3. Страхування майна юридичних осіб

Об’єктом страхування за договором добровільного страхування майна юридичних осіб є майно, яке належить страхувальнику на правах власності або прийняте ним від інших організацій, або населення в господарче відання чи оперативне управління, оренду, лізинг, заставу, на зберігання, комісію, продаж або на інших підставах, які не суперечать чинному законодавству.

За договором підлягають страхуванню такі майнові об’єкти (майнові групи):

1) нерухоме майно:

• будівлі та споруди (або їх частина), включаючи невід’ємні інженерні комунікації відповідно до проектної документації;

• оздоблення будівель, а саме, покриття стін, цементні стяжки, ліплення тощо.

2) рухоме майно:

• виробниче обладнання;

• торговельне обладнання;

• комп’ютери та оргтехніка;

• меблі та офісне обладнання;

• товарні та матеріальні запаси (виробничі запаси, готова продукція, товари) та інше майно.

Не підлягають страхуванню: гроші, цінні папери, дорогоцінні метали, бухгалтерські документи, технічні носії інформації, а також майно, термін експлуатації якого закінчився згідно з установленими нормами, майно, що перебуває в аварійному стані, майно, яке знаходиться у зоні, що оголошена небезпечною (з моменту офіційного оголошення про таку загрозу).

Страхувальник може застрахувати як все майно, а може здійснити вибіркове страхування, тобто застрахувати окрему його групу. Майно вважається застрахованим тільки в тих приміщеннях (території, за адресою), які вказані в договорі страхування.

Страхування майна суб'єктами різних форм власності в цілому застосовується однакова сукупність страхових ризиків. Капітальні споруди та інше майно вважаються застрахованими на випадок пошкодження чи загибелі:

– від дії стихійних сил природи, припинення подачі тепла, стисненого повітря чи електроенергії, що викликане стихійними лихами;

– пожежі, що виникла внаслідок займання, стихійного лиха, падіння літальних апаратів та їх частин;

– майно вважається застрахованим і на той випадок, коли у зв'язку з вогнем чи раптовою загрозою стихійного явища його необхідно розібрати або перенести на інше місце.

Додатково за особливими умовами, майно може бути застрахованим і від інших ризиків, а саме аварії, в тому числі комунальних мереж; проникнення води із сусіднього приміщення; неправомірних дій третіх осіб, включаючи крадіжку зі зломом, пограбування, пошкодження вітрин.

Не підлягають страховій відповідальності збитки:

• причиною яких є об'єктивні технологічні або природні процеси: фізичне зношування основних активів; корозія, загнивання, усихання;

– що завдані застрахованим товарам у результаті обробки їх термічним впливом з метою переробки сировини, готової продукції чи з іншою метою (дія на продукти харчування, плавлення чи гаряча обробка металів тощо);

– що завдані навмисними діями страхувальника та осіб, що знаходяться з ним у трудових відносинах;

– які виникли в результаті воєнних дій, громадських заворушень, ядерної енергії, порушення протипожежної безпеки.

Термін страхування.

Договір може бути укладений на будь-який термін за домовленістю сторін (1-5 років, зі щорічним уточненням вартості майна, або декілька місяців). Якщо ті чи інші матеріальні активи використовуються для проведення експериментальних чи дослідницьких робіт, а також експонуються на виставці, то вони страхуються окремим договором на термін проведення робіт або виставки і дія договору страхування в цьому випадку починається з моменту переміщення їх з постійного місця знаходження на місце випробування або експонування і до їх повернення.

Страхова сума установлюється за домовленістю сторін і не може перевищувати вартість майна за страховою оцінкою.

Страхова оцінка основних засобів виробництва визначається в розмірі дійсної вартості, тобто з урахуванням зносу. Оборотні засоби виробництва приймаються на страхування за балансовою вартістю (собівартістю або за цінами придбання). Експонати виставок, музейні коштовності, колекції, авторські роботи, антикваріат, вітрини тощо приймаються на страхування за вартістю, визначеній пред'явленими страхувальником документами або згідно з експертною оцінкою.

У період дії договору страхова сума в зв'язку зі зміною вартості майна може бути збільшена за письмовою заявою страхувальника. Страхові платежі у цьому разі перераховуються за термін, що залишився до закінчення дії договору, а саме за кожен місяць додатково нараховується 1/12 річного страхового платежу (неповний місяць вважається як повний).

При укладанні договору може установлюватися умовна або безумовна франшиза, надаватися скидки або надбавки.

Основою відшкодування збитків при пошкодженні чи загибелі матеріальних активів є система пропорційної відповідальності. Зміст її полягає в тому, що при пошкодженні (загибелі) майна, що належить страхувальнику, відшкодування установлюється в такому відсотку від величини збитків, в якому воно було застраховане. Разом з тим, якщо в договорі про добровільне страхування перевіркою буде установлено зниження вартості матеріальних активів порівняно з фактичною сумою, то відсоток, в якому вони були застраховані, відповідно зменшується.