- •13. Сутність, завдання, принципи медіації в освітній практиці.
- •14. Зміст етичного кодексу медіатора.
- •15. Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року.
- •16. Сутність та основні завдання Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх
- •17.Основні засади Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”;
- •18.Перерахуйте відомі вам органи та служби у справах дітей та розкрийте їх основні завдання відповідно до Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”;
- •19.Розкрийте основні завдання служби у справах дітей;
- •20.Розкрийте основні завдання кримінальної міліції у справах дітей;
- •Умови перебування дітей у притулку
- •25. Дайте визначення поняттю “соціальна профілактика правопорушень”, укажіть її мету, завдання, принципи та види;
- •26.Розкрийте поняття “проступок”, “правопорушення”, “злочин”;
- •27.Визначте особливості кримінальної та адміністративної відповідальності неповнолітніх правопорушників;
- •Адміністративної відповідальності
- •28.Перерахуйте обставини, що обтяжують відповідно до статей 67 Кримінального кодексу України) та пом’якшують покарання (відповідно до статей 66 Кримінального кодексу України);
- •29. Перерахуйте, які основні види покарань можуть бути застосовані судом до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину (згідно з ст.98 кк України);
- •30. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень;
- •31. Розкрийте особливості умовно-дострокового звільнення від відбування покарання;
- •32. Розкрийте особливості здійснення профілактики правопорушень у загальноосвітній школі;
- •Розкрийте основні завдання та особливості діяльності виховних колоній;
- •Розкрийте основні завдання кримінально-виконавчих інспекцій
- •35.Особливості роботи з неповнолітніми у сізо України
- •36.Особливості профілактики правопорушень серед осіб, які знаходяться в місцях позбавлення волі
- •37. Соціальна реабілітація та соціальний супровід неповнолітнього, який повернувся з місць позбавлення волі;
- •I) Соціально-психологічна підтримка, що передбачає:
- •II) Допомога в організації навчання:
- •III) Допомога у працевлаштуванні передбачає:
- •IV) Допомога у вирішенні юридичних питань, що надається шляхом:
- •V) Допомога у підтримці, розвитку стосунків з соціальним оточенням
- •38.Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми, засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
- •39.Система установ, залучених до процесу соціальної реабілітації та ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до альтернативних покарань;
- •40. Сутність системи пробації та перспективи її запровадження в Україні;
32. Розкрийте особливості здійснення профілактики правопорушень у загальноосвітній школі;
Первинна або переважно соціальна превенція спрямована на збереження і розвиток умов, що сприяють здоров’ю, збереженню життя дітей і на попередження несприятливого впливу на нього факторів соціального і
природного середовища. Основним завданням вторинної (ранньої) превенції є якомога раніше виявлення негативних змін в поведінці дитини з метою попередження їх подальшого розвитку. Третинна або цілеспрямована превенція включає сукупність заходів, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінці в більш важку стадію.
Педагогічна превенція (попередження) – це частина загального навчально-виховного процесу школи. Вона представлена двома основними групами засобів: загальною ранньою превенцією з усіма учнями і спеціальною превенцією з важкими учнями та їх батьками.
Для досягнення належного результату в роботі з підлітками педагогічний колектив школи залучає до виховного процесу батьків, громадські організації, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи. Така співпраця забезпечує стійкість і стабільність навчально-виховного процесу, сприяє усуненню психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх.
Шкільним психологом і соціальним педагогом в загальноосвітніх закладах проводиться значна профілактична робота з неповнолітніми, схильними до правопорушень. Це, зокрема:
Шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними.
Відвідування неблагополучних, проблемних сімей (щотижня).
Спільні виступи на батьківських зборах, консиліумах, психолого-педагогічних семінарах.
Проведення виховних годин на морально-етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги.
Ведення картотеки:
неблагополучні сім’ї;
діти-інваліди;
діти з послабленим здоров’ям;
діти-сироти;
обдаровані діти;
важковиховувані;
групи тренінгу.
Консультативна робота з учнями, батьками, вчителями.
Співробітництво з комісією в справах неповнолітніх.
Співробітництво з медичними закладами.
Співробітництво з центрами соціальних служб для молоді.
Робота з педагогічним колективом школи: (ознайомлення з новинками психолого-педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх і т.д.).
Важливим напрямком в роботі шкільного психолога і соціального педагога є психокорекція (педагогічна корекція - соціальна педагогіка), а психодіагностика повинна носити лише прикладний характер. Основу психокорекційної діяльності складає робота з психокорекційними групами, в які входять підлітки, схильні до асоціальної поведінки, які вже скоїли незначні правопорушення, стоять на шкільному обліку важковиховуваних дітей або на обліку в комісіях в справах неповнолітніх.
Форми забезпечення групової корекції повинні базуватись на результатах діагностики, відповідати віковому рівню розвитку дітей.