Лекція 4. Правове регулювання використання природних ресурсів

1. Поняття використання природних ресурсів

Використання природних ресурсів регулюється ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року та спеціальними актами природоресурсного законодавства.

Використання природних ресурсів – це задоволення потреб людини за допомогою природних ресурсів.

Співвідношення використання природних ресурсів з природокористуванням можна зобразити у вигляді таблиці:

використання природних ресурсів

загальне використання

спеціальне використання

Право природокористування

розпорядження

користування

володіння

розпорядження

користування

володіння

Право власності

Використання природних ресурсів слід відрізняти від природокористування, позаяк природокористування є лише однією з правових форм спеціального використання природних ресурсів разом з правом власності, правом володіння, сервітутним правом тощо. Користування ж є лише управненням власника чи природокористувача, яке полягає в отриманні корисних властивостей природних ресурсів. Право природокористування, крім користування, включає також володіння і розпорядження у обсязі, визначеному власником природного ресурсу.

2. Розмежування загального і спеціального використання природних ресурсів

Юридичні критерії розмежування загального і спеціального використання природних ресурсів містяться у ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року:

Загальне безкоштовне без дозволів здійснюється без закріплення природних ресурсів за окремим суб’єктом (без права володіння)

Спеціальне оплатне передбачає спеціальні дозволи передбачає закріплення природних ресурсів за окремим суб’єктом (право володіння)

Фактичні критерії розмежування загального і спеціального використання природних ресурсів містяться у спеціальних поресурсових кодексах і законах. Вони визначають, що можна робити з природними ресурсами на праві загального використання, а що потрібно робити тільки на праві спеціального використання природних ресурсів (тобто, коли треба отримувати дозвіл і сплачувати збір, а коли – ні).

Загальний фактичний критерій розмежування загального і спеціального використання природних ресурсів – ступінь екологічного ризику: загальне використання характеризується незначним ступенем екологічного ризику і навантаження на довкілля. Наприклад, ст. 47 і 48 Водного кодексу України від 6 червня 1995 року за фактичний критерій розмежування загального і спеціального використання водних ресурсів ставлять забір води із застосуванням спеціальних технічних пристроїв і скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти – такі види діяльності можуть здійснюватися тільки на праві спеціального використання, всі інші – можуть здійснюватися на праві загального використання.