Національний технічний університет україни

“Київський політехнічний інститут”

Відповіді (ключі тестів) на контрольні завдання ккр

з навчальної дисципліни Розрахунок і конструювання оптичних приладів-2

^(назва)

для студентів спеціальності (напряму) 6051004

^(код)

оптотехніка

^(назва)

Контрольне завдання № 1

1.Визначимо кутове поле зору окуляра за формулою:

; ; .

Фокусну відстань для симетричного окуляра визначається із припущення, що . Звідси: мм. За отриманими даними вибираємо симетричний окуляр з наступними характеристиками: мм, , мм, мм. Його конструктивні параметри приведені нижче:

r, мм	d, мм	Dсв., мм
68,6 21,0 -30,8 30,6 -21,0 -68,6	1,5 7,5 0,1 7,5 1,5	22 22

Ескіз оптичної схеми окуляра наведений на рисунку

Схема симетричного окуляра

Вершині відрізки окуляра дорівнюють:

мм;

мм.

Збільшення окуляра

Визначимо параметри окулярної різьби і діоптрійної шкали

Ці параметри розраховують у дві стадії – попередню, коли по розрахованому число заходів «n» окулярної різьби визначають кут повороту діоптрійної шкали та кутову відстань між штрихами і остаточну, коли остаточно визначають параметри діоптрійної шкали

В ході попереднього розрахунку задаються кутом , котрий звичайно вибирають в межах від 270° до 320°. В даному випадку приймаємо °. Кут менше 270° небажаний, оскільки потребує велику кількість заходів окулярної різьби, а відстань між штрихами на шкалі буде невеликим. Кут більше 320° поганий, оскільки при кінцевому розрахунку він може перевищувати 360°.

«n» визначають за формулою:

,

де N – число поділок; P – шаг окулярної різьби; - попередній кут повороту діоптрійної шкали; - фокусна відстань окуляра.

N дорівнює сумі абсолютних величин заданих значень аметропії.

Кількість заходів «n» розраховане за формулою округляють до найближчого цілого із ДСТУ, в даному випадку - 16, далі уточнюють по формулі:

Для визначення відстані між штрихами ( ₎ користуються співвідношенням

.

_{2. Допуск на різницю сходження променів, що виходять з центру зображення та центру сітки за умови одночасної різкості за окуляром дорівнює:}

- діаметр робочої вихідної зіниці

Діаметр робочої вихідної зіниці визначається розміром приймача світлового потоку.

Якщо це око, а то

_{За величиною допуску за окуляром можна отримати допустиму величину зміщення сітки із площини зображення перед окуляром, тобто}

Залишковий кутовий паралакс в телескопічній візирній системі, у кутових величинах, дорівнює:

Допуск не співпадіння сітки з площиною зображень для відлікової труби визначають наступним чином:

3. Для визначення розмірів призми і її положення використовуємо графоаналітичний метод проф. І.А. Туригіна.

При половину кута конуса між ними найдемо з формули

; .

Розрахунок параметрів призми ведемо від її вихідної грані, розташованої від польової діафрагми (сітки) на відстані (див.рис.3.), що дорівнює:

.

Приймемо мм.

Найдемо світловий діаметр вихідної грані призми за формулою мм.

Для визначення світлового діаметра вхідної грані призми знайдемо кут :

; , де - показник заломлення матеріалу призми; к- її коефіцієнт.

Кут вводиться в побудову ходу променів наступним чином. На відстані мм від сітки проводять слід вихідної грані призми. З точки перетину її із оптичною віссю проводять промінь під кутом . Знаходять точку перетину цього променя з верхнім похилим променем. Через неї проводять слід вихідної грані призми. Відстань між вхідною і вихідною гранню призми є редуційованою товщиною розгортки призми мм. Звідси, довжина оптичної розгортки призми дорівнює:

мм.

Схема розташування елементів в монокулярі

Нарешті отримаємо . Світловий діаметр реальної призми слід округлити до найближчого стандартного розміру, тобто приймаємо мм.

Подовження, що вноситься призмою, знайдемо за формулою :

мм.

Довжина ребра даху призми дорівнює мм. Відстань від об’єктива до призми знайдемо за формулою:

мм.