2. Економічні проблеми

Економічні проблеми обумовлені наступними обставинами:

• низький рівень заробітної плати,

• слабкий зв'язок результату і оплати праці,

• диференціація організацій по можливостях мотивації працівників до праці залежно від ресурсів.

Низька заробітна плата не стимулює працю. Підвищення заробітної плати не впливає на підвищення їх трудової активності. Виведення працівника з низької заробітної плати не тільки економічна, але і психологічна проблема. Тут необхідно вирішити питання про час і межі заробітної плати низької, середньої і високої. При цьому уявлення про ці пороги буде різним у висококваліфікованих і низькокваліфікованих працівників, найнятих робітників і роботодавців.

Забезпечення зв'язку результату і оплати праці є проблемою, яка є дуже важливою як для роботодавців, так і для найманих працівників. Останні дослідження підтверджують, що тільки кожен четвертий працівник відчуває зв'язок заробітної плати з результатами праці. Певною мірою це обумовлено недостатнім рівнем заробітної плати в Україні, що не дозволяє заробітній платі виконувати стимулюючу функцію.

Диференціація організацій щодо можливостей мотивації робітників до праці залежно від ресурсів є також суттєвою проблемою. Не викликає сумніву, що можливості мотивувати працівника з боку підприємства багато в чому визначається положенням на ринку і можливими ресурсами. Наприклад,

сьогодні банки України володіють значними ресурсами і можуть дозволити платити гідну заробітну плату і надати своїм працівникам розширений соціальний пакет.

В даний час в Україні одним з вирішальних чинників при виборі компанії для роботи є її соціальний пакет. Працівники проявляють більше бажання працювати в крупних компаніях, де крім основних соціальних пільг надається і можливість стажувань і навчання за кордоном. Природне таке можливо тільки в крупних або іноземних компаніях. У результаті цього бюджетні організації і невеликі компанії можуть втрачати висококваліфікованих фахівців.

3. Соціально-психологічні проблеми.

Ці проблеми пов'язані з впливом соціального захисту на мотивацію, професійною демотивацією.

Розглянемо вплив соціального захисту на мотивацію до праці. Вважається, що самі елементарні потреби є найсильнішим мотиватором. Високий рівень соціального захисту демотивує працівників. З іншого боку, відсутність елементарного соціального захисту - теж демотивує. В українському варіанті встановлена державою мінімальна заробітна плата є загальним демотиватором. Проблема тут ще і в тому, що такий мінімум дозволяє працедавцеві отримувати надприбуток за рахунок економії на заробітній платі.

Багаторічне виконання однієї і тієї ж професійної діяльності призводить до:

• прояву професійної втоми,

• виникнення психологічних бар'єрів,

• збіднення способів виконання діяльності,

• втрати професійних умінь і навичок,

• зниження працездатності.

Такі явища властиві деяким професіям, робота за якими пов'язана з людьми: для лікарів, педагогів, працівників сфери обслуговування, правоохоронних органів, держслужбовців, керівників, менеджерів, підприємців.

Дослідники даної проблеми відзначають, що деформації розвиваються під впливом умов праці і віку. Деформації спотворюють особовий профіль персоналу і знижують продуктивність праці.

Професійна демотивация або професійна деструкція - це зміна структури, що склалася, у діяльності особи, що негативно позначається на професійній діяльності, продуктивності праці, взаємодії з колегами.