
- •Змістовий модуль 1 гроші та грошовий обіг
- •Тема 1. Сутність і функції грошей (4 год.)
- •Концепції походження грошей.
- •Суть грошей та їх еволюція
- •Форми функціонування грошей
- •Функції грошей
- •Функція міри вартості
- •Сутність масштабу цін під час її еволюції
- •Функція засобу обігу
- •Функція засобу платежу
- •Функція засобів нагромадження і збереження вартості
- •Функція світових грошей
Змістовий модуль 1 гроші та грошовий обіг
Тема 1. Сутність і функції грошей (4 год.)
План
Концепції походження грошей.
Суть грошей та їх еволюція.
Форми функціонування грошей.
Функції грошей.
Рекомендована література:
Л. 12, с. 9-25; Л. 13, с. 3-25; Л. 14, с. 5-62; Л. 15, с. 8-66; Л. 16, с. 13-31; Л. 17, с. 5-25; Л. 18, с. 7-43; Л. 19, с. 9-13; Л. 20, с. 7-65; Л. 24, с. 7-33.
Концепції походження грошей.
Гроші відіграють досить важливу роль у економічному і соціальному розвитку суспільства. Вони в центрі уваги усіх верств населення і, зокрема, науковців. Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій, людство і сьогодні не має однозначної і остаточної відповіді на питання сутності грошей.
В економічній теорії виділяються дві основні концепції походження грошей: еволюційна і раціоналістична.
Раціоналістична – гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави з метою полегшення обміну товарів. Представники: Арістотель, П. Самуельсон.
Обґрунтування цієї концепції здійснив Арістотель (384–322 до н.е.) у праці «Нікомахова етика»: «усе, що бере участь в обміні, повинно бути якимось чином зіставленим. За загальною згодою з'являється монета ..., яка існує не по природі, а завдяки встановленню». Ця концепція панувала до кінця XVIII ст. У міру ускладнення відносин обміну суб’єкти господарювання шукали і домовлялися про найбільш зручний засіб, здатний обслуговувати ринкові відносини. На певному етапі цю роль стали виконувати дорогоцінні метали, а також їхні замінники – паперові гроші.
Різновидом раціоналістичної концепції є державна теорія грошей німецького економіста Г. Кнаппа (1842-1926), який у «Нарисах державної теорії грошей» стверджує, що гроші – це продукт права, продукт держави. На його думку, створені державою гроші, приймаються незалежно від їхнього металевого вмісту і є умовними знаками, наділеними державною владою певною платіжною силою.
М. Фрідмен і А. Шварц: «…гроші являють собою певну річ, якій ми даємо чисельну величину за допомогою відповідної процедури; вони не мають природної основи…» (див. М. Фрідмен, А. Шварц «Грошова статистика США»). У підручнику П. Самуельсона «Економіка» стверджується, що гроші є штучною соціальною умовністю, яка визначається суспільством. Ідея про гроші як «витвір домовленості» переважала аж до кінця ХVІІІ ст., археологічні дослідження розвінчали її постулати.
Представники концепції еволюційного походження вказують на товарну природу грошей.
Гроші – продукт історичного розвитку, що має товарну форму. Розвиток товарного виробництва (ринку) зумовлює необхідність у загальному засобі обміну. У різні часи в різних народів таким засобом були найрізноманітніші товари: худоба, хутро, зерно, прикраси, золото як особливий товар-еквівалент.
Еволюційна – гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.
Послідовниками еволюційної концепції походження грошей стали представники класичної школи політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс та ін.
А. Сміт (1723–1790) у праці «Дослідження про причину та природу багатства народів» (1776) аргументує положення про те, що розвиток грошей пов’язаний з історичним процесом суспільного поділу праці: «…гроші зробилися загально прийнятим засобом торгівлі з тих пір, як закінчилась мінова торгівля, але подібних до всіх інших товарів, золото і срібло обмінюється у своїй вартості…».
А. Сміт та Д. Рікардо розглядають гроші не інакше як технічне знаряддя для обміну та торгівлі, ставлячи на перше місце їхню функцію обігу.