• 3. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.

Коли ціна будь-якого товару змінюється, змінюються і можливості споживача щодо купівлі різних ринкових наборів товарів. Для споживача товар, на який ціна змінилася, буде бажаним з погляду того, чи ціна зменшилася чи зросла. Однак, зміна ціни також впливає і на можливості споживача купити всі інші запропоновані на ринку блага, впливаючи на його реальний дохід. Коли ж ціна зменшується, реальний дохід споживача, виражений як максимальна кількість запропонованого товару, який міг би бути куплений на грошовий дохід, зростає. І, навпаки, реальний дохід, який виражений таким же чином, зменшується, коли ціна товару збільшується. Реакція споживача на зміну ціни залежить як від змін в реальному його доході, так і від зміни відносної ціни товару.

Зміни, які відбуваються з реальним доходом споживача залежать від зміни цін на товар і зміни частини доходу споживача, який витрачається на цей товар. Тепер розглянемо більш детально реакцію споживача на зниження ціни товару при незмінності цін на інші товари та доходу споживача.

Наведемо приклад, якщо ціна на цукор знизиться на 20%, і споживач відповідно витрачатиме тільки невеличку частку свого доходу на цукор, ріст реального його доходу, викликаний зміною ціни, буде практично не помітним.

Однак, якщо це буде 20% зниження квартплати, і споживач витрачатиме третю частину свого доходу на плату за квартиру, він отримає доволі велике зростання реального доходу. Таким же чином зростання квартирної плати викличе вагоме зниження купівельної придатності грошового доходу споживача.

Зміни в реальному доході, які викликані зміною цін, мають прямий вплив на стимули купувати всі товари, а не тільки товар, ціна на який змінилася.

Зміни в кількостях товару, який купується споживачем і викликані зміною цін, поділяються на дві частини (процеси). Ці дві частини між собою тісно взаємопов’язані і їх важко відділити одну від одної. Перший процес отримав назву ефекту доходу, а другий – ефекту заміщення.

Ефект доходу - це тільки ті зміни у споживанні товарів, які обумовлені змінами реального доходу, викликані рухом цін.

Ефект заміщення - це тільки ті зміни у споживанні товарів, які є результатом зміни ціни цього товару відносно цін на інші товари.

Ефект заміщення відображає ті зміни, які пов’язані з кількістю купленого товару (за певний період часу), який мав би місце, якщо б реальний дохід споживача встановлювався таким чином, що споживач не виграв і не програв би від зміни ціни на товари відносно один одного.

Ці два ефекти рідко можуть зустрічатися незалежно один від одного. Коли в дійсності ціни змінюються, реакція споживача відображає вплив цих ефектів. Дуже важливо зрозуміти, що на добробут споживача таки справді впливають ефекти доходу і заміщення. Навіть при здійсненні аналізу економічної політики, наприклад, оцінки споживчої чутливості до змін у доходах і до змін у відносних цінах на різноманітні товари та послуги можуть бути використані для передбачення змін у споживчому виборі.

Ідея розподілу загального ефекту зміни ціни на ефект заміщення та ефект доходу належить українському вченому-економісту і математику Є. Слуцькому. Однак статті, які він публікував за цією тематикою не були поміченими.

Інтерпретація ефекту впливу зміни цін на споживання існує у двох варіантах: за Дж. Хіксом та за Є. Слуцьким.

Версії Дж. Хікса і Є. Слуцького відрізняються різними підходами до визначення реального доходу. Згідно Дж. Хікса, різні рівні грошового доходу, які забезпечують один і той же рівень задоволення, представляють однаковий рівень реального доходу. А у Є. Слуцького – лише той рівень грошового доходу, який достатній для споживання одного й того ж набору товарів, забезпечує і незмінний рівень реального доходу.

Розглянемо графічну модель розподілу загального ефекту зміни ціни на ефект заміщення та ефект доходу згідно версії Дж. Хікса (рис. 4.8.).

П рипустимо, що АВ – вихідна бюджетна лінія. В результаті того, що ціна товару Х зменшилася, бюджетна лінія АВ перемістилася у положення АВ₁. Відповідно початкова точка споживчої рівноваги Е₁ перемістилася у точку Е₂.

