4. Страхування ренти

Специфічними видами страхування життя є договори страхування ренти і пенсії. У зарубіжній практиці страхування ренти часто називають ануїтетом.

Значення договору страхування ренти полягає в тому, що він призначений для створення додаткового регулярного джерела доходу застрахованій особі.

Даний вид страхування відрізняється від інших договорів страхування життя тим, що має на меті забезпечити застрахованому визначений для нього матеріальний стан незалежно від змін, які пов'язані зі станом здоров'я, втратою тимчасової або постійної працездатності, старістю.

Договір страхування ренти може бути укладений як фізичною, так і юридичною особою.

Фізичні особи можуть укласти договори страхування щодо себе або іншої особи.

Юридичні особи (підприємства, організації, установи) можуть укладати договори страхування стосовно своїх працівників.

Суть договорів страхування ренти передбачає, що страхувальник вносить до страхової компанії за один раз або розстроченими платежами певну суму, яку страховик використовує для цілей інвестування.

При дожитті застрахованим до визначеного в договорі страхування терміну або віку страховик зобов'язується виплачувати йому регулярне страхове забезпечення довічно або тимчасово, це залежить від різновиду договору.

Існує кілька різновидів страхування ренти: довічне чи строкове (тимчасове); негайне чи відкладене. Все залежить від термінів внесення внесків і термінів виплати регулярного забезпечення.

Страхова сума визначається за розміром належних виплат рент за рік. Рента може виплачуватись з будь-якою періодичністю, яка установлюється договором: щомісячно, щоквартально, щорічно.

Термін страхування поділяється на період сплати внесків і період виплати рент. Розмір страхових внесків залежить від багатьох факторів, і це ускладнює роботу страхової компанії з їх визначення.

До факторів, які при цьому необхідно врахувати, належить вік страхувальника (застрахованого), стать, періодичність сплати внесків, різновид страхової ренти тощо.

Специфіка договорів страхування ренти полягає у тому, що страховик виконує свої обов'язки перед страхувальником (застрахованим) лише тоді, коли останній згідно з договором страхування сплатить усю суму внесків і не раніш, тобто страховик починає проводити виплати тоді, коли створений необхідний страховий фонд, призначений для виплати ренти.

У випадку смерті застрахованої особи договором може бути передбачене повернення спадкоємцям застрахованої частини сплачених страхових внесків або виплата передбачених договором суми рент за мінусом вже отриманих застрахованим.

5. Страхування пенсій

Пенсійне забезпечення в більшості країн світу здійснюється за рахунок трьох джерел:

► державних пенсійних систем (у межах соціального страхування);

► приватними пенсійними фондами (наприклад, пенсійними фондами підприємств);

► страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями.

За такої структури системи пенсійного забезпечення страхування додаткової пенсії здійснюється страховими компаніями та приватними пенсійними фондами, а гарантована (основна) пенсія виплачується державою і залежить від здатності держави акумулювати необхідні для цієї мети грошові засоби.

У багатьох країнах, а саме в тих країнах, де недостатній розвиток одержали державні пенсійні системи, пенсійне забезпечення громадян здійснюється приватними пенсійними фондами.

До приватних пенсійних фондів у першу чергу відносяться пенсійні фонди підприємств. Зацікавленість підприємств у розвитку приватного страхування пояснюється тим, що продумана пенсійна програма може сприяти зменшенню плинності найбільш кваліфікованих кадрів. Крім того, ці підприємства мають пільги щодо сплати податків.

Пенсійне забезпечення може бути здійснене і шляхом купівлі страхових полісів у страхових компаній.

У розвинених країнах послугами страхових компаній користується значна частина населення, незважаючи на те, що страхування пенсій є одним із найдорожчих видів довгострокового особистого страхування.

Пенсійне страхування, яке проводять страхові компанії, не замінює державне пенсійне забезпечення.

Страхування пенсії спрямоване на збільшення розмірів пенсійного забезпечення після досягнення громадянами пенсійного віку. Страхові компанії, які пропонують пенсійне страхування, як свідчить зарубіжний досвід, мають дуже великі розміри страхових резервів. Договори страхування пенсій укладаються як індивідуально, так і з групою осіб.

Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укладаються з дієздатними громадянами з урахуванням їх віку та статі і незалежно від стану здоров'я.

Страхова сума обумовлюється при укладанні договору страхування. Укладаючи договір страхування, сторони узгоджують питання про періодичність сплати страхових внесків (страхової премії).

Страхувальнику надається право сплачувати страхову премію за один раз або періодичними платежами (щомісячно, щоквартально, щорічно). Розмір страхових внесків залежить від страхової суми, від віку і статі страхувальника.

Порядок виплати додаткової пенсії залежить від змісту та умов договору страхування. Обумовлена договором додаткова пенсія виплачується після закінчення терміну страхування і виходу на пенсію, але можна визначити конкретний термін з настанням якого страхова компанія буде здійснювати виплати. При укладенні договору страхування установлюється порядок виплати пенсій (щомісячно, за кожен рік та інш.).

Протягом життя застрахований особисто отримує додаткову пенсію. Пенсія виплачується довічно, якщо договір повністю виплачений стра­ховими внесками.

Можливі випадки, коли застрахований не дожив до моменту виплати пенсії, а договір повністю виплачений страховими внесками, або отримував її лише протягом дуже малого періоду.

У цих випадках відповідно до умов страхування страхова компанія або виплачує вигодонабувачу (спадкоємцям) певну кількість пенсій або різницю між обумовленою кількістю пенсій і сумою, яка вже була сплачена застрахованому за його життя (детально порядок визначається під час укладення договору страхування).

Відповідальність страхової компанії за договорами страхування додаткової пенсії може бути розширена за домовленістю сторін. Так, додатково до умов договору страхування додаткової пенсії страхова компанія може взяти на себе відповідальність здійснювати виплати в разі настання нещасного випадку або смерті страхувальника (застрахованого).

У період дії договору страхувальник може збільшувати або зменшувати розмір додаткової пенсії, у даному випадку проводиться перерахунок страхових внесків. Страхувальник також має право у будь-який час до закінчення терміну страхування припинити його дію, у даному разі йому повертаються внески, які зменшуються на величину витрат страховика на здійснення страхування.

Лекція № 5. Страхування від нещасних випадків

Ключові питання

1. Загальна характеристика та особливості договорів страхування від нещасних випадків.

2. Індивідуальні види страхування від нещасних випадків, які укладаються у добровільної формі.

3. Колективні види страхування від нещасних випадків, які укладаються у добровільної формі.

4. Обов'язкові види страхування від нещасних випадків.

5. Порядок виплати страхових сум за договорами страхування від нещасних випадків.