5. Страхування заставного майна

Одним із найбільш поширених видів страхування за кредитування в Україні є страхування заставного майна. Він за­стосовується тоді, коли позичальник забезпечує повернення кредиту переданим у заставу належним йому нерухомим чи рухо­мим майном.

Страхування кредитів, виданих під заставу, здійснюється з ме­тою захисту майнових інтересів банку чи іншої кредитної уста­нови, яка здійснює кредитування, та підприємства-страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням заставним майном.

Будь-якому майну загрожує небезпека знищення або пошко­дження. Особливо важливим є питання збереження застави за кредитування позичальників, оскільки її пошкодження може за­грожувати платоспроможності позичальника та призвести до втрати ним можливості повернення боргу.

Закон України «Про заставу» визначає механізм страхування заставлених предметів. Він, зокрема, покладає на заставодавця обов'язок страхування іпотеки (нерухоме майно) та закладу (рухоме майно), переданих ним у заставу.

Передане в заставу заставодавцем майно страхується за його власний рахунок у повному обсязі на користь заставоотримувача. Водночас у разі застави рухомого майна такий обов'язок може бути покладено на заставоотримувача.

Об'єктом страхування є заставне майно, яке передається бан­ку в заставу та належить зазвичай страхувальнику на правах вла­сності або повного господарського відання (оренда, лізинг): буді­влі, споруди, обладнання, передавальні пристрої, робочі машини та інші пристрої, товарні запаси на складі, об'єкти незавершеного будівництва, готова продукція, сировина тощо.

Страхова сума установлюється за згодою сторін на основі документів, що підтверджують вартість майна й може бути визначена в розмірі дійсної вартості (у такому разі під час розрахунку страхового відшкодування буде враховуватись амортизація) або в розмірі повної відновлювальної вартості (під час розрахунку страхового відшкодування амортизація не враховується).

Заставне майно може страхуватися від різних ризиків:

1) пожежі (пошкодження чи повне знищення об'єктів страху­вання внаслідок впливу вогню, а також продуктів горіння та за­собів гасіння пожежі), ураження блискавкою, вибуху газу;

2) стихійних лих (повінь, землетрус, шторм, буря, вихор, ура­ган, смерч, град, зсув ґрунту тощо) і падіння керованих літальних об'єктів або їх уламків;

3) часткової або загальної аварії обігрівальної, водогінної, каналізаційної систем, систем пожежогасіння, вибуху вибухонебезпечних речовин, матеріалів, котлів, апаратів, обладнання, зокре­ма й тих, в яких використовується високий тиск;

4) протиправних або умисних дій третіх осіб (підпал, крадіж­ка зі зламом, пограбування, псування, побиття скла тощо).

Страхування майна може бути здійснене також на випадок вимушеної перерви у виробництві внаслідок настання страхового випадку, а також інших, зокрема специфічних ризиків, що має бути додатково узгоджене зі страховиком.

Страховий тариф за страхування заставного майна залежно від ризиків, від яких воно страхується, може коливатись в межах 0,1—1%.

Остаточний розмір тарифу визначається на підставі характе­ристик об'єкта, зокрема пожежної безпеки, наявності систем захисту та охорони тощо.

Страхові компанії можуть установлювати знижки на страху­вання заставного майна. Так страхова компанія «Вексель» надає знижку в розмірі 10% ставки страхового тарифу за умови наяв­ності охоронної та протипожежної сигналізації, охорони, а стра­хувальникові, який страхував майно впродовж одного, двох, трьох років і не отримував страхове відшкодування, річна ставка страхового тарифу зменшується відповідно на 5, 10, 15%.

Сплата страхової премії з метою досягнення економічної мо­делі майнового страхування здійснюється зазвичай так:

• для майнового комплексу – одноразовий річний платіж на основі середньозваженого єдиного тарифу;

• для товарних запасів – авансована щоквартальна сплата за фактичними щомісячними залишками.

Для мінімізації ризиків банка-позичальника за кредитування дуже важливо, щоб заставне майно страхувалось за повним пакетом ризиків майнового страхування. Це пов'язано з тим, що заставне майно може бути знищене (пошкоджене). А за умови комплексного страхування застави від усіх ризиків у разі настання страхового ви­падку страховик сплачує банку-вигодонабувачу страхове відшкоду­вання або за письмовою згодою банку виплата проводиться заста­водавцю.

Якщо ж майно страхувалось лише за обмеженим перелі­ком ризиків (наприклад, від стихійного лиха), то можлива ситуація, коли воно буде знищене внаслідок пожежі, й підприємство та банк не отримають страхового відшкодування та зазнають втрати.

Співпраця банків і страхових компаній на ринку страхування заставного майна є на сьогодні чітко відпрацьованою та взаємо­вигідною для обох сторін.

Провідні банки України, такі як «Промінвестбанк», «Аваль», «Укрсоцбанк», «Приватбанк» та інші є засновниками (акціонерами) страхових компаній та переконалися в позитивності такого досвіду. Ефективність тісної взаємодії бан­ку зі страховиком полягає, по-перше, у можливості перерозподі­лити функції оцінки надійності позичальника, які покладено на страховика, та функції обслуговування кредиту як такого; по-друге, страховик у разі настання страхового випадку, погашаючи кредит власними коштами, звільняє банківську установу від довгої та за­звичай безперспективної роботи з повернення боргу. І, по-третє, співпраця банку зі страховою компанією формує нову фінансову структуру – «фінансовий супермаркет», в якому клієнт може отримати весь спектр банківських і страхових послуг.