Словник

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістовних модулів або блоку змістовних модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовний модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, тощо.

Модульний контроль – форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Екзамен – форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття. Викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття проводиться в аудиторіях, або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитись для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи, тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні з викладачем.

Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

ПРОГРАМА КУРСУ

”НОВІТНЯ ІСТОРІЯ КРАЇН АЗІЇ ТА АФРИКИ

(1945-2009 РР.)”

(за вимогами кредитно-модульної системи)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Розпад колоніальної системи та становлення національної державності

Некапіталістичні країни Азії

(Китай, КНДР, Монголія, В’єтнам)

Утворення народно-демократичних республік в Азії

Визвольний рух в Азії у 1945-1955 рр. Внутрішні та зовнішні фактори встановлення тоталітарних режимів в Азії. Серпнева революція 1945 р. і проголошення ДРВ. Визволення Корейського півострова. Утворення КНДР і Республіки Кореї (1948 р.). Громадянська війна й перемога революції в Китаї (1949 р.). Комуністичні режими на етапі антифеодальних та антиколоніальних реформ. Земельна реформа, її характер, особливості в різних країнах та наслідки. Перетворення багатоукладності. Національне будівництво. Особливості політичної системи.

Перехід до створення соціалістичної моделі. Індустріалізація. Роль зовнішньої допомоги СРСР та інших соціалістичних країн. Кооперування сільського господарства. Перетворення в сфері освіти та культури.

Особливості китайського досвіду. Культ Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти (1957 – 1976 рр.) та їх наслідки: політика “великого стрибка” та народних комун, “культурна революція.” Зовнішньополітичний курс Мао Цзедуна.

Вплив зовнішнього фактора на хід перетворень. Корейська війна 1950-1953 рр. Антифранцузька боротьба в’єтнамського народу в 1946 – 1954 рр. Американська агресія у В’єтнамі (1965 – 1972 рр.). Утворення Соціалістичної Республіки В’єтнам (СРВ).

Криза соціалістичної економіки. Причини переходу до реформ. Періодизація реформ. Головні напрямки перетворень. Перші успішні результати реформування економіки. Економічна політика на сучасному етапі. Особливості політичних реформ в різних країнах. Зміна зовнішньополітичних пріоритетів.