Тема: «Вступ. Суть та завдання менеджменту» Самостійна робота № 1 «Економічні і соціально психологічні основи управлінської діяльності»

Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями

1. Поняття «менеджмент» і необхідність управління організаціями. Співвідношення категорій «управління», «менеджмент», «адміністрування», «керування». Організація, цілі її діяльності й критерії успіху. Поділ праці в організації і необхідність управління. Характеристика різних поглядів на сутність менеджменту. Поняття «менеджмент» у широкому й вузькому розумінні. Менеджмент як наука і мистецтво. Функції менеджменту, цикл менеджменту.

2. Менеджмент як вид професійної діяльності. Ознаки діяльності менеджера. Сфери менеджменту: виробництво, фінанси, кадри, нововведення, облік, маркетинг. Рівні менеджменту: вищий, середній, нижчий. Ролі менеджера в організації: міжособові; інформаційні; пов`язані з прийняттям рішень. Якості менеджера: технічні здібності; аналітичні здібності; здібності взаємодіяти з людьми; діагностичні здібності; концептуальні здібності. Співвідношення якостей, необхідних менеджеру на різних рівнях управління.

Скласти конспект, давши відповіді на запитання:

1. Що таке організація, які загальні риси мають всі організації? Чому організацією необхідно управляти?

2. Як Ви розумієте категорії “результативність” і “ефективність”? Чим вони відрізняються?

3. Поясніть сутність менеджменту як процесу здійснення функцій управління. Як Ви розумієте погляд на менеджмент як на мистецтво управління?

4. Які ознаки діяльності менеджера? Назвіть основні сфери менеджменту й охарактеризуйте рівні менеджменту.

5. Які ролі виконують менеджери в організації? Як Ви їх розумієте? Наведіть приклади. Які якості необхідні менеджеру?

Відповісти письмово на тести:

1. Організація – це:

а) група людей, які працюють спільно для досягнення своїх целей;

б) група людей, діяльність яких координується для досягнення загальної мети;

в) група людей, діяльність яких координується з метою підвищення її ефективності.

2. Менеджмент – це складне явище, що може розглядатись як:

а) специфічний орган і рівень управління в організації;

б) як влада та мистецтво керування;

в) як спосіб, манера спілкування з людьми;

г) як процес та сукупність загальних функцій управління;

д) всі вищезазначені.

е) жодна з наведеного переліку

3. Менеджмент базується на таких науках як:

а) філософія

б) математика

в) психологія

г)фізика

4. Вказати які з визначень мають відношення до терміну “управління”:

а) відношення до різних видів людської діяльності

б) управління діяльністю людей, об’єднаних у групи

в) уміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей

г) система організації колективної праці

5. Місія організації визначає:

а) образ організації та її імідж

б) місце організації на ринку

в) її рекламну діяльність

г) політичну ситуацію в державі

Вивчити терміни:

Адміністрування – поняття, що поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

Вертикальний поділ праці – відокремлення роботи з координації дій від самих дій, що координуються.

Горизонтальний поділ праці - поділ загальної роботи в організації на її складові частини.

Ефективність - наслідок того, що правильно створюються потрібні речі

Керування – поняття, що поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку й мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

Менеджер – людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення з певних видів діяльності організації.

Менеджмент – поняття, що використовується переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).

Менеджмент (у вузькому розумінні) –це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного й ефективного досягнення цілей організації.

Менеджмент (у широкому розумінні) – уміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей.

Ознаки діяльності менеджера: 1) керування роботою одного або кількох співробітників організації; 2) управління частиною або всією організацією; 3) наявність певних повноважень і прийняття в межах цих повноважень рішень, що матимуть наслідки для інших співробітників організації.

Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей.

