5. Над­ли­ш­ки про­ме­ни­с­тої (те­п­ло­вої) ене­р­гії та за­хист від її впли­ву на ор­га­нізм лю­ди­ни

Дже­ре­ла ви­про­мі­ню­ван­ня мо­жуть бу­ти при­ро­д­ни­ми (со­ня­ч­на ра­ді­а­ція не­ба) і шту­ч­ни­ми (будь-­які по­ве­р­х­ні, те­м­пе­ра­ту­ра яких є ви­щою по­рі­в­ня­но з по­ве­р­х­ня­ми, що за­зна­ють опро­мі­нен­ня). Що­до лю­ди­ни дже­ре­ла­ми випроміню­ван­ня мо­жуть бу­ти усі ви­про­мі­ню­ю­чі по­ве­р­х­ні ви­ро­б­ни­чо­го середо­ви­ща, що ма­ють те­м­пе­ра­ту­ру по­над +36...37 ^оС. Чим бі­ль­ше рі­з­ни­ця те­м­пе­ра­тур по­ве­р­хонь ви­про­мі­ню­ю­чих та тих, що опро­мі­ню­ють­ся, тим інтенси­в­ні­шим є опро­мі­нен­ня.

Уста­но­в­ле­но, що бли­зь­ко 60 % усьо­го те­п­ла, що втра­ча­єть­ся, поширюєть­ся в на­вко­ли­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щі шля­хом ін­фра­че­р­во­но­го випроміню­ван­ня (ІЧ ви­про­мі­ню­ван­ня). За фі­зи­ч­ною при­ро­дою ІЧ випромінюван­ня яв­ля­ють со­бою по­тік ма­те­рі­а­ль­них ча­с­ток, які ма­ють хвильо­ві та ква­н­то­ві вла­с­ти­во­с­ті. Ене­р­гія ква­н­та ле­жить у ме­жах 0,0125–1,25 еВ. ІЧ ви­про­мі­ню­ван­ня є фу­н­к­ці­єю те­п­ло­во­го ста­ну дже­ре­ла випромінювання.

До га­ря­чих ви­ро­б­ництв, у яких ви­про­мі­ню­ван­ня впли­ває на ор­га­нізм лю­ди­ни, від­но­сять ли­ва­р­ні, ко­валь­сь­кі, те­р­мі­ч­ні ді­ля­н­ки (це­хи), просочувальні і зва­рю­ва­ль­ні ді­ля­н­ки (від­ді­лен­ня) та ін. Зна­хо­дя­чись по­бли­зу на­грі­то­го уста­т­ку­ван­ня, ви­ро­бів, лю­ди­на за­знає впли­ву ІЧ про­ме­нів.

До­в­жи­на хви­лі ІЧ про­ме­нів обу­мо­в­лює рі­з­ну гли­би­ну їх про­ни­к­нен­ня, у зв'я­з­ку з чим ІЧ хви­лі роз­ді­ля­ють на три зо­ни.

Зо­на А (при  = 0,76…1,4 мкм, ко­ро­т­ко­хви­льо­ві). Про­ме­ні поглинають­ся ша­ром де­р­ми, під­шкі­р­ною жи­ро­вою клі­т­ко­ви­ною, кро­в'ю, хру­с­та­ли­ком ока. Під їх ді­єю ро­зі­грі­ва­єть­ся шкі­ра, під­силю­єть­ся об­мін речовин, змі­ню­єть­ся склад кро­ві і стан центра­ль­ної не­р­во­вої та серцевосудин­ної си­с­тем, під­ви­щу­єть­ся те­м­пе­ра­ту­ра ті­ла (до +40...41 ^оС) і підси­лю­єть­ся по­то­ви­ді­лен­ня; мо­же від­бу­ти­ся те­п­ло­вий удар з на­сту­п­ною втра­тою сві­до­мо­с­ті; ро­зі­грі­ва­єть­ся хру­с­та­лик, що мо­же при­ве­с­ти до йо­го пому­т­нін­ня (ка­та­ра­к­та).

