2. Теоретичні питання до заняття:

1. Гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС у новонароджених, причини, генез.

2. Гіпоксично-геморагічні ураження ЦНС у новонароджених, причини, генез.

3. Пологові травми центральної та периферичної нервової системи, класифікація.

4. Провідні клінічні симптоми та синдроми

5. Клінічні варіанти перебігу, ускладнень.

6. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при прізних клінічних варіантах.

7. Диференціальна діагностика перинатальних уражень ЦНС у новонароджених.

8. Тактика ведення хворого з перинатальними гіпоксичними ушкодженями нервової системи.

9. Профілактика.

10. Надання невідкладної медичної допомоги при асфіксії новонароджених.

11. Етапи первинної реанімації новонародженого в пологовій залі.

12. Клінічні варіанти пізніх проявів пологової травми та асфіксії новонароджених.

13. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при перинатальних ураженнях нервової системи у дітей.

14. Диференціальна діагностика перинатальних уражень ЦНС у немовлят.

15. Тактика ведення дітей з перинатальними ураженнями цнс в умовах поліклініки.

Практична робота (завдання), яка виконується на занятті:

1. Класифікувати ураження ЦНС у новонароджених.

2. Оцінити клінічні ознаки пологових уражень нервової системи..

3. Скласти план обстеження.

4. Провести інтепретацію параклінічних обстежень.

5. Обгрунтувати діагноз пологових уражень нервової системи.

6. Провести диференційну діагностику.

7. Скласти план лікування згідно ступеня важкості і провідного клінічного синдрому.

8. Оцінити неврологічний статус новонародженого

9. Врахувати гестаційний вік і ступінь зрілості дитини.

10. Виявити безумовні фізіологічні рефлекси.

11. Аналізувати особливості неврологічного статусу недоношеної дитини.

12. Володіти методами функціональної діагностики плода.

13. Визначати причини ГІП ЦНС у вагітної.

14. Скласти алгоритм лікування ГІП ЦНС новонародженого.

15. Оцінити клініку пошкодження ЦНС за ступенями важкості.

Зміст теми:

Ураження нервової системи у новонароджених та немовлят

Ураження нервової системи у плода, новонародженого та немовляти можуть виникати внаслідок дії патогенних чинників у внутрішньоутробному, інтранатальному та неонатальному періодах, а інфекційні та генетичні фактори мають визначальну роль ще до запліднення.

Наслідки перинатальної патології обумовлюють основні неврологічні порушення у дітей раннього віку, займаючи перше місце серед мозкової патології. Структура ушкоджень головного мозку у новонароджених суттєво змінюється залежно від гестаційного віку. У 2005 році в Україні запроваджена реєстрація новонароджених згідно критеріїв ВООЗ: термін гестації – 22 тижні, маса 500г.

Класифікація уражень нервової системи у новонароджених

(узгоджено з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я)

І. Пологова травма нервової системи.

ІІ. Гіпоксично-ішемічні ушкодження центральної нервової системи.

ІІІ. Ураження нервової системи при інфекційних захворюваннях, специфічних для перинатального періоду.

IV. Гемолітична хвороба у плода та новонародженого. Інші метаболічні енцефалопатії.

V. Вроджені вади розвитку нервової системи, деформації та хромосомні аномалії.

VI. Інші захворювання та патологічні стани нервової системи, які діагностуються в неонатальному періоді. Поєднані чинники ураження нервової системи.

І. Пологова травма нервової системи.

А. Травматичні ушкодження м’яких тканин голови, кісток черепа та головного мозку.

1. Травматичні ушкодження без внутрішньочерепних крововиливів.

2. Внутрішньочерепні крововиливи.

Б. Травматичні ушкодження хребта і спинного мозку (пологова травма спинного мозку).

В. Травматичні ушкодження периферичної нервової системи.

Г. Поєднані та комбіновані травматичні ушкодження (головного, спинного мозку, периферичної нерфофої системи, внутрішніх органів).

ІІ. Гіпоксично-ішемічні ушкодження центральної нервової системи.

А. Гіпоксично-ішемічні ушкодження (гіпоксично-ішемічна енцефалопатія).

1. Переважно функціональні порушення ЦНС – протягом раннього неонатального періоду наступає відновлення функціонального стану нервової системи та нейрофізіологічних показників у новонароджених.

2. Наявність деструктивних порушень – під час та після раннього неонатального періоду у новонародженого діагностують клінічні ознаки, характерні для гострого періоду перенесеного гіпоксично-ішемічного ушкодження ЦНС, а саме:

• церебральна лейкомаляція (перивентрикулярна, субкортикальна, поєднана);

• понтінний нейронаний некроз;

• status marmoratus (ішемічні ушкодження зорових горбів і ядерних підкіркових структур екстрапірамідної системи);

• парасагітальне мозкове ураження;

• дифузне ішемічне ураження головного мозку;

• церебральний артеріальний інфаркт;

• інші фокальні та мультифокальні церебральні ішемічні ураження.

Б. Внутрішньочерепний нетравматичний крововилив у новонародженого (діагностується переважно у недоношених новонароджених):

• ВШК І ступеня (субепендимальний крововилив);

• ВШК ІІ ступеня (субепендимальний крововилив + внутрішньошлуночковий крововилив без ділятацією шлуночків);

• ВШК ІІІ ступеня (субепендимальний крововилив + внутрішньошлуночковий крововилив з ділятацією шлуночків);

• ВШК IV (субепендимальний крововилив + внутрішньошлуночковий крововилив + інтрапаренхіматозний крововилив);

• ВШК неуточнений;

• Субарахноїдальний крововилив;

• Інтрапаренхімозний крововилив;

• Крововилив у мозочок та задню черепну ямку;

• Внутрішньочерепний крововилив не уточненого характеру.

В. Поєднані (нетравматичні) ураження ЦНС (гіпоксично-ішемічний та геморагічний характер ушкодження).

ІІІ. Ураження нервової системи при інфекційних захворюваннях, специфічних для перинатального періоду.

А. Вроджені вірусні хвороби.

Б. Вроджені паразитарні та інфекційні хвороби.

В. Бактеріальний сепсис у новонароджених.