Ролі менеджера в організації: 1) головний керівник – символічний голова, в обов’язки якого входить виконання звичайних дій керівника (прийом відвідувачів, участь у церемоніях тощо); 2) лідер – керівник, що відповідає за наймання, навчання та мотивацію працівників; 3) зв’язуюча ланка – керівник, що забезпечує зовнішні контакти (листування, участь в нарадах на стороні тощо); 4) той, хто приймає інформацію – керівник, який розшукує і отримує різну інформацію (обробка пошти, особисті контакти, поїздки тощо); 5) той, хто розподіляє інформацію – керівник, який передає отриману інформацію членам організації; 6) представник – керівник, який передає інформацію для зовнішніх контактів організації, діє як експерт; 7) підприємець – керівник, який шукає можливості для удосконалень, ініціює нове, забезпечує його реалізацію; 8) той, хто усуває порушення –забезпечує коригування курсу дій у випадку виникнення відхилень від планів; 9) той, хто розподіляє ресурси – керівник, що розподіляє в межах своєї компетенції ресурси організації (розробка бюджетів); 10) той, хто проводить переговори – керівник, який представляє організацію на зовнішніх переговорах.

Управління – найбільш загальне поняття, що поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів (технічні системи, господарські системи, суспільні системи, державні системи тощо).

Цикл менеджменту – процес виконання функцій менеджменту в певній послідовності (планування – організація – мотивація – контроль).

Якості, необхідні успішному менеджеру: 1) технічні здібності - здатність кваліфіковано, професійно, зі знанням справи виконувати роботу на своїй ділянці, технічні прийоми конкретної діяльності; 2) аналітичні здібності - здатність ідентифікувати ключові фактори тієї або іншої ситуації, визначати як вони взаємодіють і які з них вимагають найбільшої уваги; 3) діагностичні здібності - здатність ставити діагноз проблем організації, тобто визначати їх симптоми й причини виникнення; 4) здатність взаємодіяти з людьми - здатність налагоджувати сприятливі стосунки із співробітниками організації); 5) концептуальні здібності - здатність усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки в організації, координувати діяльність окремих частин організації для досягнення поставлених цілей найбільш продуктивним способом.

Критерії оцінювання

Після вивчення теми студент повинен :

Знати:

• сутність категорій управління та менеджмент;

• роль менеджера в діяльності підприємства;

Вміти:

• обгрунтувати необхідність менеджменту як науки;

• охарактеризувати якості сучасного менеджера.

Рекомендована література

1. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – С. 48-74.

2. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – С.113-149.

3. Михайлов С.І. Менеджменнт.-В.: «Нова книга», 2006.- С.3-37.

4. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту.- К.: «Кондор», 2008.-С. 9-60.

Тема: «Еволюція теорії та практики менеджменту»

Самостійна робота № 2

«Основні концепції керування як науки»

Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями

1.Еволюція управлінської думки. Передумови виникнення науки управління. Класична теорія менеджменту: школа наукового управління; адміністративна школа управління. Неокласична теорія менеджменту: школа поведінки й школа людських стосунків. Кількісна теорія менеджменту: школа науки управління. Інтегровані підходи до управління: процесний підхід до управління; системний підхід до управління; ситуаційний підхід до управління. Сучасні напрямки розвитку науки управління: тенденція підсилення технократичного аспекту менеджменту; орієнтація на технічні й технологічні нововведення; гуманізація управління; поєднання інтересів бізнесу, суспільства і людини; інтернаціоналізація менеджменту.

Скласти конспект, давши відповіді на запитання:

1. Що нового в науку управління внесла адміністративна школа? У чому виявляється обмеженість класичної теорії менеджменту?

2. Визначте вплив кількісної школи на розвиток управлінської думки.

3. Охарактеризуйте сучасні напрямки розвитку науки управління.

Відповісти письмово на тести:

1. Принципи управління вперше були сформульовані в рамках:

а) школи наукового управління;

б) процесного підходу до управління;

в) адміністративної школи управління;

г) поведінкового підходу до управління.

