4. Облік витрат іншої звичайної діяльності

До іншої звичайної діяльності відносять фінансову та інвестиційну діяльність.

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства. У результаті такої діяльності виникають фінансові витрати.

До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позичкового капіталу.

Облік фінансових витрат ведеться на рахунку 95 „Фінансові витрати”. Рахунок 95 – активний, витратний, має такі субрахунки:

951 „Відсотки за кредит”;

952 „Інші фінансові витрати”.

По дебету рахунка 95 – відображається сума визнаних витрат, по кредиту – списання (в кінці року або в кінці звітного місяця) на рахунок 79 „Фінансові результати”.

У ході здійснення діяльності підприємство може зазнавати втрат від участі в капіталі.

Метод участі в капіталі передбачає збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на суму, відповідно збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування. Такими інвестиціями можуть бути інвестиції в асоційовані або спільні підприємства. Асоційоване підприємство – це підприємство, в якому інвестору належить блокувальний пакет акцій (більше 25%) і які не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Втрати від участі в капіталі виникають у разі, якщо результатом діяльності підприємства є збиток. Основні вимоги до обліку інвестицій викладені в П(С)БО 12 „Інвестиції”.

Облік втрат від зменшення вартості інвестицій ведеться на рахунку 96 „Втрати від участі в капіталі”.

Має такі субрахунки:

961 „Втрати від інвестицій в асоціації підприємства”

962 „Втрати від спільної діяльності”

963 „Втрати від інвестицій в дочірні підприємства”

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та реалізацією продукції.

До таких витрат належать:

• собівартість реалізованих фінансових інвестицій;

• втрати від зменшення корисності активів;

• втрати від неопераційних курсових різниць;

• сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

• витрати на ліквідацію необоротних активів;

• залишкова вартість ліквідації (списання) необоротних активів;

• інші витрати звичайної діяльності.

При реалізації фінансових інвестицій є те, що собівартість їх реалізації буде збільшуватись на суму витрат, пов’язана із реалізацією.

Облік витрат ведеться на рахунку 97 „Інші витрати”. Рахунок 97 активний, призначений для обліку витрат діяльності.

Первинні документи при відображенні накопичення фінансових та інвестиційних витрат є ВКО, виписка банку, довідка бухгалтерії тощо. Списання витрат на фінансовий результат оформляється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Інформація по рахунку 95 відображається в ж-о № 5 (5А).

5. . Поняття доходів та їх класифікація

Методичні засади формування, оцінки та визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи і розкриття у фінансовій звітності визначається П(С)БО 15 „Дохід”.

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

Доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципами нарахування та відповідності доходів і витрат. Тому доходи визначаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких вони відносяться.

Доходами не визнаються:

• сума ПДВ, АЗ, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

• сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

• сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

• сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідно договором.

Відповідно до вимог П(С)БО 15 доходи підприємства класифікуються за різними ознаками:

1) з метою визначення доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:

• реалізації продукції, товарів та ін. активів;

• надання послуг;

• використання активів підприємства іншими особами, результатом якого є отримання відсотків, дивідендів, роялті.

Відсотки – плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, заборгованих підприємству;

Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками відповідно до частки їх участі в власному капіталі.

Роялті – платежі за використання нематеріальних активів підприємства.

2) залежно від видів діяльності розрізняють доходи від:

• звичайної діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної);

• надзвичайної діяльності.