Товар Х

Рис. 4.8. Ефект доходу та ефект заміщення за Дж. Хіксом

Кількість товару Х, який споживається із точки Х₁ перейде у положення Х₂, тобто його споживання збільшиться. Реальне збільшення споживання товару Х в результаті зниження ціни складе: Х₂ - Х_1. Цей відрізок необхідно розділити на дві частини для того, щоб показати, яка частина пов’язана з ефектом заміщення, а яка з ефектом доходу.

Дж. Хікс визначає, яким повинен бути грошовий дохід, щоб при зміні цін забезпечити попередній рівень задоволення. Тому, він будує допоміжну бюджетну лінію КМ (лінія Хікса), яка паралельна бюджетній лінії АВ₁. Одночасно ця лінія є дотичною до вихідної кривої байдужості U_1. Кількість споживання товару Х в точці Е₃ дорівнює Х_3. Оскільки, лінія КМ показує нове співвідношення цін і в той же час набори товарів Е₁ і Е₃ забезпечують однаковий рівень задоволення (знаходячись на одній кривій байдужості), то збільшення споживання товару Х, що дорівнює Х₃ - Х_1, є нічим іншим як ефектом заміщення. Тобто т. Е₃ відображає зміну у споживанні товару Х тільки внаслідок ефекту заміщення, оскільки вона відображає дотик бюджетної лінії, що має новий кут нахилу (нове співвідношення цін) і попередньої кривої байдужості U₁ (старий рівень реального доходу). При переході з точки Е₁ у точку Е₃ реальний дохід споживача не змінюється.

Ефект заміщення завжди призводить до збільшення попиту на товар, який став дешевшим, тобто, ефект заміщення > 0.

Перехід з точки Е₃ у точку Е₂ показує ефект доходу: попит на товар Х збільшується внаслідок зростання реального доходу споживача при незмінному співвідношенні цін. Ефект доходу визначається як різниця: Х₂ – Х_3.

Підхід Є. Слуцького до проблем розподілу загального ефекту зміни ціни на ефект заміщення і ефект доходу суттєво відрізняється від підходу Дж. Хікса (рис. 4.9.).

Є. Слуцький визначає, яким повинен бути грошовий дохід споживача, щоб забезпечити йому можливість придбання після зміни ціни той же самий набір товарів, що і до зміни. Тобто, реальний дохід не змінюється, якщо зберігається початковий набір товарів, той набір, який відповідає початковій точці рівноваги (Е₁).

Рис. 4.9. Ефект заміщення і ефект доходу за Є. Слуцьким

Припустимо, що ціна товару Х зросла, причому товар Х є нормальним товаром. АВ – вихідна бюджетна лінія і, відповідно т. Е₁ - початкова точка рівноваги. АВ₁ – нова бюджетна лінія і т. Е₂ - нова точка рівноваги (після підвищення ціни товару Х).

Згідно Є. Слуцького допоміжна лінія КМ проходить чітко через точку вихідної рівноваги Е₁ і паралельно новій бюджетній лінії АВ₁, (а не як дотична до попередньої кривої байдужості як у Хікса). Очевидно, що КМ стає дотичною до кривої байдужості вищого рівня U₃. Таким чином загальний ефект від зміни ціни Х₂ – Х₁ розкладається на ефект заміщення Х₁ – Х₃ та ефект доходу Х₃ – Х₂. Рух від точки Е₁ до точки Е₃ відбувається вздовж допоміжної бюджетної лінії КМ (на відміну від Хікса, де рух відбувається вздовж кривої байдужості).

Ці два ефекти - доходу і заміщення - мають суттєвий вплив на формування попиту на товари. Однак їх спрямування може бути різне. Залежно від того, до яких груп належать товари, ці ефекти можуть діяти як в одному напрямі, при цьому збільшуватимуть чи скорочуватимуть попит, так, і у протилежному.