2. Процесний підхід до управління зосереджений на вивченні:

а) взаємозв’язку функцій управління;

б) шляхів підвищення продуктивності праці робітників;

в) шляхів прийняття оптимального рішення;

г) єдності взаємозв’язаних частин організації;

д) мотивів поведінки людини в організації.

3. Системний підхід до управління зосереджений на вивченні:

а) взаємозв’язку функцій управління;

б) шляхів підвищення продуктивності праці робітників;

в) шляхів прийняття оптимального рішення;

г) єдності взаємозв’язаних частин організації;

д) мотивів поведінки людини в організації.

Вивчити терміни:

Адміністративна школа управління (класична теорія організації) - система поглядів на менеджмент, що опрацьовували підходи до удосконалення управління організацією в цілому (А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Ч. Бернард).

Процесний підхід до управління - система поглядів на менеджмент, що розглядає управління як серію взаємозв’язаних дій (функцій управління), які реалізуються у певній послідовності.

Системний підхід до управління - система поглядів на менеджмент, що розглядають організацію як систему в єдності частин, з яких вона складається, і зв’язків з її зовнішнім середовищем.

Ситуаційний підхід до управління - система поглядів на менеджмент, що одночасно визнає подібність загальних процесів управління і специфічність прийомів управління, вибір яких залежить від конкретної ситуації.

Школа людських відносин - система поглядів на менеджмент, що досліджували переважно проблеми індивідуальної психології працівників організації.

Школа науки управління (кількісний підхід) - система поглядів на менеджмент, що розглядали управління як систему математичних моделей та процесів. У центрі уваги цієї школи знаходиться математична модель, за допомогою якої управлінську проблему можна відобразити (передати) у вигляді основних її цілей і взаємозв’язків.

Школа наукового управління – система поглядів на менеджмент, що спрямовані на дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці (Ф. Тейлор, Френк та Ліліан Гілбрет, Г. Форд, Г. Гант).

Школа організаційної поведінки - система поглядів на менеджмент, що концентрували увагу на вивченні типів групової поведінки, на розумінні організації як складного соціального організму, що знаходиться під впливом певних уявлень, звичок, конфліктів, культурного оточення тощо.

Критерії оцінювання

Після вивчення теми студент повинен :

Знати:

• еволюцію управлінської думки в світі та в Україні;

• сучасні теорії менеджменту.

Вміти:

• розрізняти етапи розвитку менеджменту ;

Рекомендована література

1. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – С. 48-74.

2. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – С.113-149.

3. Михайлов С.І. Менеджменнт.-В.: «Нова книга», 2006.- С.3-37.

4. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту.- К.: «Кондор», 2008.-С. 9-60.

Тема: «Суб’єкти підприємництва та умови господарювання»

Самостійна робота № 3

«Основні елементи внутрішнього і зовнішньогосередовища, що впливають на ефективність керівництваорганізацією»

Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями

1.Основні внутрішні чинники організації. Цілі, структура управління, завдання, технології, люди – чинники, що визначають різницю між організаціями. Три основних аспекти людського фактору: поведінка окремих людей, поведінка людей в групах, характер поведінки лідера і його вплив на поведінку окремих людей в групах. Індивідуальна характеристика особистості: здібності, обдарованість, сприйняття, точка зору, цінності. Вплив середовища на особистість і поведінку.

2.Зовнішні чинники прямого впливу: постачальники, трудові ресурси, установи державного регулювання, споживачі, конкуренти, профспілки.

3.Зовнішні чинники непрямого впливу: стан економіки, міжнародні події, науково-технічний прогрес, соціокультурні й політичні зміни, вплив групових інтересів.

Скласти конспект, давши відповіді на запитання:

1. Що таке внутрішне середовище організації? З яких компонентів воно складається ?

2. Чи може організація мати більш ніж одну місію?