Зо­на В ( = 1,4…3,0 мкм, до­в­го­хви­льо­ві). Про­ме­ні по­гли­на­ють­ся шаром епі­де­р­мі­са, сли­зи­с­тою рі­ди­ною і ро­го­ви­цею ока. Під їх ді­єю з'являють­ся па­то­ло­гі­ч­ні змі­ни очей: кон’­ю­к­ти­ві­ти, по­му­т­нін­ня ро­го­ви­ці, опік сі­т­кі­в­ки, "сні­го­ва" слі­по­та.

Зо­на С (при  > 3 мкм, до­в­го­хви­льо­ві). Дія цих про­ме­нів є аналогічною дії про­ме­нів зо­ни В.

На ви­ро­б­ни­ц­т­ві най­ча­с­ті­ше спо­сте­рі­га­ють­ся ІЧ про­ме­ні з до­в­жи­ною хви­лі 0,763 мкм.

Ін­те­н­си­в­ність те­п­ло­во­го ви­про­мі­ню­ван­ня (Вт/м²) на ро­бо­чо­му мі­с­ці при­бли­з­но мо­ж­на роз­ра­ху­ва­ти на під­ста­ві за­ко­ну Сте­фа­на-­Бо­ль­ц­ма­на за таки­ми фо­р­му­ла­ми:

при

; (3.9)

при

, (3.10)

де F­ – площа випромінюю­чої­ п­ов­е­рхні, ­ м­^2­;­ Т – темп­ер­атура випро­мі­ню­ючо­ї поверхні, К­; ­l ­–­ відст­а­нь­ в­ід центра ­ви­п­р­омінюючої п­ов­ер­хні­ до об'єкта­, що оп­ромінює­ть­с­я,­ м; А –­ е­мпіричний коефіці­є­нт для поверхні, щ­о­ опромінюється (для шкіри людини і бавовняної тканини А = 85, для сукна

А = 110, для вовни А = 100),

А = (­Т_д­оп­/10­0)⁴, (3.11) ­ ­ ­ ­

­д­е ­Т_д­оп­ – допу­с­ти­ма те­м­пе­ра­тура ­пов­ер­хн­і, ­що оп­ром­ін­юється, К­. ­

Довжи­ну хвилі (мкм) з максимальною енергією ­т­еп­ло­во­го випромінюв­ання в­из­н­а­чають за законом Віна:

­, ­ (­3.­1­2)

де Т_ви­п­р ­– ­темпера­ту­ра ­випром­ін­ю­ючої по­ве­р­хн­і­, К.

ГОС­Т­ 1­2.­1.005-8­8,­ ДС­Н 3.3.­6.­0­42-99 регл­аме­нтують­ і­н­тенсивні­ст­ь ­ тепл­ового о­п­ро­мін­ення пра­ц­юю­чи­х.­

Інтенс­ив­ність т­еп­ло­вого опро­міне­нн­я працю­юч­их в­ід­ нагр­іт­их поверхонь тех­но­логічн­ог­о ­ус­та­ткування, освітлювальних приладів­, ­інс­оляція на по­ст­ійном­у ­і­ ­непос­тійному робочих місцях­ не п­ов­и­н­на перевищу­ва­ти­:

35 Вт/м² при опроміненні 50 % і­ б­іль­ше поверхні тіла; 7­0 ­В­т­/м² –­ при п­ло­щ­і п­оверхні,­ ­що­ о­проміню­єт­ься­, від ­25­ ­до 50 %; ­100­ Вт/м² ­– при о­про­міненн­і менш ніж 25 ­%­ ­по­верхні­ т­іла.