Якщо мова йде про звичайні (нормальні) товари, тобто товари потреба на які існує завжди, то споживач зазвичай реагує на зміну ціни зміною попиту у протилежному напрямі. Це означає, що зниження ціни на товар призведе до збільшення попиту на нього. У даному випадку, спрацьовує як ефект заміщення (дешевий товар починає витісняти дорогий), так і ефект доходу (виграш від зниження ціни на товар спрямовується на збільшення його закупівель). Тут обидва ефекти діють в одному напрямі.

Однак існують випадки, коли споживач відмовляється від споживання товарів у міру зростання свого доходу (негативний ефект доходу), - це група товарів із нижчою якістю. Якщо знизилася ціна на спред, то наслідком цього може бути не збільшення його споживання, як того вимагає ефект заміщення, а використання доходу, що виріс, на придбання високоякісного масла. У цьому випадку ефект заміщення й ефект доходу діють у протилежних напрямах. Але, який з них є сильнішим, залежить від низки обставин: ступеня зниження ціни, частки певного продукту в споживчому кошику тощо. Якщо переважатиме ефект заміщення, крива попиту на ці товари буде мати той же вигляд, що й для звичайних товарів, - спадної лінії від осі ординат до осі абсцис (рис. 4.10. а).

Рис. 4.10. Крива попиту в інтерпретації ефекту заміщення й ефекту доходу

Існують такі ситуації, коли негативний ефект доходу настільки сильний, що “придушує” ефект заміщення. Це має місце, зокрема, з так званими товарами Гіффена.

Так, у XIX ст. англійський економіст Роберт Гіффен помітив, що зростання ціни на пшеницю призвело не до зниження попиту на неї, а, навпаки, до зростання споживання хліба в малозабезпечених прошарках населення. Таку ситуацію можна пояснити тим, що у цих родинах хліб посідав вагоме місце у споживанні. Тому, зростання ціни на хліб, дуже відчутно позначилося на скороченні їхніх реальних прибутків. Споживання різного роду калорійних продуктів, у даному випадку, зокрема таких як фрукти, овочі, м’ясо, практично стало недоступним. Тому їх споживання доводилося компенсувати тим самим хлібом, який подорожчав.

Отож товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:

- бути неякісним в уявленні споживача;   

- становити значну частку його витрат.

Аналогічна ситуація може мати місце і з деякими іншими товарами: картоплею, низькосортними крупами, якщо витрати на їхнє споживання посідають істотне місце в бюджеті споживачів. Парадокс Гіффена не є дуже поширеною ситуацією, але цілком реальною, коли крива попиту відбиває позитивні значення функції “попит - ціна” і зростає від початку координат (рис. 4.10. б).

Однак, існує випадок, коли таку саму форму крива матиме, якщо споживачі збільшують кількість купівель дорожчих товарів з міркувань престижності. Суб’єкти з багатих верств населення чи тих, хто бажає здаватися такими у відповідь на підвищення ціни, реагують не зниженням, а підвищенням попиту. Має місце так званий ефект Веблена. Іменем Т. Веблена ще називають демонстративні товари, коли товари використовуються не за призначенням, а для того, щоб справити незабутнє враження.

Узагальнюючи вищевикладене, зробимо наступні висновки:

• реакція споживача на зміну свого споживчого бюджету відображається лінією «дохід-споживання», яка показує точки рівноваги, що відповідають кожному з рівнів доходу;

• реакцію споживача на зміну ціни одного з товарів, за незмінних інших умов, відображає лінія «ціна споживання». Кожна точка цієї лінії відображає рівноважні стани споживача при зміні ціни одного з товарів;

• криві Енгеля відображають залежність між кількістю споживаного блага і доходом споживача;

Теорія споживчого вибору базується на припущенні про раціональну поведінку споживача, в основі якої – намагання максимізувати корисність, придбаваючи ті, чи інші товари і послуги. Здійснюючи свій вибір, споживач орієнтується на такі три компоненти: власні уподобання, наявний бюджет, реальні ціни. Рівновага споживача, як така комбінація споживаних благ, що максимізує корисність, досягається при такому їх поєднанні, за якого співвідношення граничних корисностей і цін товарів є однаковими для споживача. Зміна рівня доходу споживача та цін товарів (через ефект заміщення та ефект доходу) впливають на зміну споживчої рівноваги.