2. Об'єкт, предмет і методи соціології праці

Об'єктом соціології праці, як самостійної галузі соціологічної науки, є індивіди, соціальні групи та спільноти трудової сфери.

Предметом соціології праці є структура і механізм виникнення, функціонування і розвитку соціальних відносин, які складаються у процесі спільної соціальної праці. Ці відносини відображають трудову діяльність з різних сторін як:

- соціальний процес.

- необхідний процес життєдіяльності людини і суспільства.

- реальну трудову поведінку.

- виявлення вмінь, знань, бажань і ціннісних орієнтацій, потреб, мотивів робітників, які фіксуються у їх свідомості та впливають на продуктивність праці.

- умови, в яких відбуваються ці відносини.

Соціологія праці – комплексна, конкретна, теоретико-прикладна наука.

Для вивчення свого предмета соціологія праці використовує такі методи :

теоретичні; математичні та статистичні; прикладні соціологічні дослідження.

3. Функції, мета і задачі соціології праці

Суть предмета соціології праці реалізується у функціях, які вона повинна виконувати.

Функції соціології праці :

Теоретико-пізнавальна.

Дослідно-інформаційна.

Прогностично-перетворювальна.

Світоглядно-освітня.

Ідеологічна.

Теоретико-пізнавальна функція - пізнання соціальної сутності праці, з'ясування і формування теоретичних і практичних знань про закономірності соціально-трудових відносин.

Дослідно-інформаційна функція проявляється у проведенні наукових досліджень стану і розвитку соціальних явищ і процесів, в опублікуванні отриманих результатів соціологічних досліджень.

Сутність прогностично-перетворювальної функції у тому, що в результаті соціологічних досліджень виявляються відхилення у розвитку СТВ, вчасно прогнозуються негативні явища і розробляються необхідні управлінські рішення.

Світоглядно-освітня функція соціології праці виявляється в популяризації знань про механізми функціонування і розвитку соціально-трудових відносин.

Сутність ідеологічної функції у формуванні соціологічного мислення населення.

Мета соціології праці- дослідження соціальних явищ і процесів, розробка рекомендацій щодо їх регулювання і управління, прогнозування і планування, які направлені на створення оптимальних умов для функціонування суспільства, колектива,окремого індивіда у сфері праці та досягнення на основі цього найбільш повної реалізації і оптимального поєднання їх інтересів.

Основні задачі соціології праці :

- вивчення і оптимізація соціальної структури суспільства, трудової організації (колектива);

- аналіз ринка праці як регулятора оптимальної і раціональної мобільності трудових ресурсів;

- пошук шляхів найбільш повної реалізації трудового потенціалу сучасного робітника;

- оптимальне поєднання моральних і матеріальних стимулів і якісна зміна відношення до праці в умовах ринку;

- посилення соціального контролю і боротьба з відхиленнями від загально прийнятих моральних принципів і норм у сфері праці;

- вивчення причин і розробка системи заходів з попередження і вирішення трудових конфліктів;

- створення системи соціальних гарантій, направлених на захист робітників у суспільстві та в трудовій організації.

Таким чином, задачі соціології праці зводяться до розробки методів і прийомів використання соціальних факторів у цілях вирішення першочергових соціально-економічних проблем суспільства і особистості у сфері праці. Для цього обов'язково потрібні соціологічні знання, навички користування науковим апаратом соціології праці, основу якого складають категорії соціології праці.