Лекція № 3. Порядок укладання та ведення страхової угоди

Ключові питання

1. Суть договору страхування, його суттєві та несуттєві умови.

2. Етапи проходження страхової угоди.

3. Права та обов’язки суб’єктів страхових відносин у період дії договору страхування.

4. Порядок визначення відшкодування та інших страхових виплат у період дії договорів страхування.

1. Суть договору страхування, його суттєві та несуттєві умови

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою:

► страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо);

► страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Однак страхові договірні зобов`язання мають важливу особливість та відмінності.

Якщо звичайні договірні зобов’язання передбачають неухильне взаємне виконання сторонами умов договору, то при страхуванні одна сторона (страхувальник) завжди сплачує внески, а друга (страховик) виплачує гроші лише за обумовлені наслідки страхового випадку.

Якщо такого випадку не відбудеться в термін дії договору, то зобов’язання страховика можуть бути невиконаними. В цьому і є специфічність договору страхування, де визначну роль відіграє страховий ризик.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування – це документ, який визначає умови проведення певного виду страхування.

Правила страхування з добровільних видів страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни або доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни або доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу.

Договори в обов’язковій формі укладаються відповідно до Положення про порядок проведення того чи іншого виду обов’язкового страхування, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Кожний страхувальник, який бажає укласти договір добровільного страхування, знайомиться з правилами страхування.

Якщо існуючі правила задовольняють страхувальника, він може укласти договір страхування, у разі, якщо умови страхування не відповідають, або частково відповідають бажанням страхувальника, він не укладає договір.

Умови страхування можуть бути суттєвими (істотними) і несуттєвими (неістотними). Основу договору складають суттєві умови.

Суттєві умови страхування (за діючим громадянським законодавством) це такі умови, які відображають предмет договору, а також головні інтереси сторін, що дозволяє укласти даний договір. До суттєвих умов договору добровільного страхування належать:

• контингент страхувальників та застрахованих;

• об’єкти та предмети страхування;

• обсяг страхової відповідальності (страхові ризики);

• термін страхування; страхова сума;

• тарифні ставки страхових платежів (внесків, премій ) тощо.

Укладаючи договір, страхувальник перед усе пов’язує суттєві умови зі своїми інтересами.

Якщо правила страхування дозволяють, то страхувальник самостійно вибирає об`єкти, які доцільно застрахувати, задовольняючий його обсяг відповідальності (набір страхових ризиків), розмір страхової суми, термін страхування, франшизу, за особовим страхуванням страхувальник назначає посмертного отримувача страхової суми.

Інші суттєві умови установлює страховик, пропонуючи той чи інший вид страхування за раніше обчисленими тарифними ставками. Зміна суттєвих умов під час дії договору можлива лише за спільною угодою обох сторін. Суттєві умови складають основну частину тексту страхового свідоцтва (поліса).

Несуттєві умови страхування - це такі умови страхування, які, як правило, деталізують або доповнюють суттєві умови. До них відносяться:

• порядок оформлення договору страхування та порядок вступу договору в дію;

• розмір страхових платежів (внесків, премії) та порядок їх сплати і наслідки їх несплати, всілякі перерахунки по платежах;

• порядок визначення шкоди, страхового відшкодування і виплат страхового відшкодування (страхових сум), порядок розгляду претензій та інші умови.

Правила страхування пропонують страхувальнику готовий набір несуттєвих умов, які він, по суті тільки бере до уваги, якщо укладає договір даного виду страхування.

Діючі сьогодні умови всіх видів страхування напрацьовані багаторічною практикою його проведення з урахуванням досвіду зарубіжних країн. Вони постійно удосконалюються для більш певного задоволення інтересів страхувальників. Розвиток страхового ринку і конкуренції вимагають страховиків проводити роботу щодо удосконалення як суттєвих, так і несуттєвих умов страхування.