємством;

• розрахунок витрат на утримання пожежної і сторожової охорони;

• норми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством.

Витрати, що відображені за статтею «Загальновиробничі витрати», в кінці кожного місяця відносяться на рахунки відповідних виробництв, а потім на рахунок 23 «Виробництво» за відповідними субрахунками відповідних виробництв. Витрати відображаються у обліку в момент їх виникнення, незалежно від дати сплати коштів (Таблиця 6.1)

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» - це рахунок обліку витрат, на якому збирається інформація про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

По дебету рахунку 90 відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів, тобто без торгових націнок, а по кредиту – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 кореспондує по дебету:

К-т 23 «Виробництво»

К-т 26 «Готова продукція»

К-т 27 «Продукція с/г виробництва»

К-т 28 «Товари»

К-т 91 «Загальновиробничі витрати»

Рахунок 90 кореспондує по кредиту:

Д-т 79 «Фінансові результати».

Необхідно відзначити, що адмінвитрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості.