• 3. Бюджетні обмеження споживача та їх графічне відображення. Рівняння лінії бюджетного обмеження.

Аналіз кривих індиферентності дозволив через суб’єктивні оцінки та через ранжування конкретизувати поняття про попит споживача через призму того, що хоче споживач. При врахуванні ж бюджету споживача із застосуванням принципу бюджетних обмежень той же попит на той же набір товарів характеризується споживачем в аспекті того, що він може придбати.

Отже, наступний крок в аналізі поведінки споживача полягає в урахуванні рідкісності та бюджету споживача. Вважається, що саме ціни на товари відображають їх відносну рідкісність, а бюджет (грошовий дохід) обмежує можливий загальний обсяг закупівель. Бюджетне обмеження відображає усі комбінації товарів, які можуть бути придбані споживачем за даного доходу й визначених цін.

З огляду на це доцільно відтворити у повному обсязі ситуацію, в якій знаходиться споживач, що приймає рішення. З одного боку, він має певні смаки, уподобання й переваги, які можуть бути описані картою кривих байдужості. З іншого боку, він завжди знаходиться в умовах обмеженості доходів, що виражається відповідним бюджетним обмеженням. Вочевидь, рішення споживача про купівлю певного набору благ може бути прийняте лише з урахуванням обох складових проблеми вибору: як мети споживання, так і наявних засобів її досягнення.

Бажання споживача є безмежними, на відміну від можливостей, які є обмеженими. Прагнення споживача максимізувати корисність проявляється у сумі коштів (І), якими він може розпорядитися. Кошти споживача та їх купівельна спроможність (тобто ціни товарів - Р) визначають бюджетні обмеження споживача.

Припустимо, що споживач за свій дохід купує два товари Х та У. Але, якщо весь дохід (І) витратити лише на придбання товару Х, то можна купити І/Рх одиниць товару Х, якщо ж навпаки, споживач купує лише товар У, то зможе придбати І/Ру одиниць товару У. З’єднавши на графіку точки І/Рх та І/Ру отримаємо лінію, яка називається бюджетною (рис. 3.5.).

Б юджетна лінія – це геометричне місце точок, кожна з яких відображає поєднання наборів товарів Х та У на придбання яких, за встановленою ціною, споживач витрачає увесь свій дохід.

Рис. 3.5. Бюджетне обмеження споживача

Бюджетна лінія – це лінія однакових видатків. Вона показує межу між можливим і неможливим. Усі точки, розташовані на бюджетній лінії або під нею, досяжні для споживача, всі точки над бюджетною лінією – недосяжні. Точки, які знаходяться на бюджетній лінії характеризують множину комбінацій товарів і видатки, які не перевищують в сумі доходу споживача. Рухаючись вниз по бюджетній лінії (від точки А до точки Д), споживач змінює комбінацію товарів Х у кошику, збільшує витрати на цей товар і зменшує витрати на товар У.

Бюджетна лінія перетинає осі координат у точках Q_{x =} I/Р_х та Q_{y =} I/Р_y. Ці точки показують максимально можливі кількості наборів благ Х та У, які може придбати споживач за свій дохід. Нахил бюджетної лінії дорівнює відношенню цін відповідних товарів Р_х / Р_y. Дана величина (на рис. 3.4 це буде tga, який визначається як відношення протилежного катета до прилеглого) показує кількість одного товару, від якого споживач повинен відмовитись задля придбання додаткової кількості другого товару. Якщо ця величина менша від одиниці, маємо справу зі слабким заміщенням. Одного продукту забагато, іншого ж явно недостатньо, щоб адекватно відреагувати на скорочення споживання першого. Якщо tg a = 1, має місце досконале заміщення, тобто зміна в споживанні кожної одиниці одного блага призводить до зміни в споживанні іншого на ту ж величину, але у зворотному напрямку. Якщо tg a >1, це означає високий ступінь заміщення, коли навіть невелика зміна споживання дефіцитного блага викликає істотні зрушення в споживанні його замінника, який є у надлишку.

Збільшити видатки на купівлю додаткових одиниць товару можна лише на суму, яка зекономлена завдяки відмові від купівлі певної кількості одного з товарів. Чим більшою є ціна товару Х, тим від більшої його кількості доведеться відмовитись споживачеві, щоб придбати додаткову одиницю товару У. 

Сукупність наборів, розміщених на бюджетній лінії (бюджетному обмеженні) й під нею називають можливими наборами. Бюджетне обмеження задовольняє дві аксіоми:

1. перетин бюджетного обмеження з горизонтальною (вертикальною) віссю визначає набір, в якому споживається лише один продукт Х (У);

2. нахил лінії бюджетного обмеження показує можливість заміни одного товару іншим з урахуванням їх цін.

Отже, бюджетне обмеження визначає можливості споживчих наборів залежно від двох факторів: поточного доходу і цін.

Для детальнішого аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача варто розглянути низку припущень, а саме:

• увесь дохід споживач витрачає тільки на придбання двох товарів Х та У;

• споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження.

У такому разі весь дохід споживача буде дорівнювати його витратам. А лінія бюджетного обмеження бути представлена наступною тотожністю:

I = Р_х Q_x + Р_y Q_y,

де I – дохід споживача;

Р_х, Р_y – ціни на товари Х та У;

Q_x, Q_y – обсяги товарів Х та У, які споживач має намір придбати.

Розв’язавши це рівняння відносно У, можна обчислити різні варіанти наборів товарів, а відповідно й вивести рівняння лінії бюджетного обмеження, яке матиме вигляд:

Отримане рівняння показує, що зміна доходу змінює місце точок перетину бюджетної лінії з осями координат, оскільки змінюються відношення I/Р_х та I/Р_y, але незмінним залишається нахил бюджетної лінії, оскільки співвідношення Р_х /Р_y (Р_y / Р_х) залишаються незмінними.

Отже, бюджетна лінія залежить від величини доходу та цін на товари, які споживач має намір придбати. Якщо ж дохід споживача або ціни на товари змінюються, змінюється й бюджетна лінія.

У випадку зміни лише доходу споживача, бюджетна лінія зміститься ліворуч (дохід зменшився) або праворуч (дохід збільшився). При цьому кут нахилу бюджетної лінії залишається незмінним (рис. 3.6. а)). Збільшення доходу за незмінності цін призведе до зростання купівельної спроможності споживача, і навпаки.

Якщо змінюється ціна одного з товарів, це призводить до зміни кута нахилу лінії, внаслідок зміни співвідношення цін (рис. 3.6. б)). Коли зменшується ціна на товар Х або У, то бюджетні лінії зсуваються вправо, в протилежному випадку, коли ціна на один з товарів зростає, то бюджетна лінія зсувається вліво вниз. Таким чином, зміна доходів і цін змінює положення бюджетної лінії (рис. 3.5).

І₁

Рис. 3.6. Зміна бюджетної лінії

Отже, якщо криві байдужості дозволяють зрозуміти логіку поведінки споживача у формуванні ринкового попиту з погляду суб’єктивності його бажань та уподобань, то через лінію бюджетних обмежень відбувається розуміння особливостей формування того ж попиту, але з огляду на можливості споживача (його купівельну спроможність).

Побудова кривих байдужості та лінії бюджетного обмеження дає також можливість визначення параметрів рівноваги споживача.