5.Поняття та види зобов’язань

Зобов’язання — це джерела залучених коштів підприємства, які, крім власного капіталу, формують пасив балансу.

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов’язання визначає П(С)БО 11 „Зобов’язання”.

Зобов’язання виникають, головним чином, через придбання товарів та послуг в кредит; або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Класифікація зобов’язань:

1. за змістом:

а) монетарні – відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам;

б) немонетарні – зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості і якості.

2) за строками платежу:

а) довгострокові – це заборгованість, яка буде погашена на протязі терміну, що перевищує 1 рік. До них належать:

- довгострокові позики банку;

- довгострокові векселі видані;

- довгострокові зобов’язання за орендою;

- зобов’язання за облігаціями.

б) короткострокові (поточні) - це заборгованість, яка може бути погашена на протязі року або одного операційного циклу, незалежно від його тривалості. До них належать:

- зобов’язання перед постачальниками за одержані матеріальні цінності, перед підрядчиками за виконані роботи і послуги;

- зобов’язання перед працюючими за нарахованою заробітною платою;

- зобов’язання перед бюджетом та соціальними фондами;

- зобов’язання перед іншими кредиторами.

3) за ступенем контролю:

а) непередбачене зобов’язання – зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджене лише тоді, коли відбудеться чи не відбудеться одна чи більше невизначених подій, над якими підприємство не має повного контролю;

б) забезпечення зобов’язань – це зобов’язання з невизначеною сумою чи часом погашення на дату балансу (на виплату відпусток, виконання гарантійних зобов’язань).

До зобов’язань також відносять доходи майбутніх періодів. Доходи майбутніх періодів — це такі доходи, які виникли в даний час, але відносяться до майбутніх періодів.

Завданнями обліку зобов’язань є своєчасне, повне і правильне документальне оформлення і відображення на рахунках синтетич­ного і аналітичного обліку господарських операцій з виникнення і погашення кредиторської заборгованості, не допускаючи прострочок у платежах і уникаючи штрафних санкцій.

6. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

Досить часто операції з придбання товарів і операції з їх оплати не збігаються в часі. Тобто відбувається придбання товарів з відстроченням платежу. Такі операції призводять до виникнення кредиторської заборгованості. Основними контрагентами в таких розрахунках є постачальники і підрядники.

Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей або надають послуги чи виконують роботи.

Підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-вантажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу.

Розрахунки з вітчизняними постачальниками здійснюються на підставі документів постачальника: накладних, рахунків, товарно-транспортних накладних, актів прийнятих робіт, податкових накладних та ін. Надходження імпортних товарів проводиться на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, вантажної митної декларації, приймального акту та інших комерційних документів.

Перерахування коштів за поставлені товари залежно від форми розрахунків може здійснюватись такими документами: платіжне доручення, акредитив, видатковий касовий ордер, інкасо.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться на рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий, призначений для обліку поточних зобов’язань.

По кредиту відображається заборгованість за одержані від постачальника товарно-матеріальні цінності, по дебету – її списання чи погашення.

Рахунок 63 має такі субрахунки:

631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

632 „Розрахунки з іноземними постачальниками”;

633 „Розрахунки з учасниками ПФГ”.

Синтетичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться в журналі №3. Аналітичний облік – окремо за кожним постачальником.