Міністерство охорони здоров'я України Івано-Франківський національний медичний університет Кафедра медичної біології з курсом медичної генети ки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для практичних занять з медичної біології для студентів стоматологічного факультету

модудь №3

Івано-Франківськ 2012

Методичні вказівки підготували: професор Ковальчук Л.Є., доцент Телюк П.М., доцент Шутак В.І., доцент Козовий Р.В.

Затверджено на засіданні кафедри медичної біології з курсом медичної генетики (протокол

48. )Вчення академіка В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу. Жива речовина й її характеристики.

49. Медико-біологічні аспекти впливу біосфери на здоров'я людини. Поняття про біополя та біологічні ритми, їх медичне значення.

50. Взаємозв'язок онто- та філогенезу. Біогенетичний закон (Ф. Мюллер, Е. Геккель), його трактування О. М. Северцовим.

51 .Закономірності філогенезу систем органів. Способи еволюційних перетворень органів. Рудименти, атавізми. 5 4. Онто філогенетичні передумови природжених вад розвитку органів і систем органів людини. Анцестральні (атавістичні) вади розвитку.

55. Філогенез покривів тіла хордових, скелету, травної, дихальної, кровоносної, нервової, сечовидільної та статевої систем. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну обумовленість.

56. Положення виду Homo sapiens у системі тваринного світу. Якісна своєрідність людини. Співвідношення біологічних і соціальних факторів у процесі антропогенезу.

57. Походження людських рас як відображення адаптаційних закономірностей розвитку людини. Єдність людства.

58. Екологія. Середовище як екологічне поняття. Види середовища. Екологічні фактори. Єдність організму та середовища.

59. Біологічна мінливість людей у зв'язку з біогеографічними особливостями середовища. Формування адаптивних екотипів людей.

60. Людина як екологічний фактор. Основні напрямки та результати антропогенних змін оточуючого середовища. Охорона довкілля.

61 .Особливості екологічного стану в Україні. 62.Отруйні для людини тварини.

II. Література:

1. Медична біологія /За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004. - С. 405-618

2. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник,- К.: Вища школа, 1993. - С. .

Биология: Учебник / Под ред. В.Н. Ярыгина. - М.: Медицина, 1992.-С.

.ПЕРЕДМОВА

Біологія з основами генетики - це комплексна дисципліна про закономірності розвитку життя, будову і життєдіяльність людського організму на всіх рівнях організації живого, про вплив на людину факторів навколишнього середовища. Як фундаментальна дисципліна, біологія з основами генетики є теоретичною базою медицини та фармації, основою підготовки майбутніх провізорів. Грунтуючись на досягненнях хімії, фізики та окремих медико- біологічних дисциплін, курс біології з основами генетики повинен наближати до проблем сучасної фармації.

Навчання студентів біології з основами генетики передбачає

цілі:

1. Забезпечити високий рівень загальнобіологічної підготовки, оскільки фармація органічно входить до системи медико- біологічних наук.

2. Досягти чіткої медико-біологічної орієнтації студентів, як фундамент навчання на профільних теоретичних кафедрах, а в подальшому - на кафедрах фармацевтичного профілю.

Для реалізації вказаних цілей передбачається комплексний підхід до вивчення організації живої матерії на всіх рівнях. Це дозволяє визначити завдання біології з основами генетики як наукового напряму і навчальної дисципліни, проаналізувати вплив на здоров'я людини молекулярно-генетичних, клітинних, онтогенетичних і екологічних факторів.

Людина органічно вписана в природу, що її оточує, і взаємодіючи з нею, стає невід'ємною її частиною. Для фармацевта людина є головним об'єктом уваги й діяльності, тому поряд із знанням загально біологічних закономірностей живого в курсі біології з основами генетики особливе місце посідає біологія людини з урахуванням її високої біосоціальної організації. Також на особливу увагу заслуговує вивчення біологічних закономірностей, властивих організму людини стосовно чутливості до лікарських середників. Особливість даної дисципліни полягає також у специфіці професійної підготовки майбутніх провізорів, орієнтованих на знання взаємовідношень лікарські засоби - людина.Перелік знань і практичних навичок, якими повинен оволодіти студент

В результаті вивчення біології з основами генетики студент повинен знати і вміти:

• користуватися оптичними приладами, вміти виготовляти тимчасові препарати;

• відрізняти структурні рівні організації живого, встановлювати їх взаємозв'язки;

• по формі і будові розрізняти клітини рослинних і тваринних організмів.

