Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса, що його обслуговує (2 год.) План
Поняття грошового обігу та його структура.
Грошова маса та її показники.
Закон грошового обігу.
Рекомендована література:
Л. 12, с. 44-65; Л. 13, с. 47-69; Л. 14, с. 63-104; Л. 15, с. 125-149; Л. 16, с. 37-55; Л. 17, с. 26-47; Л. 18, с. 44-70; Л. 19, с. 17-22; Л. 20, с. 66-106; Л. 24, с. 58-83.
Поняття грошового обігу та його структура.
Сукупність усіх грошових платежів, безперервний рух грошей у процесі виробництва, обміну і споживання національного продукту утворюють та формують грошовий обіг.
Під грошовим обігом розуміють процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання валового національного продукту.
Валовий національний продукт (ВНП) (ВВП) – сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств.
Рух грошей обслуговує реалізацію товарів, а також нетоварні платежі.
Під грошовим обігом розуміється сукупність усіх платежів у готівковій і безготівковій формах за визначений період часу (рис.1.1).
Рис. 1.1 Критерії класифікації грошового обігу
Готівково-грошовий обіг – це рух грошей у наявній формі при виконанні ними тільки двох функцій: засобу обігу і засобу платежу. Населення здійснює готівкові платежі при купівлі товарів, оплаті різних видів послуг тощо.
Правове забезпечення готівкового грошового обігу визначається Постановою НБУ від 15.12.2004 р. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». У ньому визначено порядок організації готівкових розрахунків, порядок здійснення, обліку і контролю касових операцій та ін.
В Україні організацією та регулюванням готівкового обігу займається центральний банк – Національний банк України.
Безготівковий грошовий обіг – рух вартості без участі готівки, що здійснюється за допомогою різних розрахункових документів: платіжних доручень, вимог-доручень, акредитивів, чеків, векселів, платіжних карток і інших кредитних документів. Обслуговується безготівковий обіг однією функцією: засобу платежу.
Платіжний обіг – це форма організації взаємозв'язків грошових і товарних потоків, за допомогою якої відбуваються реалізація, розподіл і обіг товарів, капіталів і доходів. Платіжний обіг більш широке поняття, ніж грошовий.
Грошовий обіг відображає процеси створення розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного прибутку.
Грошово-розрахунковий обіг – обслуговує розрахунки за товари та послуги, і нетоварні зобов’язання юридичних та фізичних осіб.
Грошово-кредитний обіг – обслуговує кредитні відносини в господарстві.
Грошово-фінансовий обіг – обслуговує фінансові відносини в господарстві.
Грошовий оборот – це процес безперервного руху засобів платежу в країні. Грошовий оборот включає в себе обіг грошових знаків, що передбачає їхній постійний перехід від одних фізичних чи юридичних осіб до інших. Безготівкові грошові знаки не перебувають в обігу, тому що кожна нова угода потребує нового запису на банківських рахунках. Поняття «грошовий обіг» належить тільки до частини грошового обороту – готівково-грошового.