4. Іменники мають два числа: однину і множину.

Іменники в однині можна співвіднести із займенниками він, вона, воно або поєднати із цей, ця, це: цей світ, ця громада, це коріння.

Іменники у множині можна співвіднести із займенником вони або поєднати із ці: ці дерева, ці ножиці, ці Карпати. Однина й множина іменників різняться між собою закінченнями: будинок – будинки, вікно – вікна, дорога – дороги.

Проте в іменниках середнього роду на –я (змагання, сузір’я) закінчення в обох числах збігаються. Число цих іменників визначається, орієнтуючись на слова, що стоять при них: змагання триває – змагання тривають, далеке сузір’я – далекі сузір’я.

Частина іменників вживається, як правило, лише в однині.

Вони означають:

а) назви речовин: залізо, молоко, чорнило, золото, чай, кава;

б) збірні назви: студентство, молодь, дітвора, рідня, листя, проміння, волосся, каміння;

в) назви дій, якостей, почуттів: молотьба, хода, бджільництво, байдужість, гнів, дружба;

г) власні назви: Ольга, Степан, Луцьк, Куренівка, Іванченко, Дніпро, Хорол.

Незначна частина іменників має тільки множину.

Вони переважно означають:

а) назви парних предметів: ножиці, сани, ворота, кросівки, двері, терези, штани, лапки, дужки;

б) деякі збірні назви: люди, гроші, фінанси, дрова, кури, гуси, дріжджі, меблі, збори;

в) назви дій, процесів, станів: проводи, вибори, заробітки, мандри;

г) назви абстрактних понять: хитрощі, лінощі, радощі, веселощі, заздрощі, пахощі, мудрощі;

ґ) часові поняття: жнива, канікули, сутінки;

д) деякі власні географічні назви: Суми, Альпи, Осокорки, Гімалаї;

е) назви ігор: шахи, шашки, піжмурки;

є) звичаї, обряди: роковини, іменини, хрестини.

Будуючи речення зі збірними іменниками, треба особливу увагу звертати на число пов’язаних із ними слів. Якщо збірний іменник, який називає сукупність багатьох предметів, стоїть в однині, то й пов’язані з ним слова також мають стояти в однині: осіннє листя, а не осінні; коріння проросло, а не проросли; молодь – її інтереси, а не їхні.

ІІ. Самостійна робота

Завдання 1

Перекладіть українською мовою іменники: перепись, шатёр, степь, боль, тополь, дробь. Порівняйте їх рід і складіть з ними речення.

Завдання 2

Пояснити функціонування назв осіб за професією, утворити, де це можливо, нормативні граматичні форми жіночого роду і з’ясувати, які форми жіночого роду можливі лише як розмовно – просторічні. Пояснити особливості контексту для таких слів.

Учитель. Швець. Кравець. Майстер. Журналіст. Дояр. Учений. Шахтар. Лікар. Терапевт. Слюсар. Сантехнік. Капітан. Матрос. В’язальник. Овочівник. Комбайнер. Рибалка. Водій. Будівельник. Суддя. Телефоніст. Студент. Майор. Слідчий.

Завдання 3

Пояснити специфіку категорій роду і числа наведених слів, поставити їх у форму родового відмінка. Виділені слова ввести в речення.

Латаття. Суцвіття. Багаття. Завдання. Знання. Переконання. Староста. Воєвода. Сирота. Плакса. Собака. Тюль. Бра. Перекотиполе. Страшко. Чванько

Завдання 4

Правильно вимовити, розшифрувати (з метою встановлення роду) і ввести в речення абревіатури.

НТР, ВНЗ, рагс, ТЮГ, міськвно, СБУ, АСУ, ВАТ, ТОВ, ООН, АПН, ЧАЕС, КамАЗ, НБУ, МЗС, МП.

ІІІ. Блок самоконтролю

1. Що таке граматична правильність мовлення?

2. Що передбачають морфологічні норми?

3. Розкажіть про категорію роду іменників. Наведіть приклади.

4. Чим відрізняються іменники подвійного та спільного роду?

5. Розкажіть про число іменників.