51. Мікроклімат виробничих приміщень – це фізичний стан повітря, який характеризується такими параметрами:

Метеорологічні умови виробничого середовища або мікроклімат виробничих приміщень – це фізичний стан повітря, який характеризується такими фізичними параметрами:

- температурою повітря t, °С;

- відносною вологістю , %;

- швидкістю руху повітря V , м/с;

- величиною атмосферного тиску Р, Па;

- тепловим випромінюванням І, Вт/м²;

- ступенем іонізації повітря.

52. За якими метеорологічними показниками мікроклімату виробничого середовища нормуються оптимальні умови праці?

Мікроклімат виробничих приміщень залежить від кліматичних умов, часу доби, пори року і сезонних змін.

53. Який основний нормативний документ встановлює вимоги до параметрів мікроклімату виробничого приміщення?

Основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничого приміщення є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.

54. На які періоди поділяється рік при нормуванні умов мікроклімату?

Період року поділяють на теплий (середньодобова температура повітря зовнішнього середовища не менша +10°С) та холодний (серед­ньодобова температура повітря зовнішнього середовища менша+10 °С).

55. На які категорії поділяються приміщення за тепловиділеннями?

Категорії приміщень поділяються на “холодні” (приміщення з незначним надлишком тепла до 20 кКал/м³ _ год.) і “гарячі” (приміщення з надлишком тепла понад 20 кКал/м³  год.).

56. Які роботи за величиною енерговитрат вважаються легкими?

- легка, група Іа – енерговитрати до 120 кКал/год;

група Іб – енерговитрати від 121 до 150 кКал/год

57. Які роботи за величиною енерговитрат вважаються середньої важкості?

- середньої важкості: група ІІа – енерговитрати від 151 до 200 кКал/год;

група ІІб – енерговитрати від 201 до 250 кКал/год.

58. Які роботи за величиною енерговитрат вважаються важкими?

- важкі: група III – енерговитрати >250 кКал/год

59. У виробничих приміщеннях на робочих місця із ПК мають забезпечуватись наступні оптимальні значення температури:

Оптимальні значення температури залежать віл періоду року та категорії робіт.

ХОЛОДНИЙ: 1а 22-24, 1б 21-23, 2а 18-20, 2б 17-19, 3 16-18.

Теплий: 1а 23-25, 1б 22-24, 2а 21-23, 2б 20-22, 3 18-20.

60. Яка оптимальна вологість повітря у виробничих приміщеннях з ПК

Зниження відносної вологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів. Середній рівень відносної вологості 40-60% відповідає умовам метеорологічного комфорту у стані спокою, або при дуже легкій фізичній праці

61. Яка оптимальна швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях з ПК в холодний період року?

Залежить від категорії робіт:

Холодний: 1а - не більше 0.1 м/сек.; 1б- не більше 0.2м/сек.; 2а- не більше 0.3 м/сек.; 2б - не більше 0.4м/сек.; 3 - не більше 0.5 м/сек.;

Теплий: 1а - 0.2 - 0.1 м/сек.; 1б- 0.3 - 0.1м/сек.; 2а- 0.4 - 0.2 м/сек.; 2б - 0.5 - 0.2м/сек.; 3 - 0.6 - 0.5 м/сек.;

62. Який документ встановлює санітарно-гігієнічні вимоги до повітряного середовища ?

ГОСТ 12.1.005-88.

63. На які класи відповідно ГОСТ 12.0.003-74 за характером дії поділяються токсичні речовини?:

-Фізичні

-Хімічні

-Біологічні

- Психофізіологічні

64. Що визначає термін “граничнодопустима концентрація” (ГДК):

Гранично допустимою концентрації (ГДК) шкідливих речовин (мг/м³) в повітрі робочої зони вважають таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин (тобто не більше 40 годин на тиждень) і за час всього трудового стажу не може викликати профзахворювань або розладів стану здоров'я як у процесі трудової діяльності, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

65. Вкажіть класи небезпеки шкідливих речовин залежно від ступеня дії на організм людини.