3. Проаналізуйте наведені приклади місії фірми на відповідність вимогам до слушно сформульованої місії:

а) місія фірми AVIS, яка займається прокатом автомобілів: “Стати швидко зростаючою компанією з найбільш високим рівнем прибутку серед всіх компаній, які займаються прокатом і орендою транспортних засобів без водіїв”;

б) місія невеликого рекламного агентства: “Стати найавторитетнішою компанією у своєму географічному регіоні, яка пропонує вичерпний асортимент рекламних послуг у справі забезпечення творчих контактів виробників продукції або послуг з їх клієнтами”.

4. Які вимоги потрібно враховувати при визначенні цілей організації?

5. Проаналізуйте властивості особистості й вплив середовища на поведінку співробітників організації.

6. Що таке зовнішнє середовище організації? З яких компонентів воно складається?

7. За яким критерієм зовнішнє середовище організації поділяють на середовище прямого і непрямого впливу?

8. Розкрийте особливості впливу факторів міжнародного середовища на діяльність організації.

9. З якою метою у процесі стратегічного планування здійснюється аналіз зовнішнього середовища й внутрішніх можливостей організації?

Відповісти письмово на тести:

1. Основними об'єктами менеджерського аналізу соціально-технічних факторів внутрішнього середовища організації є:

а) цілі, структура, завдання, технології, люди;

б) адміністративний апарат, фінанси, нормативні документи, матеріальні потоки;

в) показники використання основного капіталу, зворотного капіталу, трудових ресурсів, природних факторів, політики ціноутворення;

г) витрати, доход, обсяг реалізації продукції, ціна, рентабельність організації.

2. Місія організації – це:

а) взаємозв’язаний комплекс заходів щодо підвищення життєздатності організації в конкурентній боротьбі;

б) основний загальний орієнтир її діяльності, чітко визначена причина її існування, особлива роль;

в) процес контролю зовнішніх факторів для визначення майбутніх можливостей і загроз;

г) компоненти, що непрямо впливають на організацію;

д) немає правильної відповіді.

3. Вимоги до правильно сформульованих цілей:

а) структурованість;

б) орієнтація у часі;

в) відповідність ціннісним орієнтаціям керівника;

г) реалістичність і досяжність;

д) мобілізація працівників на результативну діяльність;

е) конкретність і вимірюваність;

ж) узгодженість;

з) письмове формулювання.

4. Лідерство можна визначити як:

а) можливість впливати на поведінку інших людей;

б) формально санкціоноване право впливати на підлеглих;

в) таку поведінку однієї особи, яка вносить зміни в поведінку інших людей;

г) здатність однієї особи поєднувати різні джерела влади для впливу на іншу особу або групу людей.

5. Технологія – це:

а) процес конверсії (перетворення) входів в організацію (людських, фінансових, фізичних та інформаційних ресурсів) у виходи з організації (продукція, послуги, прибутки/збитки);

б) процес визначення обсягів і змісту кожного виду робіт в організації;

в) процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю і усунення відхилень, які при цьому виникають.

6. Об'єкти зовнішнього середовища організації:

а) люди й організації, з якими організація безпосередньо взаємодіє;

б) природні й кліматичні умови, в яких функціонує розглянута організація;

в) все те, що перебуває за межами даної організації;

г) формальні й неформальні організації й об'єднання.

7. Зовнішне середовище прямого впливу включає…

а) фактори, що безпосередньо впливають на операції організації і зазнають на собі прямий вплив цих операцій;

б) фактори, що можуть не чинити прямого впливу на діяльність організації, однак позначаються на ній.

7. Середовище непрямого впливу як фактор зовнішнього оточення включає такі чинники:

а) рівень науково-технічного прогресу; стан економіки країни; соціокультурні чинники; політичні чинники й т.п.;

б) постачальники матеріалів, устаткування, енергії, капіталу, робочої сили; споживачи (реальні, потенційні), конкуренти (марочні, галузеві) й т.п.

