Лекція № 12. Морське страхування

Ключові питання

1. Загальні положення морського страхування.

2. Страхування каско суден.

3. Страхування вантажів.

4. Страхування відповідальності судновласника та організація взаємного страхування.

1. Загальні положення морського страхування

Морське страхування – вид транспортного страхування, яке покриває ризики, пов’язані з торговельним мореплав­ством.

Більше ніж за три століття розвитку морського страхування було відпрацьовано головні принципи, поняття й механізми, які застосовуються й донині, іноді лише з невеликими змінами.

Незважаючи на деякий занепад вітчизняної морської індустрії в середині 90-х років, останнім часом в Україні спостерігаються тенденції до оздоровлення галузі. Поступово зростає попит на послуги національних страховиків з боку власників річкових і морських суден, фрахтувальників, операторських ком­паній, морських посередників, таких як суднові агенти й брокери. Нині в Україні у сфері морського страхування працюють страхові компанії, переважно зосереджені у великих портових містах: Одесі, Миколаєві, Севастополі, Маріуполі, Іллічівську.

У системі світових торгових, транспортних та інших взаємозв`язків страхування суден є одним із найважливіших видів страхування. Це обумовлено характером небезпек, супроводжуючих водне плавання, а також величезною вартістю суден, особливо морських.

Об`єктом морського страхування може бути будь-який пов`язаний з торговим мореплаванням інтерес: судно, в тому числі на стадії побудови, вантаж, фрахт, плата за проїзд, орендна плата, прибуток від реалізації вантажу й інші вимоги, які мають відношення до судна, вантажу, фрахту, а також відповідальність судновласника. Крім того, пасажири й команди суден підлягають обов’язковому страхуванню від нещасних випадків на транспорті.

Головні особливості морського страхування полягають у такому:

1. У морському страхуванні йдеться про великі й найбільші ризики. Тому воно, як правило, проводиться не окремими страховиками, а об'єднаннями страховиків, які беруть на себе морські ризики на принципах співстрахування й перестрахування.

2. Морські перевезення передбачають широкі міжнародні контакти. Тому в цій сфері існує низка міжнародних угод і правил, на основі яких проводиться страхування і яких повинні дотримуватися національні страховики.

3. Більшість договорів морського страхування укладається на основі Морського страхового поліса Ллойда (Lloyds Marine Policy) та Застережень Інституту лондонських страховиків.

4. Невід'ємним і дуже важливим елементом ринку морського страхування є Клуби взаємного страхування судновласників, які здебільшого забезпечують страхування відповідальності.

5. Договори морського страхування у зв'язку з їхньою складністю переважно укладаються за посередництвом страхових брокерів, кваліфікація яких дозволяє забезпечити найбільш прийнятне для страхувальника страхове покриття.

Можна виокремити два основні джерела морського страхо­вого права: в міжнародному масштабі – англійський Закон про морське страхування 1906 року, у національному – Кодекс торговельного мореплавання Ук­раїни 1995 року.

Кодекс тор­говельного мореплавства України є базовим національним нормативним документом. У Кодексі торговельного мореплавання Ук­раїни найважливішим є розділ І «Договір морського страхування» частини VIII «Морське страхування». Крім того, в розділі IX «Надзвичайні морські події» розглядаються питання загальної та часткової аварії, порятунку, зіткнень суден і забруднення довкілля, які безпосередньо пов'язані з морською страховою тематикою, а в розділі І «Межі відповідальності судновласника» частини X є положення, що стосуються страхування відповідальності.

Стаття 239 Кодексу говорить, що «за договором морського страхування страховик зобов'язується за обумовлену плату (стра­хову премію) в разі настання передбачених у договорі небезпек чи випадків щодо об'єкта страхування (страховий випадок) відшко­дувати страхувальникові чи іншій особі, на користь якої укладено договір, понесений збиток».

Норми Кодексу торговельного мореплавства стосовно укладених договорів страхування є пріоритетними перед будь-якими іншими нормами внутрішнього законодавства України.

Відповідно до змісту ст. 7 Закону України «Про страхуван­ня» (2002 року) в обов'язковій формі визначено здійснення таких видів морського страхування:

• п.8. Страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних з обслуговуванням морського транс­порту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, бага­жу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

• п.10. Страхування засобів водного транспорту;

• п.26. Страхування відповідальності суб'єктів перевезення не­безпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.

Водночас ст. 6 цього Закону в добровільній формі перед­бачає здійснення страхування решти видів морського страхуван­ня, зокрема страхування вантажів і багажу.

Договори морського страхування зі страхувальниками – ре­зидентами укладаються страховиками, які визнані такими відповідно до законодавства України, отримали в установленому порядку ліцензії на здійснення цього виду страхування і є члена­ми Морського страхового бюро України.

Морське страхове бюро України (МСБУ) здійснює координацію діяльності страховиків у галузі страхування морських ризиків та представ­ляє їх інтереси в міжнародних об'єднаннях страховиків. Утворен­ня Морського страхового бюро та його державна реєстрація здій­снюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 561 від 27.04.98 року створено Морське страхове бюро, яке, крім координа­ції діяльності страховиків у сфері страхування на морському транспорті, здійснює дослідження та прогнозування національ­ного ринку страхових послуг у сфері торговельного мореплавст­ва, перерозподіляє ризики між членами бюро всередині України тощо. На поточний момент членами Морського страхового бю­ро є 29 страхових організацій. Згідно зі ст. 242 Кодексу то­рговельного мореплавства, тільки вони мають право займатися страхуванням морських ризиків.

Морське страхове бюро є юридичною особою і розміщується в Одесі. Фінансування його здійснюється за рахунок вступних і членських внесків членів бюро та інших дозволених видів комерційної діяльності.

Крім цього, бюро готує пропозиції про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавання та до Закону України "Про страхування".

Умови страхування суден та інших видів морського страхування, розроблені страховиками України, відповідають міжнародним вимогам, але сфера їх використання поки що дуже вузька.

Деякі судновласники страхують свої інтереси в закордонних страхових товариствах.