4. Страхування домашнього майна

Згідно з умовами страхування домашнього майна на страхування беруться предмети домашньої обстановки, побуту та споживання за постійним місцем проживання, які належать страхувальнику і членам його родини, що разом з ним проживають і ведуть спільне господарство.

Домашнє майно страхується:

• за загальним договором;

• за окремими групами предметів (майна).

Особливо цінне майно може прийматися на страхування за спеціальним договором.

За загальним договором вважається застрахованим усе домашнє майно, що є у даному господарстві, крім:

1. Документів, цінних паперів, грошових знаків, рукописів, слайдів та фотознімків, носіїв технічної інформації, запасних частин, деталей та приладдя до транспортних засобів, кімнатних та інших рослин та їх насіння, предметів культу, а також майна, страхування якого проводиться за умовами інших правил страхування.

2. Виробів з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та виробних (кольорових) каменів.

3. Колекцій, картин, унікальних та антикварних речей.

Договір страхування за окремими групами майна може включати окремі групи, наприклад: меблі та килими, одяг та взуття, електропобутові прибори, теле-відео-аудіо-радіотехніку та інші групи.

Якщо договір укладається за групами домашнього майна, то в окремі групи можуть входити також вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та виробних каменів; колекції; унікальні та антикварні речі за наявності документів, що підтверджують їх вартість. У даному випадку договір, як правило, називають спеціальним.

Деякі страхові компанії можуть включати в об’єкти страхування домашнього майна елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень на випадок їхнього пошкодження, майно на вулиці, на роботі та інших громадських місцях, цивільну відповідальність страховика тощо.

Обсяг страхової відповідальності. Страхування домашнього майна проводиться на випадок загибелі або пошкодження внаслідок пожежі, удару блискавки, вибуху, стихійного лиха, виходу підґрунтових вод, просідання ґрунту, неправомірних дій третьої особи, нещасного випадку, аварії опалювальної системи, водопровідної і каналізаційної мереж, попадання води із сусідніх приміщень, викрадення або замаху на викрадення, а також на випадок рятування при настанні страхового випадку та приведення його в порядок.

Обсяг страхової відповідальності може установлюватись за варіантами. Наприклад, НАСК “Оранта” проводить страхування домашнього майна за трьома варіантами відповідальності:

1 варіант – від будь-якого із перелічених страхових випадків;

2 варіант – від усіх перелічених випадків, крім викрадення;

3 варіант – тільки на випадок викрадення (замах викрадення).

Страхова сума установлюється за бажанням страхувальника (договірна), але не більше дійсної вартості майна за постійним місцем проживання. Якщо договір укладається за групами майна, то страхова сума установлюється за кожною групою майна окремо.

Якщо ліміти відповідальності (розмір страхової суми) невисокі, то страхова компанія може застрахувати майно без огляду й оцінки. При значних страхових сумах майно береться на страхування з обов’язковим оглядом і оцінкою.

Якщо під час дії основного договору страхувальник виявить бажання підвищити страхову суму, застрахувати інші групи домашнього майна або укласти договір за іншим варіантом страхування, то він може укласти додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору.

Термін страхування може установлюватись від одного до п’яти років або декілька місяців за бажанням страхувальника. Якщо договір укладається на термін менше року, то страхова премія розраховується як 1/12 річної премії за кожен місяць.

Тарифна ставка за даним видом страхування установлюється диференційовано і залежить від умов, в яких знаходиться майно; обсягу відповідальності, вибраних ризиків, умов зберігання майна, наявності пожежної та охоронної сигналізації, типу будівлі, в якій знаходиться майно, регіону, умов дотримання правил безпеки тощо, а також може бути різною для міської і сільської місцевості.

Порядок укладення договору звичайний.

Страхова шкода (збиток) визначається в розмірі дійсної вартості знищеного або викраденого майна та суми знижки вартості (знецінення), спричиненої внаслідок страхового випадку, пошкодженого майна.

Страхове відшкодування виплачується системі страхового забезпечення першого ризику.