• 2. Реакція споживача на зміну цін товарів. Криві “ціна-споживання” та індивідуального попиту на товар.

У першому параграфі ми звертали увагу на те, що відбуватиметься, коли змінюється лише власний дохід споживача. Однак, в реальності змінюється не лише дохід, але й ціни на товари. Зміна ціни одного з товарів звичайно змінює купівельну спроможність покупця. Як відомо, збільшення ціни на товар зумовить зменшення його купівлі, і, навпаки, зменшення ціни зумовить збільшення його закупівель.

А, отже, зміна ціни одного з товарів при фіксованому доході призводить до зміни кута нахилу бюджетної лінії, оскільки змінюється співвідношення цін на товари.

Якщо ціна на один з товарів послідовно знижується (підвищується), то кожному значенню ціни цього товару відповідає своя бюджетна лінія. Кожна бюджетна лінія є дотичною до будь-якої кривої байдужості. Усі точки дотику презентують криву “ціна-споживання” (в перекладі з англ. – price expantion parth). Тобто крива “ціна-споживання” з’єднує різні точки рівноваги споживача, що утворюються при зміні цін.

Кожне зниження ціни на один з товарів, наприклад X, повертає бюджетну лінію проти годинникової стрілки до нового перетину з віссю X. У міру того, як бюджетна лінія стає менш похилою, покупець споживає більше товару X, скорочуючи для себе граничну корисність цього товару, щоб зрівняти її з нижчою ціною. Якщо ж дохід і ціни на інші товари залишаються незмінними, то точка перетину з віссю У залишається попередньою.

Зміщення бюджетної лінії внаслідок зміни ціни товару Х представимо графічно (рис. 4.6. а). На рис. 4.6. а) точки на осі Qx, які показують кількість товару Х, яку споживач міг би купити, якби він витратив весь дохід на це благо, позначені F₁, F₂, F₃, F₄. Ціна товару Х у будь-якій точці може бути підрахована як І/F. Проектуючи цю ціну на нижній графік отримуємо лінію споживчого попиту на товар Х.

Рис. 4. 6. Крива “ціна-споживання“ (а) та побудова кривої попиту (б)

Теорія споживчого вибору в такий спосіб виходить на проблему формування попиту, пояснюючи, чому зміни в цінах спричиняють протилежні зміни кількостей запитуваних благ. Споживач завжди прагне досягти рівноваги, за якої забезпечується максимум корисності. Якщо рівновага порушується через зміни в ціні одного із споживаних благ, відновити її можна, змінивши значення граничних корисностей благ, що входять до споживчого набору. Але зробити це, згідно із законом спадної граничної корисності, можливо, лише змінивши кількість споживаних благ.

Але існують різні види товарів для яких крива “ціна-споживання” буде мати різний вигляд і відповідно різний нахил.

Так для товарів, які є взаємодоповнюючі або комплементарні (автомобіль і бензин, олівець та папір тощо), крива “ціна-споживання” буде мати додатній нахил – ціна товару Х зростає (рис. 4.7. а). Для товарів, які є взаємозамінними або іншими словами товари-субститути (відпочинок у кінотеатрі чи драмтеатрі, поїздка автомобілем чи потягом тощо), крива “ціна-споживання” має від’ємний нахил - і ціна товару Х зменшується (рис. 4.7. б). Якщо ж це товар нейтральний, то крива “ціна-споживання” буде горизонтальною лінією (рис. 4.7. в).

У

У

У

а)

б)

в)

Ціна споживання

Е₂

у₂

Е₁

Ціна споживання

у₁

Е₁

у₁

U₂

Е₂

Ціна споживання

у₁

у₂

Е₂

Е₁

U₁

U₁

U₂

U₂

х₁

х₂

Х

х₁

х₂

Х

Х

х₁

х₂

U₁

Рис. 4.7. Крива “ціна-споживання” для різних видів товарів

Отже, аналіз кривої “ціна-споживання” дає змогу розглянути вплив зміни ціни на відносну заміну одного блага іншим. Поводячись так, споживач не просто збільшує чи зменшує кількість бажаних благ, а відповідно змінює і споживання альтернативних товарів.

Якщо взяти до уваги, що ціна на певний товар знизилася, то ним намагатимуться споживачі замінити інші товари, які задовольняють таку ж потребу і стали тепер відносно дорожчими. Наприклад, зниження ціни на піцу призведе до того, що їй почнуть віддавати перевагу за сніданком перед бутербродами з ковбасою та іншими блюдами, ціни на які не змінилися. Таке збільшення попиту, зумовлене тим, що товари, які стали дешевшими, витісняють дорожчі замінники, і це називається ефектом заміщення. Це є типовою реакцією споживача на зниження ціни якогось товару, що має взаємозамінні аналоги. Причому така реакція найчастіше має місце навіть у тому випадку, коли товар чи послуга, на які змінилася ціна, не стали абсолютно дешевшими за інші товари.

Якщо, наприклад, ціна піци знизилася з 7 до 6 грн., а ціна бутербродів залишилася, як і колись, 2 грн. 50 коп., все одно знайдуться й такі покупці, що замінять у своєму сніданку бутерброди піцою, незважаючи на те, що вона усе ще залишається дорожчою. Зворотньою буде реакція у випадку підвищення ціни піци при сталості ціни бутербродів. Зміна ціни має своїм наслідком ще один ефект: зміна реального доходу споживача, тобто кількості благ і послуг, що він може придбати. Якщо, скажімо, ціна якогось товару зі споживчого набору знизилася, то за умови, що номінальний дохід і ціни на інші товари залишаться незмінними, це означатиме фактичне зростання реального доходу. Якщо зміна ціни спричинила зміну реального доходу споживача, що у свою чергу викликало зміну попиту, то має місце ефект доходу.

Отже, зміни реакції споживача на купівлю товарів залежить як від зміни його власного доходу так і від зміни цін на певні товари та товари замінники. А це призводить до зміни його купівельної спроможності.