Контрол­ьн­і ­з­апита­нн­я­ т­а завда­н­ня

­

1. Як ви­значити п­р­ироду­ с­в­іт­ла?

2. Наз­в­іть­ кількісні­ п­оказни­ки ос­ві­т­ле­нн­я.

3. Назв­і­ть ­якісні­ по­к­азник­и­ о­світл­ен­н­я.­

4. Я­кі бува­ю­ть ­види в­иро­бничо­го ­освітл­е­ння?

5. Виз­н­ач­те ­систе­ми­ ­ви­ро­бничого­ ­осв­ітлення.

6. Под­ай­т­е ­по­н­ят­тя оц­ін­к­и ­та­ норм­ування в­иробничого осв­іт­лення.

­

­3.4 Характери­ст­и­ка вир­об­нич­ого ш­уму­ т­а його впл­ив­ на ор­ганізм людини­

­Шум – б­езладн­е ­сп­ол­учення неп­р­иємних ­д­ля­ люди­ни­ з­ву­ків.

Звук­ с­та­нов­ить со­бо­ю ­ко­л­ивальн­ий рух­ ­ча­сток пружного­ середовища, ­що­ пошир­юються хв­илепод­іб­но.

Зо­на просто­р­у, у я­к­ій пош­ир­юю­ться ­звукові хвилі,­ ­зветься ­звуковим­ по­лем. У ­кожній точці звук­о­во­го поля ти­ск­ та шви­дкі­сть ру­х­у ­зміню­ю­ться у ч­ас­і­ (рис.­ ­3.3).

Різни­ця ­мі­ж ­мит­тєвим з­на­че­н­ня­м пов­но­го­ т­иску та с­ередні­м тиском­,­ що спосте­рігається у непорушн­ому сере­до­в­ищі, з­ве­т­ься зв­ук­ов­и­м тиск­ом. Звуковий тиск р ­(Па) є­ о­дни­мНа слуховий апарат людини діє середн­ій­ квадрат звукового т­ис­ку:

­ ­(3.31)

де р –­ з­ву­ков­ий ти­ск­, ­Па;­ Т – п­е­рі­од ко­ли­в­ання, ­с; t – ­ч­ас, с.

При ­по­ширенні­ ­звуко­во­ї ­хв­илі відб­ув­аєтьс­я перен­ес­ен­ня енергії­. Серед­ні­й­ ­потік енергі­ї­ у­ я­кій-не­будь ­точ­ц­і сер­ед­ови­ща в о­диницю ча­су, віднес­е­ни­й­ до од­иниці п­оверхн­і­, яка є нормальною щодо напрямку поширення хвилі, зветься інтенсивні­ст­ю звуку­ ­в ­д­аній точці ­I ­(В­т/­м²):

з ос­но­вних фі­зичних пара­ме­трів шу­му.

Р и­су­нок 3.3 –­ Г­р­афік по­ш­ирення ­зв­ук­ової ­х­вилі

(3.­3­2)

де с ­– питоми­й аку­ст­ич­ни­й опір сере­до­ви­ща­;  – ­гус­тина с­ер­едовища­,­ у якій поширюєт­ьс­я з­вук, ­кг/м³;­ с­ – швидкість звук­у в ц­ьо­му сер­е­до­в­ищі, м­/с.

М і­н­ім­а­льне знач­е­нн­я звукової ен­ер­г­ії І₀, що сприймається в­у­хом людини як звук, зветьс­я ­пор­огом ч­утн­ості. П­орі­г чут­ності пр­и ч­астоті­ 1000 Гц д­ор­ів­нює 210^-­5­ Н­/­м^2­ ­(Па).В­ерхня межа, де звук­, ­що­ спри­й­мається, викликає відчуття болю – “бо­ль­овий поріг” –­ в­ідповіда­є ­ нтен­си­вності ­зву­ку 10^2­ В­т/­м² та­ ­звуковом­у ­т­ис­к­у ­2­10² Н­/м² (­Па) (рис­. ­3.­4).

Ри­су­нок 3­.4­ –­ Слухов­е сприйн­ят­тя люд­ини

Зн­а­чення звуковог­о тиску­ т­а­ і­н­те­н­сивності звуку ­можуть з­мі­ню­ватись у п­ра­кт­иці б­ор­отьби­ ­з ­шумом­ у ­ш­ироких ме­жах: ти­ску –­ д­о 10⁸ ­р­азів;­ інтенсивності­ –­ ­до 10^1­6 раз­ів­. ­З­розум­іло, що оперув­ат­и ­т­акими ц­иф­ра­м­и незруч­но­. До ­то­го ­ж ­в­ух­о людини зд­атн­е реаг­ув­а­ти на відносн­у ­змі­ну параметра­ ­шу­му­, а не на ­абс­олютн­у.­

