Тема 3. Грошовий ринок (4 год.) План

1. Сутність грошового ринку та його структура.

2. Попит на гроші.

3. Пропозиція грошей.

Рекомендована література:

Л. 12, с. 66-80; Л. 13, с. 70-81; Л. 14, с. 105-152; Л. 15, с. 150-194; Л. 16, с. 68-99; Л. 17, с. 68-80; Л. 18, с. 71-97; Л. 19, с. 23-26; Л. 20, с. 107-142; Л. 24, с. 84-97.

1. Сутність грошового ринку та його структура

Грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників, тобто гроші як специфічний товар постійно змінюється під впливом попиту та пропозиції різних суб’єктів економіки.

Грошовий ринок – це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщаються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів. Канали фінансового (грошового) ринку, котрими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників, поділяються на дві основні групи:

• канали прямого фінансування – це канали, якими грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників;

• канали непрямого фінансування - це канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників (див. Рис.1.1).

До фінансових посередників відносяться різноманітні кредитно-фінансові установи (банки, інвестиційні, страхові компанії, пенсійні фонди та інші).

Рис. 1.1. Схема руху грошових потоків на фінансовому ринку (пряме і непряме фінансування)

Пряме фінансування може здійснюватись двома способами:

1) коли кошти передаються позичальнику (фірмі) для здійснення інвестицій в обмін на право участі у власності на цю фірму (капітальне фінансування).

Прикладом такого фінансування є продаж фірмам акцій (див. Рис. 1.2.).

Рис.1.2. Капітальне фінансування

2) коли кошти передаються фірмі для здійснення інвестицій в обмін на зобов’язання повернути ці кошти в майбутньому з процентом (фінансування шляхом отримання позик).

Прикладом такого фінансування є продаж облігацій (див. Рис. 1.3.).

Рис.1.3. Фінансування шляхом отримання позик

Головні учасники грошового ринку – комерційны банки, які можуть одночасно виступати і продавцями, і покупцями або посередниками.

На фінансовому ринку між банками ведеться оперативна торгівля, де окремі банки відчувають тимчасову потребу, інші мають тимчасовий надлишок ліквідних коштів і намагаються їх прибутково розмістити.

Рис.1.2. Структура грошового (фінансового) ринку

І. За видами інструментів грошовий ринок складається з:

• ринку позичкових капіталів (охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних та юридичних осіб і їх надання у вигляді позик на умовах поворотності, строковості й платності). Тут об’єктом оперування є не самі гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами.

• ринку цінних паперів (охоплює і кредитні відносини, і відносини співволодіння, які оформляються цінними паперами, що можуть продаватися, купуватися і погашатися). На цьому ринку здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них, урівноважується попит і пропозиція.

ІІ. Залежно від призначення та ліквідності фінансових активів, які обертаються на грошовому ринку:

• ринок грошей (монетарний ринок) - продаються та купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик і фінансових активів, з терміном погашення до 1 року;

• ринок капіталів (грошові кошти у вигляді середньо- та довгострокових кредитів, фінансових активів і акції, з терміном реалізації понад 1 рік.

ІІІ. За функціональними ознаками грошовий ринок складається з:

міжбанківського ринку, який обслуговує угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність. Крім цього, операції на міжбанківському ринку дають змогу банкам отримувати додаткові прибутки, управляти процентами та банківськими ризиками (можливість понесення втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин). Міжбанківський ринок стихійно виник у кожній країні для того, щоб забезпечити проведення банківських операцій та надання кредитів для вирівнювання міжбанківського платіжного обороту (уся сукупність платежів грошима у готівковій та безготівковій формах щодо погашення всіх грошових зобов'язань, що виникають між економічними суб'єктами);

• відкритого ринку, де відбувається купівля-продаж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком. Продаючи частину цінних паперів комерційним банкам або посередникам, центральний банк зменшує обсяг своїх вільних ресурсів і кредитний потенціал, і навпаки. Купуючи у комерційних банків цінні папери центральний банк збільшує свої вільні резерви і кредитний потенціал.

Суб'єктами грошового ринку є:

• банки;

• держава;

• спеціалізовані фінансово-кредитні установи;

• інші посередницькі організації, котрі продають і купують, зазвичай, короткострокові боргові зобов'язання.

Інструменти ринку грошей:

• скарбничі (казначейські) й комерційні векселі,

• міжбанківські вклади та депозити;

• облігації,

• депозитні сертифікати,

• банківські акцепти та ін.

Головна функція грошового ринку – балансування попиту і пропозиції грошей та формування ринкового рівня проценту як ціни грошей.