• вміти диференціювати хромосоми для встановлення характеру аберацій в каріотипі людини;

• визначати генотип та фенотип за генотипом батьків, а також статевий хроматин для попередньої хромосомної діагностики статі;

• визначати пенетрантність та експресивність мутагенного гена в залежності від генотипу і від впливу факторів зовнішнього середовища;

• засвоїти методи вивчення спадковості людини;

• вміти використовувати закон Харді-Вайнберга для визначення генетичної структури популяції і частоти гетерозиготних носіїв алелей у людини;

• за морфо-фізіологічними особливостями визначати збудників протозойних захворювань;

• по будові сколекса, члеників гельмінтів, ротового апарату, яєць та інших диференціальних ознак встановлювати видову належність паразитичних форм, проміжних господарів і переносників паразитарних і інфекційних захворювань.

Оволодіти обов'язковими практичними навичками:

• технікою мікроскопування;

• виготовлення тимчасових мікропрепаратів;

• побудови та генеалогічним аналізом родоводів людей;

• аналізи ідіограм;

• визначенням групової належності збудників протозоозів;

• визначенням видової належності гельмінтів та їхніх яєць;

  28. визначенням видової належності переносників збудників інфекцій.Аскарида людська. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, основні методи лабораторної діагностики, профілактика. Личинки аскаридат тварин як збудники захворювань (синдром larva migrans).

  29. Гострик. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  30. Волосоголовець. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

31 .Анкілостоміди. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

32. Трихінела. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

33. Ришта. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. Роботи Л. М. Ісаєва по ліквідації осередків дракункульозу.

34. Філярії (нитчатка чи вухерерія Банкрофта, бругія, лоа лоа, онхоцерки). Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.

35. Лабораторна діагностика гельмінтозів. Ово-, лярво- та ге льмінто скопія.

36. Тип Членистоногі. Класифікація, характерні риси будови, медичне значення. Отруйні представники типу Членистоногі.

37. Кліщі - збудники і переносники збудників захворювань людини.

38. Клас Комахи. Морфологія, особливості розвитку, медичне значення представників.

39. Мухи. Особливості будови та розвитку, медичне значення. Види мух. Таргани, їх види та медичне значення.

40. Комарі. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення. Гнус і його компоненти.

41 .Воші. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення.

42. Блохи. Особливості будови та розвитку. Види бліх. Клопи. Медичне значення.

43. Синтетична теорія як сучасний етап розвитку теорії еволюції.

44. Макро- та мікроеволюція. Популяція - елементарна одиниця еволюції.

45. Популяційна структура людства. Деми, ізоляти.

46. Вплив мутаційного процесу, міграції, ізоляції та дрейфу генів на генетичну структуру популяцій людей. Специфіка дії природного добору в людських популяціях.

Проблема та медико-біологічні наслідки генетичного обтяження та впливу мутагенних факторів (радіаційних і хімічних) на популяції людей. Функціональні типи реагування людей на фактори середовища ("спринтер", "стайєр", "мікст").11 .Біологія збудників шкірного та вісцерального лейшманіозу. Систематичне положення, морфологія, об'рунтування методів лабораторної діагностики та профілактики. 12.Збудники трипаносомозів. Систематичне положення, морфологія, об'рунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.

13. Малярійний плазмодій. Систематичне положення, цикл розвитку, боротьба з малярією, задачі протималярійної служби на сучасному рівні. Види малярійних плазмодіїв.

14. Токсоплазма. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики.

15. Балантидій. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики.

16. Тип Плоскі черви. Класифікація, характерні риси організації, медичне значення представників. Поняття про біо- та геогельмінти.

17. Печінковий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

18. Котячий (сибірський) сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики та профілактика, осередки опісторхозу.

19. Легеневий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

20. Китайський, ланцетоподібний і кров'яні сисуни. Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.

21 .Свинячий (озброєний) ціп'як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніозу.

22. Бичачий (неозброєний) ціп'як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніаринхозу.

23. Цистицеркоз. Шляхи зараження та заходи профілактики.

24. Ціп'як карликовий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

25. Ехінокок і альвеокок. Систематичне положення, розповсюдження, морфологія, цикл розвитку, відмінності личинкових стадій, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

26. Стьожак широкий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, об'рунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

Тип Круглі черви. Класифікація, характерні риси організації, медичне значення представників.МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПАРАЗИТИЗМУ МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ. ПІДЦАРСТВО НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA).ТИП САРКОДЖГУТИКОВІ SARCOMASTIGOPHORA. КЛАС СПРАВЖНІ АМЕБИ LOBOZEA

Актуальність теми: паразитичні організми складають 6-7% загальної кількості видів тварин. Серед них є збудники та переносники збудників важких хвороб людини, з якими може стикатись лікар будь- якої спеціальності.Вивчення будови та екології паразитів має важливе значення для розробки заходів їх профілактики і способів ліквідації. На занятті розглядаються основні поняття медичної паразитології, способи передачі паразитів та ознайомлення з паразитами класу Справжні амеби типу Саркоджгутикові. Навчальні цілі: Знати'.