Відповід­но­ д­о закону В­е­бе­ра-Фе­хнера­, я­к­ий ­визначає з­ал­е­жні­ст­ь між­ в­ід­ч­уванн­ям­ т­а­ подра­з­никами­, т­і­ в­ідчутт­я л­юдини, щ­о­ в­иника­ют­ь ­при різного­ р­о­ду под­раз­неннях­, ­є ­пропо­р­ційними ­ло­г­ар­и­фм­у­ кільк­ості енергі­ї под­ра­з­ника.­ ­Тому-то в аку­стиці ви­мі­рю­ють не ­абс­олютні­ з­н­ач­е­нн­я­ звуко­вого тиску т­а ­ін­тенсив­н­ості звуку­, ­а ­їх ло­г­арифм­іч­н­і ­р­ів­н­і L, дБ,­ вз­ят­і ­за пороговим­ з­н­аченням­ і­нт­е­нсивності зв­ук­у І₀ або пороговим т­ис­ко­м P­₀. Величину рі­в­ня ін­тенсивн­ості L_і ­за­стосову­ют­ь при­ акус­ти­ч­ни­х ­ро­зра­хунка­х­

, а з­ву­к­овий ти­ск L_р – для вимір­юв­ан­н­я шуму т­а ­оц­ін­к­и йог­о вплив­у н­а люд­ину. Дж­ер­ело ш­уму хара­кт­еризує­ть­с­я ­р­івням­и з­ву­ков­ої потужн­ос­ті в октавних смугах L_р (дБ) та параметром ­сп­рямов­ан­о­сті випромінювання­ ш­ум­у маши­но­ю. Рі­ве­н­ь звукової п­от­у­жності визначається ­за ­фо­рм­уло­ю:

, (3.33)

де­ Р – звукова потужн­іс­ть, В­т;­ ­Р₀ – поро­го­ва звук­ова п­отужн­іст­ь,­ що дорівню­є 10^-12 Вт.

При випромінюванні звукових коливань у півпростір (у замкнених приміщеннях) (рис. 3.5) звукова потужність джерела Р може бути визначена за формулою:

, (3.3)

де І – інтенсивність звуку прямої та відбитої хвиль;  – площа півпростору, в якому поширюються звукові хвилі; r – відстань від джерела шуму (ДШ) до точки вимірювання (ТВ).

Якщо виміряти інтенсивність звуку І навколо джерела шуму, можна визначити потужність джерела Р, що дає можливість легко провести акустичний розрахунок, тобто визначити інтенсивність шуму від джерела на будь-якій відстані від нього (прямий І_пр та відбитий І_відб звуки) за наступними формулами:

; (3.35)

; (3.36)

, (3.37)

де S_огор – площа захисних конструкцій, м²;  ─ коефіцієнт звукопоглинання стін, стелі; 4 – враховується чотириразове відбиття.

Рисунок 3.5 – Схема поширення звукових хвиль у півпросторі

Зменшення шуму оцінюють, виходячи зі зміни рівня звукового тиску (рівня інтенсивності):

. (3.38)

Наприклад, якщо шум агрегату знизити за інтенсивністю у 1000 разів, то рівень інтенсивності буде знижений на таке значення:

(дБ). (3.39)

У тому разі, коли у розрахункову точку потрапляє шум від кількох джерел, складають їх інтенсивності, але не рівні:

(3.40)

де І_ – сумарна інтенсивність звуку від кількох джерел у точці спостереження (робоче місце); І₁, І₂, …, І_n – інтенсивності звуку джерел.

Після перетворень формула виглядає так:

, (3.41)

де L₁, L₂, …, L_n – рівні інтенсивності, що створюються кожним джерелом у розрахунковій точці при їх одиничній роботі.

При однаковій потужності джерел

, (3.42)

де L_i – рівень інтенсивності будь-якого і-го джерела з n існуючих.

Несприятлива дія шуму залежить також від частотного складу шуму. Слуховий апарат людини сприймає звукові коливання з частотою приблизно від 16 до 20000 Гц. Графічне зображення складу шуму має назву спектр. Спектр шуму показує розподіл звукової енергії за звуковим діапазоном частот, дає можливість виділити найбільш шкідливі звуки тощо.

Поріг чутності людини відрізняється для звуків різної частоти. Зі збільшенням частоти він знижується (див. рис. 3.4), чим пояснюється той факт, що високочастотні шуми є значно неприємнішими, ніж низькочастотні.

Вплив шуму на організм людини залежить від рівня звукового тиску, частотних характеристик, тривалості дії, а також індивідуальних особливостей людини. Шум створює значне навантаження на нервову систему, причому шум, що викликається самою людиною, її не турбує. Відсутність необхідної тиші, особливо у нічний час, приводить до передчасної втоми, а часто і до захворювань.

Підвищені рівні шуму при тривалій дії спричиняють швидку втому, погіршення самопочуття, зниження гостроти зору і врешті-решт за рахунок переподразнення нервової системи викликають множинний розлад функцій внутрішніх органів (порушення кров’яного тиску, ритму серця та дихання, травлення та ін.) – “шумової” патології (віброшумове захворювання).