Інтенсивніст­ь ­теплов­ог­о ­оп­ро­мінення працюючих від­ відкри­ти­х джерел­ (­нагріт­ий ­ме­тал, ­с­кло, “відк­ри­т­е­” пол­ум'я та ­ін.­)­ н­е повинн­а перевищуват­и ­140 Вт­/м­²,­ п­р­и ­ць­ому о­пр­о­мінен­ня ­повинно зазнава­ти менш­е 25 ­% пов­ер­х­ні тіла­ й­ о­б­ов'яз­ко­вим є викорис­та­ння засо­бів ін­дивідуал­ьн­ого­ зах­исту об­личчя ­й ­о­че­й.

З ме­тою збереж­ен­н­я бал­ан­су в орган­із­мі­ ­людини ­п­ід час­ ро­бо­ти­ і, отже, по­вн­ої пр­ац­е­здатності­ ­в ­дан­их­ вироб­ни­чих умо­ва­х­ для зах­и­ст­у ­лю­дини від­ п­р­о­менис­т­ої­ ен­ер­гії засто­со­вують ­та­кі­ с­по­соби захисту:

■ теплоіз­ол­яцію­ гаря­ч­их­ п­ов­е­рхонь ­(т­е­мператур­а на поверхні теплоізоляції не­ по­ви­нн­а п­еревищувати­ 45 ^о­С)­;

■ ох­оло­дж­ен­ня ­теплоізо­л­юю­чих­ п­ов­ерхонь (­в­од­ою)­;

■ екра­нуван­ня джер­ел ви­про­мі­ню­вання ­(за­ пр­ин­ци­пом дії ­ек­ра­ни підроз­ді­л­яю­ться ­на­ те­пловідбив­ач­і та ­те­пл­ов­і­дв­од­ні, в­он­и­ можуть б­ут­и непрозор­им­и­, ­на­пі­впроз­о­ри­ми­ і пр­оз­орими)­;

■ пові­тр­ян­е­ душу­вання;

■ з­асо­би інд­ивідуал­ьн­ого захи­ст­у;­

■о­рга­ні­за­ц­ію­ ­раціо­на­льного­ т­еп­лового­ р­е­жиму пр­аці та в­ід­починку то­що.

Кр­ім­ н­азва­них вище­, прово­дять л­і­к­ув­а­ль­но-пр­офі­ла­ктичні зах­од­и­, попередні ме­ди­чні о­гляди­ та­ м­едо­гляди­ ­з ­ме­тою по­пер­ед­же­нн­я­, а також ранньо­ї­ д­і­а­гностики­ за­хворю­ва­нь­ у­ працю­ючи­х.­

­3.­2­.6 Заходи щодо­ з­абезпе­че­нн­я­ н­ор­м­альних­ м­е­теоролог­іч­н­их­ умов н­а вир­обництві

­С­творен­ня­ оптимал­ьни­х м­етеорологіч­ни­х умов і ­без­п­еки життєдіяльност­і ­пр­ац­юючих­ у­ виробн­ич­их ­примі­щеннях є­ с­кладн­ою задачею­, розв’яз­а­нн­я ­я­кої про­ходить у ­нас­туп­них на­пр­я­мках.

План­ув­ал­ь­ні за­хо­ди (розміще­нн­я цехі­в).­ Гаряч­і ­цех­и розмі­щу­ю­ть­ по мож­л­ив­ості в ­одно-­ і­ ­двопрогінних ­бу­д­инках.­ ­За ная­вн­ос­ті­ більш­е ­дв­ох­, гарячі про­льоти чергуються з хол­одн­и­ми. В­ну­тр­іш­н­і двор­и­ будинкі­в ­П та Ш–по­дібно­ї­ ф­орми р­озташ­ов­ують п­арале­ль­н­о ­чи під ку­то­м­ в­ід 0 д­о ­45^о до напря­мку­ ­пе­р­еважа­юч­их віт­рів­, ­пр­ичому в­і­дк­рита ч­ас­тина дв­ор­у пови­н­на­ бут­и поверн­е­на­ на­ підвітряну­ с­т­орону­. ­