
- •Контрольні запитання та завдання
- •Організація роботи з атестації. Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому:
- •Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу. У ході вивчення необхідно визначити:
- •Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця. Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:
- •Контрольні питання та завдання
- •3.2.1 Характеристика основних показників метеорологічних умов
- •3.2.3 Вплив несприятливих метеорологічних умов на безпеку життєдіяльності
- •Нормування метеорологічних умов
- •Надлишки променистої (теплової) енергії та захист від її впливу на організм людини
- •Конструктивні заходи. Застосовують: теплову ізоляцію, екрани, герметизацію устаткування.
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.3.3 Вплив освітлення на виробничу діяльність
- •3.3.6 Основи розрахунку робочого освітлення
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.4.1 Нормування шуму
- •3.4.2 Захист від шуму
- •3.4.3 Особливості інфразвукових коливань, вплив на людину, нормування, захист від інфразвуку
- •3.4.4 Особливості ультразвукових коливань, вплив на людину, нормування, захист від ультразвуку
- •3.4.5 Особливості вібрації, вплив на людину, нормування, захист від вібрації
- •Контрольні завдання та запитання
Надлишки променистої (теплової) енергії та захист від її впливу на організм людини
Джерела випромінювання можуть бути природними (сонячна радіація неба) і штучними (будь-які поверхні, температура яких є вищою порівняно з поверхнями, що зазнають опромінення). Щодо людини джерелами випромінювання можуть бути усі випромінюючі поверхні виробничого середовища, що мають температуру понад +36...37 оС. Чим більше різниця температур поверхонь випромінюючих та тих, що опромінюються, тим інтенсивнішим є опромінення.
Установлено, що близько 60 % усього тепла, що втрачається, поширюється в навколишньому середовищі шляхом інфрачервоного випромінювання (ІЧ випромінювання). За фізичною природою ІЧ випромінювання являють собою потік матеріальних часток, які мають хвильові та квантові властивості. Енергія кванта лежить у межах 0,0125–1,25 еВ. ІЧ випромінювання є функцією теплового стану джерела випромінювання.
До гарячих виробництв, у яких випромінювання впливає на організм людини, відносять ливарні, ковальські, термічні ділянки (цехи), просочувальні і зварювальні ділянки (відділення) та ін. Знаходячись поблизу нагрітого устаткування, виробів, людина зазнає впливу ІЧ променів.
Довжина хвилі ІЧ променів обумовлює різну глибину їх проникнення, у зв'язку з чим ІЧ хвилі розділяють на три зони.
Зона А (при = 0,76…1,4 мкм, короткохвильові). Промені поглинаються шаром дерми, підшкірною жировою клітковиною, кров'ю, хрусталиком ока. Під їх дією розігрівається шкіра, підсилюється обмін речовин, змінюється склад крові і стан центральної нервової та серцевосудинної систем, підвищується температура тіла (до +40...41 оС) і підсилюється потовиділення; може відбутися тепловий удар з наступною втратою свідомості; розігрівається хрусталик, що може привести до його помутніння (катаракта).
Зона В ( = 1,4…3,0 мкм, довгохвильові). Промені поглинаються шаром епідерміса, слизистою рідиною і роговицею ока. Під їх дією з'являються патологічні зміни очей: кон’юктивіти, помутніння роговиці, опік сітківки, "снігова" сліпота.
Зона С (при > 3 мкм, довгохвильові). Дія цих променів є аналогічною дії променів зони В.
На виробництві найчастіше спостерігаються ІЧ промені з довжиною хвилі 0,763 мкм.
Інтенсивність теплового випромінювання (Вт/м2) на робочому місці приблизно можна розрахувати на підставі закону Стефана-Больцмана за такими формулами:
при
;
(3.9)
при
,
(3.10)
де F – площа випромінюючої поверхні, м2; Т – температура випромінюючої поверхні, К; l – відстань від центра випромінюючої поверхні до об'єкта, що опромінюється, м; А – емпіричний коефіцієнт для поверхні, що опромінюється (для шкіри людини і бавовняної тканини А = 85, для сукна
А = 110, для вовни А = 100),
А = (Тдоп/100)4, (3.11)
де Тдоп – допустима температура поверхні, що опромінюється, К.
Довжину хвилі (мкм) з максимальною енергією теплового випромінювання визначають за законом Віна:
, (3.12)
де Твипр – температура випромінюючої поверхні, К.
ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 регламентують інтенсивність теплового опромінення працюючих.
Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція на постійному і непостійному робочих місцях не повинна перевищувати:
35 Вт/м2 при опроміненні 50 % і більше поверхні тіла; 70 Вт/м2 – при площі поверхні, що опромінюється, від 25 до 50 %; 100 Вт/м2 – при опроміненні менш ніж 25 % поверхні тіла.
Інтенсивність теплового опромінення працюючих від відкритих джерел (нагрітий метал, скло, “відкрите” полум'я та ін.) не повинна перевищувати 140 Вт/м2, при цьому опромінення повинно зазнавати менше 25 % поверхні тіла й обов'язковим є використання засобів індивідуального захисту обличчя й очей.
З метою збереження балансу в організмі людини під час роботи і, отже, повної працездатності в даних виробничих умовах для захисту людини від променистої енергії застосовують такі способи захисту:
■ теплоізоляцію гарячих поверхонь (температура на поверхні теплоізоляції не повинна перевищувати 45 оС);
■ охолодження теплоізолюючих поверхонь (водою);
■ екранування джерел випромінювання (за принципом дії екрани підрозділяються на тепловідбивачі та тепловідводні, вони можуть бути непрозорими, напівпрозорими і прозорими);
■ повітряне душування;
■ засоби індивідуального захисту;
■організацію раціонального теплового режиму праці та відпочинку тощо.
Крім названих вище, проводять лікувально-профілактичні заходи, попередні медичні огляди та медогляди з метою попередження, а також ранньої діагностики захворювань у працюючих.
3.2.6 Заходи щодо забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
Створення оптимальних метеорологічних умов і безпеки життєдіяльності працюючих у виробничих приміщеннях є складною задачею, розв’язання якої проходить у наступних напрямках.
Планувальні заходи (розміщення цехів). Гарячі цехи розміщують по можливості в одно- і двопрогінних будинках. За наявності більше двох, гарячі прольоти чергуються з холодними. Внутрішні двори будинків П та Ш–подібної форми розташовують паралельно чи під кутом від 0 до 45о до напрямку переважаючих вітрів, причому відкрита частина двору повинна бути повернена на підвітряну сторону.