5.2 Структура позначення документа

ГОСТ 2.201-80 установлює єдину систему позначення виробу основного і допоміжного виробництва та їх конструкторських документів.

Позначення включає:

1.Чотиризначний буквений код організації розробника. Для студентів університету цей код складається таким чином:

- перші дві букви – це позначення виду проектної роботи, тобто

КР – курсова робота;

КП – курсовий проект;

ВР – випускна робота бакалавра;

ДП – дипломний проект;

АР – атестаційна робота магістра;

- подальші дві букви залежно від виду проектної роботи вказують:

а) для курсової роботи і курсового проекту – це початкові букви предмета, що вивчається, за яким виконується завдання.

Приклад:

КРРМФ – курсова робота з дисципліни “Рівняння математичної фізики”;

Програмне забезпечення ПЗ .

б) для випускної роботи бакалавра, дипломного проекту та маґістерської роботи – буквене позначення спеціальності (шифр групи).

Приклад:

ПМ 6.080200 – “Прикладна математика”

2. Порядковий реєстраційний номер від 001 до 999.

Позначення виробу наноситься у верхньому лівому куті титульної сторінки.

5.3 Виклад тексту документа

5.3.1 Повне найменування роботи на титульній сторінці в основному написі та при першій згадці у тексті документа повинно бути однаковим з найменуванням його в основному текстовому документі.

У подальшому тексті порядок слів у найменуванні повинен бути прямим, тобто на першому місці повинне бути визначення (ім'я прикметник), а потім –назва виробу (іменник); при цьому допускається вживати скорочене найменування виробу.

5.3.2 У документі повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, установлені відповідними стандартами, а за їх відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі.

5.4 Формули і рівняння

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, шрифтом Times New Roman Cyr, 12 pt, звичайний, відступ 0,5 см, вирівнювання вліво, табуляція по правому краю на 1,7 см, для редакторів формул параметри наступні: рядкові великі грецькі букви і символи – шрифт Symbol, решта Times New Roman Cyr. Розміри: звичайний 12 pt, великий індекс 8 pt, дрібний індекс 7 pt, великий символ 14 pt, дрібний – 10 pt . Вище і нижче кожної формули або рівняння повинен бути залишений один вільний рядок.

5.4.1 У формулі для роз’яснення символів слід застосовувати позначення, установлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснені раніше, повинні бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення символів слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій ці символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися з слова «де» без двокрапки після нього і без відступу.

Приклад:

Густину кожного зразка р, кг/м³ обчислюють за формулою

, (1.1)

де m – маса зразка, кг; V – об'єм зразка, м³.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють

комою.

5.4.2 Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, тобто знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак «X».

5.4.3 Формули, за винятком формул, поміщених у додатку, повинні нумеруватися арабськими цифрами всередині розділу і записуються на рівні першого рядка формули справа в круглих дужках.

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках.

Приклад: – ... у формулі (1.1).

Формули, поміщені до додатку, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення додатка, наприклад, формула (А.1).