
- •Галузева система управління якістю методи оцінки показників якості програмного забезпечення програмно-технічних комплексів критичного призначення Отраслевая система управления качеством
- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Терміни та визначення понять
- •3.2 Безпека програмного забезпечення
- •3.8 Життєвий цикл системи
- •3.9 Інструментальний засіб (case-інструмент)
- •3.10 Категорія критичності програмного забезпечення
- •3.13 Надійність програмного забезпечення
- •3.15 Оцінювання якості програмного забезпечення
- •3.16 Показники (характеристики) якості програмного забезпечення
- •3.19 Програмно-технічний комплекс
- •4 Познаки та скорочення
- •5 Методи оцінювання показників якості програмного забезпечення критичного призначення
- •5.1 Методи оцінювання показників якості програмного забезпечення
- •5.2 Інспекції процесів розроблення програмного забезпечення
- •5.3 Методи тестування програмного забезпечення
- •5.3.1 Загальні положення щодо тестування програмного забезпечення
- •5.3.2 Методи функціонального тестування програмного забезпечення
- •5.3.2.1 Загальні положення щодо функціонального тестування програмного забезпечення
- •5.3.2.2 Тестування транзакцій
- •5.3.2.3 Тестування областей вхідних даних
- •5.3.2.4 Тестування синтаксису
- •5.3.2.5 Тестування логічних умов
- •5.3.2.6 Тестування станів
- •5.3.3 Метод структурного тестування програмного забезпечення
- •5.3.3.1 Загальні положення щодо структурного тестування програмного забезпечення
- •5.3.3.2 Тестування маршрутів
- •5.3.3.3 Тестування циклів
- •5.3.3.4 Тестування обробки даних
- •5.4 Методи статичного аналізу програмного забезпечення
- •5.4.1 Загальні положення щодо статичного аналізу програмного забезпечення
- •5.4.2 Аналіз потоку управління
- •5.4.3 Аналіз потоку даних
- •5.4.4 Метрична оцінка програмного забезпечення
- •5.5 Метод імовірнісної оцінки надійності програмного забезпечення
- •5.5.1 Загальні положення щодо імовірнісної оцінки надійності програмного забезпечення
- •5.5.2 Оброблення статистичних даних про відмови програмного забезпечення
- •5.5.3 Визначення параметрів моделей надійності
- •5.5.3.3 Мнпз, їхні допущення та аналітичні співвідношення
- •5.5.3.4 Модель Джелінського–Моранді
- •5.5.3.5 Модель Гела–Окумото
- •5.5.3.6 Модель базова s-подібна
- •5.5.3.7 Модель Шика–Уолвертона
- •5.5.3.8 Перша геометрична модель Моранди
- •5.5.3.9 Модель Муси–Окумото
- •5.5.3.10 Метод максимуму правдоподібності
- •5.5.3.11 Метод найменших квадратів
- •5.5.3.12 Приклади застосування моделей надійності програмного забезпечення
- •5.5.3.12.2 Оцінка показників надійності за допомогою мнпз, описаних у 5.5.3.4-5.5.3.9.
- •5.5.3.12.3 Модель Джелінського-Моранді
- •5.5.3.12.4 Модель Гела-Окумото
- •5.5.3.12.5 Базова s-подібна модель
- •5.5.3.12.6 Модель Шика-Уолвертона
- •5.5.3.12.7 Перша геометрична модель Моранді
- •5.5.3.12.8 Модель Муси-Окумото
- •5.5.4 Вибір моделі надійності програмного забезпечення
- •5.5.4.3 Критерій Колмогорова-Смирнова
- •5.5.4.4 Критерій 2
- •5.5.4.5 Критерій мінімального сумарного квадратичного відхилення:
- •5.5.5 Прогнозування показників надійності програмного забезпечення
- •5.6 Аналіз видів, наслідків і критичності відмов програмного забезпечення (sfmeca)
- •5.6.1 Загальні положення щодо аналізу видів, наслідків і критичності відмов
- •5.6.2 Основні принципи виконання sfmeca
- •5.6.2.1 Базування sfmeca
- •5.6.2.2 Визначення функціональної структури програмного забезпечення
- •5.6.2.3 Одержання вихідної інформації
- •5.6.2.4 Подання структури програмного забезпечення
- •5.6.2.5 Ідентифікація видів відмов
- •5.6.2.6 Аналіз відмов із загальної причини
- •5.6.2.7 Аналіз критичності
- •5.6.2.8 Зв'язок між sfmeca та іншими методами
- •5.6.3 Процедура виконання sfmeca
- •5.6.3.1 Процедура виконання sfmeca