7. Політичне середовище — це:

а) сукупність законів, державних установ і структур, які впливають і обмежують діяльність компаній і окремих осіб у даному суспільстві;

б) природні ресурси, що використовуються як сировина для виробництва; екологія, на яку справляє вплив будь-яка діяльність людини, у тому числі маркетингова;

в) сукупність чинників, що впливають на купівельну спроможність споживачів і структуру споживання.

7. Постачальники — це:

а) компанії і приватні особи, які забезпечують компанію і її конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва товарів і послуг;

б) групи, які є прямими (у разі безпосереднього спілкування) або непрямими об’єктами для порівняння, або зразками для наслідування в процесі формування поглядів або поведінки окремої людини.

в) група компаній, які пропонують товари або групи товарів, які значною мірою є взаємозамінними. Сукупність усіх виробників товару або послуг.

Вивчити терміни:

Внутрішній аналіз – процес оцінки факторів, що піддаються управлінню та контролю з боку організації, тобто факторів, що є результатом діяльності або бездіяльності її керівництва.

Завдання організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію.

Координація робіт – процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.

Лідерство – здатність чинити вплив на окремих осіб та групи осіб в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

Мета – кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому.

Місія організації – це уявлення про призначення організації з погляду самої організації.

Організаційна структура - абстрактна категорія, що характеризується трьома організаційними параметрами: 1) ступенем складності; 2) ступенем формалізації; 3) ступенем централізації.

Особистість - людина як носій яких-небудь властивостей і якостей

Технологія (у широкому розумінні) –процес конверсії (перетворення) входів в організацію (людських, фінансових, фізичних та інформаційних ресурсів) у виходи з організації (продукція, послуги, прибутки/збитки).

Аналіз конкурентів — виявлення основних конкурентів, оцінювання їхніх цілей, стратегій, сильних і слабких сторін, а також можливих дій у відповідь; визначення конкурентів, яких потрібно або атакувати, або уникати.

Економічне середовище — сукупність чинників, що впливають на купівельну спроможність споживачів і структуру споживання.

Зовнішнє середовище опосередкованого впливу включає: економічну, соціальну, політико-правову, технологічну, екологічну, міжнародну компоненти тощо.

Зовнішнє середовище прямого впливу містить: постачальників, споживачів, конкурентів та інших економічних партнерів (наприклад банки).

Зовнішній аналіз – процес оцінки зовнішніх щодо організації факторів.

Критерії оцінювання

Після вивчення теми студент повинен :

Знати:

• сладові внутрішнього середовища організації;

• складові зовнішнього середовища організації.

Вміти:

• визначати фактори внутрішнього та зовнішнього середовища .

Рекомендована література

1. Пер.Дженстер, Дэвид Хасси. Анализ сильных и слабых сторон компании. Определение стратегических возможностей. – СПБ.: Вильямс, 2003.

2. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999

3. Михайлов С.І. Менеджменнт.-В.: «Нова книга», 2006

4. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту.- К.: «Кондор», 2008.

Тема: «Менеджмент як система»

Самостійна робота № 4

«Ієрархія. Організаційна культура та ринок в менеджменті»

Використовуючи рекомендовану літературу ознайомитись з наступними поняттями

1.Поняття системи, системного підходу й аналізу в менеджменті Система. Зв'язки системи .Системний процес. Відкриті та закриті системи.

2.Особливості соціально-економічної системи. Соціально-економічна система. Потенціал системи. Ознаки соціально-економічної системи. Регулювання і самоуправління в менеджменті.

Скласти конспект, давши відповіді на запитання:

1.Що таке система, які загальні риси мають системи? Чому організацією необхідно

розгладати системно?

2.Шість принципів ринкової економіки?

3.Як характерезуется системний підхід?

4.Менеджмент за умов ринкової економіки?

5.Які функції виконує ринок?

6.Організаційна культура включає систему відношень….???

7.Як Пропозиція та Попит впливають на ринок?

