3.3.Внутрішньоособистісні (змістовні) теорії мотивації

До змістовних теорій мотивації відносяться: теорія потреб Маслоу; теорія потреб Д. Альдерфера; теорія мотиваційних потреб Д. МакКлелланда; теорія двох факторів Ф. Герцберга.

Теорія потреб Маслоу

До числа основних, класичних внутрішньоособистісних теорій мотивації належить теорія ієрархії потреб, розроблена А. Маслоу. Автор теорії виходить з того, що всі люди постійно відчувають які-небудь потреби, що спонукують їх до дії. На людину впливає цілий комплекс яскраво виражених потреб, який можна об'єднати в декілька груп, розташовуючи них за принципом ієрархії.Звичайно людина відчуває одночасно декілька взаємодіючих потреб, найсильніша з яких і визначає її поведінку.Маслоу виділяє п'ять основних груп потреб людини, табл. 3.3 та рис.3.3.

Перші чотири групи потреб звичайно називають потребами дефіциту, оскільки ступінь їхнього задоволення має межу. П'ятий вид потреб складають потреби в самореалізації — це потреби росту, що може бути безмежним.

Більш високі потреби актуалізуються, стають головними і визначають поведінку працівника лише після того, як задовольняються нижчі потреби.

Таблиця 3.3

П'ять основних груп потреб людини за теорією Маслоу

Потреби Зміст
1. Фізіологічні потреби.	До них відносяться потреби в їжі, одязі, житлі, сні, відпочинку, сексі і т.п. Їхнє задоволення необхідне для підтримки життя, виживання, тому їх нерідко називають біологічними потребами. Стосовно до виробництва вони виявляються як потреби в заробітній платі, відпустці, пенсійному забезпеченні, перервах у роботі, сприятливих робочих умовах, освітленні, опаленні, вентиляції і т.п. Працівники, поведінка яких детермінується цими потребами, мало цікавляться змістом праці, їх турбує головним чином її оплата й умови.
2. Потреби в безпеці.	фізична (охорона здоров'я, безпека на робочому місці), і економічна безпека (грошовий доход, гарантованість робочого місця, соціальне страхування по старості та на випадок хвороби). Вони відбивають бажання зберегти вже досягнуте положення. В організаціях - боротьби трудящих за стабільну зайнятість, безпечну роботи, створення і (або) збереження профспілок, соціальне страхування по старості та на випадок утрати працездатності, вихідна допомога і т.п.
3. Соціальні потреби	Вони орієнтуються на спілкування й емоційні зв'язки з іншими: дружбу, любов, приналежність до групи і прийняття нею. Як істоти соціальні, колективні, люди відчувають бажання подобатися іншим і спілкуватися з ними. Мотивована соціальними потребами людина розглядає свою працю як часточку діяльності всього колективу.
4. Потреби щодо поваги (особистісні потреби)	потреби як щодо самоповаги, так і поваги з боку інших, у тому числі потреби в престижі, авторитеті, владі, службовому просуванні. Самоповага звичайно формується при досягненні мети, крім того, вона пов'язана з наявністю самостійності та незалежності
5. Потреби в самореалізації (самовираженні)	потреби у творчості, у здійсненні власних задумів, реалізації індивідуальних здібностей, розвитку особистості, у тому числі пізнавальні, естетичні та т.п. потреби.Вони характеризують найбільш високий рівень прояву людської активності.

Придбані з досвідом, вторинні потреби

З ієрархічного характеру мотиваційного впливу потреб для керівника випливають цілком конкретні практичні висновки. У першу чергу він повинен прагнути до задоволення потреб нижчих рівнів, наприклад у добрій оплаті, безпеці праці та стабільності робочого місця. Лише після того, як ці потреби задоволені, можна використовувати більш високі стимули, скажімо, вираження соціального визнання, присвоєння почесних звань, надання автономії і т.п. Без урахування такої залежності керівник не доможеться успіху.

• Динаміка потреб - спосіб актуалізації потреб, у міру задоволення більш низьких потреб, відбувається актуалізація вже більш високих прагнень. Якщо співробітник більше усього заклопотаний проблемами збереження роботи, то після знаходження впевненості в стабільності робочого місця можна розраховувати на актуалізацію більш високих потреб.

• Достатність задоволення потреб - Людина рідко відчуває почуття повного задоволення своїх потреб, важко знайти людину якій не потрібні гроші.

• Далеко не у всіх людей існує запропонована Маслоу ієрархія потреб. Співвідношення потреб залежить від структури особистості, особливостей її виховання і багатьох інших факторів.

Теорія ієрархії потреб Маслоу одержала широке поширення не тільки в Америці і Європі, але й у Японії, де вона лягла в основу мотивації економічної політики, що реалізується в масштабах усієї країни. В останнє десятиліття у зв'язку з бурхливим економічним ростом, швидким підвищенням добробуту, зокрема насиченням родин працівників предметами тривалого користування, в Японії були, в основному, задоволені фізіологічні потреби середнього працівника. Принцип довічного наймання в сполученні з увагою до соціальних нестатків співробітників добре забезпечує задоволення потреб у безпеці. Традиційна для Японії система колективної організації праці й управління прямо орієнтована на задоволення соціальних потреб, тобто потреб у груповій приналежності, дружбі, товариському спілкуванні та ін. Унаслідок цього мотиваційна стратегія японських підприємств у зростаючій мірі орієнтується на наступні, вищі рівні піраміди потреб, а саме потреби поваги і самореалізації.