- •5.6.3.2 Визначення вимог до програмного забезпечення
- •5.6.3.3 Розроблення діаграм, схем та інших математичних моделей і описів
- •5.6.3.4 Вибір рівнів програмного забезпечення і документації
- •5.6.3.5 Ідентифікація видів, причин і впливу відмов
- •5.6.3.6 Ідентифікація методів виявлення відмов та їх ізолювання
- •5.6.3.7 Опис значення відмов та альтернативних запобіжних заходів
- •5.6.3.8 Оцінка критичності та імовірності відмов
- •5.6.3.9 Розроблення рекомендацій і звіту за результатами sfmeca
- •5.7 Аналіз дерева відмов програмного забезпечення (sfta)
- •5.7.1 Загальні положення щодо аналізу дерева відмов програмного забезпечення
- •5.7.2 Процедура виконання sfta
- •5.7.2.1 Процедура виконання sfta
- •5.7.2.2 Визначення області аналізу
- •5.7.2.3 Ознайомлення з проектом, функціями і роботою програмного забезпечення
- •5.7.2.4 Визначення кінцевої події
- •5.7.2.5 Побудова дерева відмов
- •5.7.2.6 Логічний і чисельний аналіз дерева відмов
- •5.7.2.7 Розроблення звіту про результати аналізу
- •5.7.3 Умовні позначки для дерева відмов
- •5.8 Керівництво з адаптації нормативного документа
- •Додаток а
- •Бібліографія
5.5.3.12.3 Модель Джелінського-Моранді
Для оцінки параметрів моделі
методом максимуму правдоподібності
використовують співвідношеннями (5.16)
і (5.17). Використовуючи значення xi
з таблиці 5.10 для рішення цієї системи
рівнянь, одержують:
= 0,0056;
= 126,4118.
Загальну очікувану кількість відмов
обчислюють після кожного інтервалу
тестування, використовуючи (5.15). Різниця
отриманих значень для сусідніх інтервалів
дасть очікувану кількість відмов у
кожному інтервалі (таблиця 5.12). Відповідно
до отриманих результатів, загальна
кількість дефектів у ПЗ становить 126,
і, оскільки на момент закінчення
тестування виявлено 122 дефекти, у ПЗ
залишилося 4 дефекти.
Таблиця 5.12—Очікувана кількість відмов на інтервалі тестування для моделі Джелінського-Моранді
Номер інтервалу |
Кількість відмов |
1 |
34 |
2 |
24 |
3 |
18 |
4 |
13 |
5 |
10 |
6 |
7 |
7 |
5 |
8 |
4 |
9 |
3 |
10 |
2 |
11 |
1 |
5.5.3.12.4 Модель Гела-Окумото
Для оцінки параметрів моделі
методом максимуму правдоподібності
використовують співвідношення (5.21) і
(5.22). Вирішивши цю систему рівнянь,
одержують оцінки максимальної
правдоподібності параметрів моделі:
= 0,0056;
= 125,8060.
Для обчислення загальної очікуваної
кількості відмов після кожного інтервалу
тестування використовують вираз (5.20).
Різниця отриманих значень для сусідніх
інтервалів дасть очікувану кількість
відмов у кожному інтервалі тестування
(див. таблицю 5.13). Відповідно до отриманих
результатів, загальна кількість дефектів
у ПЗ становить 126, і, оскільки на момент
закінчення тестування виявлено 122
дефекти, у ПЗ залишилося 4 дефекти.
Таблиця 5.13—Очікувана кількість відмов на інтервалі тестування для моделі Гела-Окумото
Номер інтервалу |
Кількість відмов |
1 |
34 |
2 |
25 |
3 |
18 |
4 |
13 |
5 |
10 |
6 |
7 |
7 |
5 |
8 |
4 |
9 |
3 |
10 |
2 |
11 |
1 |
5.5.3.12.5 Базова s-подібна модель
Оцінки максимуму правдоподібності для параметрів моделі можуть бути отримані із системи рівнянь (5.25; 5.26). Для розрахунку використовують статистичні дані про виявлені дефекти, представлені у інтервальному форматі (таблиця 5.9), отже, , де li = 56 годин для i = 1,…,n. Вирішивши дану систему рівнянь, одержують: = 0,0124; = 122,5111. Використовуючи отримані оцінки параметрів моделі розраховують очікувану кількість відмов на кожному інтервалі тестування (таблиця 5.14). Відповідно до отриманих результатів загальна кількість дефектів у ПЗ – 123, отже, на момент закінчення тестування у ПЗ залишився 1 дефект.
Таблиця 5.14—Очікувана кількість відмов на інтервалі тестування для базової S- подібної моделі
Номер інтервалу |
Кількість відмов |
1 |
19 |
2 |
31 |
3 |
26 |
4 |
18 |
5 |
12 |
6 |
7 |
7 |
4 |
8 |
2 |
9 |
1 |
10 |
1 |
11 |
0 |