Відповісти письмово на тести:

1. Системний підхід до управління зосереджений на вивченні:

а) взаємозв’язку функцій управління

б) шляхів підвищення продуктивності праці робітників

в) шляхів прийняття оптимального рішення

г) єдності взаємопов’язаних частин організації

д) мотивів поведінки людини в організації

2.Спробуйте з наведених нижче рекомендацій обрати три найважливіших, які

бажано враховувати під час визначення цілей діяльності.

а)Добиватися розуміння того, яке значення встановлені цілі мають для досягнення

цілей організації.

б)По можливості визначати цілі діяльності з урахуванням думки підлеглих.

в)Добиватися всебічного розуміння цілей кожним підлеглим. Підтримувати у

підлеглих почуття справедливості.

г)Можливо досягнути будь-яких цілей, якщо враховувати здібності підлеглих.

д)При визначенні цілей діяльності необхідно по можливості звертатися до

конкретних фактів та цифр.

3. У розвитку ринкових відносин важливе значення мають ендогенні фактори?

а) надійна національна валюта, освоєння принципово нових технологій на

основі НТП

б)Стабільний ринок

в)Постачальники

г)Керівництво

4. Попит це?

а) спосіб реагування виробників на зміну ціни на товар

(послугу)

б) це спосіб реагування покупців на зміни цін.

в)вірної відповіді не має

5. Визначити, які з конкретних функцій відносяться до загальної функції “організація”:

а) техніко-економічне планування

б) оперативне управління

в) охорона навколишнього середовища

г) бухгалтерський облік

Вивчити терміни:

Система (англ. System) — це внутрішньо організована сукупність взаємозв'язаних елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення поставленої мети. Результат поведінки системи визначається як продукт взаємодії його частин (компонентів). У такому разі система наближається до поняття "організація", під якою, з одного боку, розуміють сам процес, організаційну діяльність, а з другого — результат цієї діяльності, певним чином упорядковану систему. Залежно від підходу та мети вивчення об'єкта, його можна розглядати і досліджувати як організацію, систему або як її елемент.

Елемент — це відособлена частина системи, що має специфічні властивості і особливе призначення.

Прості системи — мають невелику кількість взаємопов'язаних елементів і нерозгалужену структуру. Вони виконують найпростіші функції, стан і динамізм цих систем легко описувати і аналізувати.

Складні системи — характеризуються розгалуженою структурою і великою кількістю взаємопов'язаних елементів. У процесі вивчення можна виділяти абстрактні і матеріальні системи.

Системний підхід (англ.System approach) розглядає кожен об'єкт як систему і орієнтує дослідника на розкриття його цілісності, виявлення в ньому різноманітних типів зв'язків і зведення їх у єдину теоретичну картину.

Системний аналіз (англ. System analysis) — це сукупність методологічних засобів і практичних прийомів, що використовуються для підготовки, обґрунтування і прийняття рішень із складних політичних, соціально-економічних, технічних та інших проблем. Предметом системного аналізу є складні ситуації і системи, для яких необхідно перш за все

визначати цілі і напрямки дій.

Управляюча система (суб'єкт управління) — це сукупність органів управління і управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією і специфікою виконуваних функцій, а також сукупність методів управління, з допомогою яких здійснюється управлінський вплив. Вона завжди має кілька рівнів управління у порядку підпорядкованості (бригадир — начальник цеху — директор), а також може змінювати свій стан під впливом організуючих і дезорганізуючих факторів. Найбільш істотними змінними управляючої системи є функції, структура та інформація.

Регулювання — це внесення корективів у характер діяльності об'єкта,включення в кожен даний момент такої програми управління, яка б забезпечувала протидію системи впливам, котрі відхиляють її від гомеостатичного стану. Шляхом регулювання забезпечується не тільки стабілізація керованого об'єкта, підтримання розвитку його у певних границях, але й створення умов для протікання процесів на основі саморегулювання, шляхом встановлення економічних, організаційних, правових та інших нормативів.