Міністерство охорони здоров’я україни

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І. ПИРОГОВА

«Затверджено»

на методичній нараді

Кафедри педіатрії № 2

Завідувач кафедри

д-р мед. наук Дудник В.М.

« » _________ 2011 р.

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного(семінарського) заняття

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль 1
Змістовий модуль 7	Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань дітей неонатального віку. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
Тема 32	Диференційна діагностика геморагічного синдрому у новонароджених дітей
Курс	VІ
Факультет	медичний

Вінниця 2011

1. Актуальність теми

Зниження геморагічного синдрому у новонароджених слід розглядати у зв’язку з особливостями формування і дозрівання згортаючої і антизгортаючої системи в періоді внутрішньоутробного і постнатального життя. У новонароджених – система гемостаза має ряд особливостей. Їй властива підвищена проникливість капілярів, зниження агрегаційної активності і властивості тромбоцитів до ретракції, низька активність прокоагулянтів і, незважаючи на це, схильність до гіперкоагуляції в перші дні життя.

Крововиливи і кровотечі – загальнопоширені симптоми різноманітних захворювань новонароджених. Вони виникають у 2,2% всіх дітей, а у новонароджених, які потребують проведення інтенсивної терапії – в 16% випадків. На секції поширені геморагії знаходять у кожного другого новонародженого. За сучасними даними, система гемостаза забезпечує, з одного боку, попередження та зупинку кровотечі, а з іншого боку - збереження рідкого стану циркулюючої крові. Названі фізіологічні відхилення можна виявити з допомогою лабораторних тестів, які використовуються при діагностуванні кровоточивих станів у новонароджених. Рівновага між недостатньою здатністю до згортання і кровоточивістю, з однією сторони, і надмірним згортанням і тромбозом – з другої, може бути у новонародженого дуже легко порушено. Його порушенню сприяють в період новонародженості фактори, які часто зустрічаються: недоношеність, асфіксія, ацидоз, інфекція, дегідратація, гіпотермія і гіпотензія.

2. Конкретні цілі.

2.1. На підставі перинатального анамнезу визначити фактори ризику і ґенезу геморагічного синдрому.

2.2. Визначити тактику ведення новонародженого в залежності від клінічного варіанту геморагічного синдрому.

2.3. Демонструвати вміння ведення медичної документації в умовах стаціонара чи амбулаторно.

2.4. Планувати обстеження новонародженого з визначенням показань до застосування того чи іншого пара клінічного дослідження.

2.5. Інтерпретивути дані лабораторно-інструментального обстеження.

2.6. Проводити диференціальну діагностику геморагічних синдромів.

2.7. Ставити попередній клінічний діагноз.

2.8. Призначити лікування при геморагічних синдромах.

2.9. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та фахової субординації.

2.10. Оптимізувати методику ведення новонароджених за інформативною згодою.