Навчально – методична картка самостійної роботи 30- 34

Тема: Публічний виступ і культура мовлення.

Мета: Для удосконалення стилістичної грамотності.

№ п/п	Зміст роботи	Методичні вказівки	Література
1.	Стилістичні помилки. Вимоги до публічного виступу	1. Опрацювати поданий розділ підручника. 2. Навести приклади стилістичних помилок. 3. Виконати вправи	О.В. Заболотний. В.В. Заболотний «Українська мова» Дейл Карнегі
2.	Матеріали самоперевірки Проаналізувати поради Д.Карнегі, записавши висновки

Тема. Публічний виступ і культура мовлення.

Мета: познайомити студентів зі специфікою публічного виступу. Проаналізувати основні вимоги до особистості оратора. Показати способи розвитку і вдосконалення ораторських здібностей. Проаналізувати особливості індивідуального мовленнєвого стилю оратора. Розкрити особливості мистецтва красномовства як способу впливу на учнів і як способу взаємодії вчителя та класного колективу у навчально-виховному процесі.

Методи: контролю і самоконтролю.

Форми контролю: перевірка рефератів.

Студенти повинні знати:

- специфіку і структуру публічного виступу;

- як готуватися до виступу.

Студенти повинні вміти:

- розрізняти жанри публічного виступу;

- дотримуватися правил виступу перед учнями;

- дотримуватися правил виступу перед батьками;

- готуватися до виступу;

- правильно писати текст виступу.

Хід самостійного заняття

І. Теоретичний блок

1. Публічний виступ. Жанри сучасного публічного мовлення.

2. Специфіка публічного виступу та особливості його структури. Інформативне, аргументуюче і дискусійне мовлення.

3. Особливості підготовки виступу: продумування його композиції, написання тексту, підготовка до проголошення.

4. Вимоги до особистості оратора.

5. Основні прийоми встановлення контакту з аудиторією під час публічного виступу.

6. Публічний виступ у професійній діяльності вчителя.

1. Дейл Карнегі пропонує такі чотири види планів виступів:

1) викласти факти; аргументувати їх; закликати до дії;

2) розкрити якийсь недолік; показати, як його виправити; звернутися за допомогою;

3) ось становище, яке потрібно виправити; для цього необхідно вжити ось таких заходів; ось причини, які обґрунтовують їх необхідність;

4) приверніть увагу; викличте довір’я; викладіть факт, поясніть переваги вашої позиції; наведіть мотиви, які спонукають людей до дії.

Публічний виступ – це один із видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі жанри публічних виступів:

Монологічні

Діалогічні

Полілогічні

Доповідь

Промова

Лекція

Огляд

Бесіда

Інтерв’ю

Обговорення

Суперечка

Дискусія

Диспут

Полеміка

Дебати

Доповідь – це поширена форма публічного викладу інформації з питань внутрішньої та зовнішньої політики держави, повідомлення людей про результати роботи колективу (класу, школи) за певний період, формування завдань на майбутнє.

Дебати (або виступи за доповіддю) – це фрагментарні за своїм складом висловлювання, які стосуються питань, висвітлених у доповіді, і оформлюються не як єдине ціле, а як набір реплік. Характерними рисами виступів під час дебатів є критичне спрямування, лаконізм.

Промова – це агітаційний виступ на мітингах, масових зборах або урочистих зустрічах, який охоплює одну значну тему, що хвилює слухачів.

Лекція – це аргументований і систематизований виклад матеріалу з певною пізнавальною та ідейно – виховною метою.

Огляд – це публічний виступ інформаційного характеру, в якому висвітлюються й коментуються події, що відбувалися протягом невеликого часу.

Інформація – це повідомлення про стан справ, про ситуацію, яка склалася.

Спростування – це доведення хибності суджень опонента (однієї особи чи групи людей).

Бесіда – це розмова, обмін думками, що відбуваються у формі діалогу, трилогу, полілогу.

Диспут – це публічна суперечка на наукову або суспільно важливу тематику, учасники якої мають антагоністичні погляди і захищають їх.

Дискусія – це вид колективного обговорення наукових або суспільно важливих питань, яке відбувається шляхом зіставлення, взаємо доповнення думок із метою їх поєднання.

Полеміка – це гостра, непримиренна суперечка, спрямована на утвердження власної думки і спростування, заперечення поглядів, які їй суперечать.