- •13. Сутність, завдання, принципи медіації в освітній практиці.
- •14. Зміст етичного кодексу медіатора.
- •15. Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року.
- •16. Сутність та основні завдання Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх
- •17.Основні засади Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”;
- •18.Перерахуйте відомі вам органи та служби у справах дітей та розкрийте їх основні завдання відповідно до Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”;
- •19.Розкрийте основні завдання служби у справах дітей;
- •20.Розкрийте основні завдання кримінальної міліції у справах дітей;
- •Умови перебування дітей у притулку
- •25. Дайте визначення поняттю “соціальна профілактика правопорушень”, укажіть її мету, завдання, принципи та види;
- •26.Розкрийте поняття “проступок”, “правопорушення”, “злочин”;
- •27.Визначте особливості кримінальної та адміністративної відповідальності неповнолітніх правопорушників;
- •Адміністративної відповідальності
- •28.Перерахуйте обставини, що обтяжують відповідно до статей 67 Кримінального кодексу України) та пом’якшують покарання (відповідно до статей 66 Кримінального кодексу України);
- •29. Перерахуйте, які основні види покарань можуть бути застосовані судом до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину (згідно з ст.98 кк України);
- •30. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень;
- •31. Розкрийте особливості умовно-дострокового звільнення від відбування покарання;
- •32. Розкрийте особливості здійснення профілактики правопорушень у загальноосвітній школі;
- •Розкрийте основні завдання та особливості діяльності виховних колоній;
- •Розкрийте основні завдання кримінально-виконавчих інспекцій
- •35.Особливості роботи з неповнолітніми у сізо України
- •36.Особливості профілактики правопорушень серед осіб, які знаходяться в місцях позбавлення волі
- •37. Соціальна реабілітація та соціальний супровід неповнолітнього, який повернувся з місць позбавлення волі;
- •I) Соціально-психологічна підтримка, що передбачає:
- •II) Допомога в організації навчання:
- •III) Допомога у працевлаштуванні передбачає:
- •IV) Допомога у вирішенні юридичних питань, що надається шляхом:
- •V) Допомога у підтримці, розвитку стосунків з соціальним оточенням
- •38.Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми, засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
- •39.Система установ, залучених до процесу соціальної реабілітації та ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до альтернативних покарань;
- •40. Сутність системи пробації та перспективи її запровадження в Україні;
V) Допомога у підтримці, розвитку стосунків з соціальним оточенням
З метою надання допомоги у підтримці, відновленні або встановленні та розвитку стосунків з соціальним оточенням:
• здійснюється збір інформації про соціальне оточення отримувача, особливо про значимих для нього людей, в тому числі їх контактної інформації;
• проводяться зустрічі з особами, які належать до соціального оточення, особливо з рідними та значимими людьми;
• організовуються зустрічі, телефонні розмови, листування отримувача послуг з
особами, які належать до соціального оточення.
38.Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми, засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
Законодавство України передбачає такі покарання, що застосовуються до неповнолітніх, які вчинили злочин: педагогічного і громадського характеру; примусові заходи виховного характеру; адміністративна відповідальність (унаслідок припинення кримінального слідства); кримінальна відповідальність. Залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки правопорушень до особи, яка вчинила таке діяння, застосовуються міри покарання, що передбачають цивільну, адміністративну чи кримінальну відповідальність. Вивчаючи проблему покарання неповнолітніх, можливо визначити, що, якщо класифікувати всі ті чинники, які у своїй сукупності будуть обумовлювати необхідність призначення неповнолітнім передусім кримінально-правових мір покарання, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства, то їх можна розділити на три групи: 1) які стосуються характеристики злочинів, вчинених неповнолітніми; 2) які стосуються характеристики особистості правопорушника; 3) які стосуються причин і умов вчинення злочинів неповнолітніми. Застосування покарання з випробуванням можливе за наявності таких умов: незначної суспільної небезпеки вчиненого злочину та небезпечності особи правопорушника стосовно громадськості, суспільства. Сучасний Кримінальний кодекс України містить статті щодо відповідальності неповнолітніх за вчинення злочинів у частині виправлення їх без ізолювання від суспільства. Першочергове значення в цьому має ст. 22 Кримінального кодексу України, згідно з якою до кримінальної відповідальності притягуються особи, яким до вчинення злочину минуло 16 років.
39.Система установ, залучених до процесу соціальної реабілітації та ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до альтернативних покарань;
Ряд публікацій присвячено науковому розгляду соціально‐педагогічної сутності та особливостей процесу ресоціалізації неповнолітніх засуджених педагогічних основ ресоціалізації злочинців. Важливими також є роботи науковців, які з’ясовують специфіку соціальної роботи із засудженими розкривають особливості соціально‐педагогічних технологій ресоціалізації неповнолітніх засуджених в
умовах виправного закладу. Однак питання теорії та практики ресоціалізації неповнолітніх засуджених, звільнених від відбування покарання з випробовуванням ще не знайшли достатньо висвітлення в наукових та методичних джерелах Разом з тим, впровадження в кримінально‐виконавчу систему України практики застосування покарань, альтернативних позбавленню волі, залучення спеціалістів ЦСССДМ,педагогічних працівників та соціальних педагогів і практичних психологів, інших фахівців
до реабілітації та реінтеграції зазначеної категорії молоді зумовлює необхідність більш
широких соціально‐педагогічних досліджень у даному напрямі.