Інфільтративний туберкульоз легень (ітб)

Патогенез

Інфільтрат - це свіже або старе туберкульозне вогнище із широкою зоною перифокального запалення.

Вогнища із зоною перифокального запалення виникають внаслідок

екзогенної суперінфекції

- екзогенне надходження до інфікованого організму вірулентних МБТ;

- прогресування вогнищевого туберкульозу.

ендогенної реактивації

- щільних вогнищ, що утворилися при інволюції м’яковогнищевого або інших форм туберкульозу;

- гематогенний засів з екстрапульмональних старих вогнищ.

Посиленню запальної реакції навколо вогнищ сприяє масивна суперінфекція, а також фактори, що знижують специфічний імунітеті і створюють передумови для швидкого росту і розмноження МБТ.

Фактори: супутні захворювання (цукровий діабет, алкоголізм, наркоманія, СНІД),

лікування імунодепресантами/кортикостероїдами, психічні травми, гіперінсоляція, гормональна перебудова організму.

Патомор-

фологія

Патоморфологічно легеневий інфільтрат являє собою вогнище із зоною перифокального запалення, переважно ексудативного характеру, які домінують при цій патології.

При екзогенному потраплянні МБТ спочатку уражуються бронхіол. Поступово процес переходить на альвеоли з утворенням пневмонічних фокусів.

Вміст вогнища розрихлюється і розплавляється. Навколо старих вогнищ розвивається перифокальне запалення ексудативного характеру В подальшому запалення уражує лімфатичні судини і стінку бронха, проникає у його просвіт. Звідси процес розповсюджується на альвеоли з утворенням ексудативних ділянок запалення.

Розвиток цієї форми ТБ пов’язаний із наявністю зон специфічної гіперсенсибілізації легеневої тканини, що виникають при первинному потраплянні МБТ до організму. В цих зонах відбувається бурхлива гіперреакція при повторному потраплянні МБТ і великому їх скупченні та при швидкому розмноженні у легеневій тканині.

Такі зони гіперсенсибілізації – набута властивістю легеневої тканини.

Клініко-рентгено-

логічні варіанти інфільтрату

Лобулярний - негомогенна тінь, утворена конгломератом вогнищ, об’єднаних тінню перифокального запалення, у центрі тіні часто відбувається розпад.

Округлий (Ассмана-Редекера) - округлої форми відносно гомогенна тінь малої інтенсивності з чіткими контурами. Можливе розпад легеневої тканини у вигляді прояснення, яка визначається на ранніх етапах тільки при томографічному дослідженні

Хмароподібний (Рубінштейна) — характеризується наявністю ніжної, слабкої інтенсивності гомогенної тіні неправильної форми, з нечіткими розмитими контурами. Часто відмічається швидкий розпад легеневої тканини і утворення каверни.

Перисцисурит – інфільтрат, розміщений у легеневій тканині вздовж міжчасткової борозни. З боку між часткової щілини він має чіткий контур , верхня його межа – розмита. Тінь має вигляд трикутника, верхівкою зверненого до кореня легені (трикутник Сержана). Як і при інших варіантах, може бути розпад.

Лобіт – інфільтративна тінь, що охоплює цілу частку легені (переважно верхню справа), частіше негомогенна, з наявністю поодиноких або декількох порожнин розпаду. Іноді можливе утворення великих або гігантських порожнин.

Клінічний перебіг

ІТБ не має характерної клінічної картини.

- Гострий початок - нагадує захворювання на грип або пневмонію (“маски” ТБ).

Виражені симптоми інтоксикації, кашель з мокротинням, іноді кровохаркання, біль в грудній клітці на боці ураження (залучення у процес плеври) відмічаються при хмароподібному інфільтраті, перисцисуриті.

Лобіт характеризується різким погіршенням стану хворого, симптоми інтоксикації, кашель, кількість мокротиння збільшуються.

- Малосимптомний початок (клінічні прояви виражені слабко)– зазвичай відмічається підвищена втомлюваність, зниження апетиту, періодичний підйом температури тіла. Характерний для округлого, лобулярного інфільтратів.

- Безсимптомний.

Об’єктивні

дані

Пальпація, перкусія, аускультація:

- лобулярний, округлий інфільтрати - зміни часто не виявляються;

- хамороподібний інфільтрат, перисцисурит, лобіт – над ділянкою ураження – підсилення голосового тремтіння, вкорочення легеневого звуку, везикобронхіальне дихання, іноді – дрібнопухирчасті хрипи.

Аналіз

крові

Зміна показників залежить від величини інфільтрату і характеру запальної реакції. Виражена ексудація легеневої тканини – підвищення лейкоцитів до 15-20х10⁹/л, збільшення паличкоядерних нейтрофілів, лімфопенія, підвищення ШОЕ до 20-40 мм/год.

Відносно обмежене ураження – тільки незначне підвищення ШОЕ або також наявний і незначний лейкоцитоз.

Лікування

Кат. 1 або 3, можлива 2 (у разі рецидиву, перерваного більше ніж 2 міс. лікування, невдачі лікування).

Наслідки

- Повне розсмоктування - відбувається при невеликих за розмірами казеозних вогнищах і пери фокальній інфільтрації.

- Утворення рубця (не виявляється при рентгенологічному дослідженні).

- Утворення індуративного поля – інфільтрат розсмоктується не повністю і проростає сполучною тканиною.

- Формування фіброзно-вогнищевого ТБ – перифокальна інфільтрація розсмоктується, казеозні маси ущільнюються та інкапсулюються. Вогнище не більше 1 см в діаметрі.

- Формування туберкульом – утворюються у разі наявності інкапсуляції казеозних вогнищ великих розмірів. Туберкульози – більше 1 см в діаметрі.

- Перехід у циротичний ТБ – при частковому розсмоктуванні лобіту с подальшим проростанням сполучної тканини.

- Перехід у фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.