- 1-ий – надзвичайно небезпечні речовини, ГДК яких менше 0,1 мг/м³ ( випари ртуті та свинцю, озон, аерозолі урану, кобальту, окиси ванадію), середня смертельна доза LD₅₀ < 500мг/м³;

- 2–ий – високонебезпечні речовини, ГДК яких в межах 0,1-1,0 мг/м³ , LD₅₀ – 500-5000 мг/м³ (сірчана та соляна кислоти , газоподібний хлор, фенол, їдкі луги, сірководень, хром, мідь, кофеїн);

- 3–ій  помірно-небезпечні речовини, ГДК яких у межах 1,1–10 мг/м³ (вінілацетат, толуол, ксилол, метиловий спирт, тютюновий і чайний пил);

- 4–ий малонебезпечні речовини, ГДК яких більше 10 мг/м³ (аміак, випари ацетону і нафтопродуктів, вуглекислий газ, скипидар, етиловий спирт).

66. За походженням пил поділяють :

-органічний: рослинний (дерев’яний, бавовняний ), тваринний (кістковий, вовняний), штучний (пластмасовий);

- неорганічний: мінеральний (кварцовий, силікатний), металевий (залізний, алюмінієвий

67. За способами утворення виробничий пил поділяють на:

- аерозолі дезінтеграції , які утворюється при подрібненні, помелі твердих та сортуванні сипучих твердих речовин;

- аерозолі конденсації , які утворюються із випарів металів, а також рідких шкідливих речовин

68. Методи визначення концентрації пилу в повітрі:

Методи вимірювання концентрації пилу поділяються на дві групи:

1) Методи вимірювання концентрації пилу без попереднього його осадження:

- контактоелектричний метод заснований на спроможності пилових частинок електризуватися при контактуванні з перешкодою, яка виконана з контактоактивного матеріалу, і віддавати здобутий поверхневий заряд струмопроводящим елементам перешкоди;

- ємнісний метод заснований на зміненні ємності конденсатора при проходженні через нього частинок пилу;

- акустичний метод заснований на вимірюванні параметрів акустичного поля при наявності частинок пилу в просторі між джерелом та приймачем звуку;

- оптичні методи засновані на явищі поглинання світла пилогазовим потоком, який рухається.

2) Методи, засновані на попередньому осадженні частинок пилута дослідженні осадку:

- радіоізотопний метод вимірювання концентрації пилу заснований на поглинанні радіоактивного випромінювання речовиною;

- денситометричний метод заснований на попередньому осадженні частинок пилу на фільтрі та визначенні оптичної щільності пилового осадку;

- п’єзоелектричний метод заснований на вимірюванні власної частоти п’єзокристалу в час осадження на його поверхню частинок пилу;

- метод механічних вібрацій заснований на вимірюванні змінень частоти вібруючого елементу при осадженні на ньому пилу;

- метод, заснований на вимірюванні перепаду тиску на фільтрі. Він включає прокачування пилогазового потоку через фільтр та вимірюванні різності тиску на вході та виході фільтру;

- ваговий метод заснований на прокачуванні визначеного об’єму забрудненого повітря через фільтр і наступного визначення концент рації пилу. В якості фільтруючого матеріалу застосовують аерозольні фільтри АФА з дисками з перхлорвінілової фільтруючої тканини ФПП, яка володіє виключно високою ступеню фільтрації (близькою до 100%) за рахунок своїх електростатичних властивостей. До переваг вагового методу слід віднести те, що він вимірює масову концентра цію пилу та на його показники не впливають змінення хімічного та дисперсного його складу, форми частинок, їх оптичних, електричних та інших властивостей. Цей метод в теперішній час є загальноприйня тим методом вимірювання концентрації пилу

69. Для встановлення шкідливості пилу необхідно мати дані про:

-хімічний склад;

-спосіб утворення;

-форму частинок;

-електростатичний заряд;

-дія на організм людини.

70. Професійне захворювання від шкідливого впливу органічного пилу називається:

амінокоз (пил борошна, ГДК - 10 мг/м³ ).

71. Професійне захворювання від шкідливого впливу неорганічного пилу (сполук кремнію) називається:

силікоз (пил кремнію, ГДК 1-4 мг/м³ ІІІ клас небезпечності)- захворювання, яке розвивається протягом 5-10 років і проходить у три стадії;

72. Професійне захворювання від шкідливого впливу неорганічного пилу (цемент) називається:

пневмоконіоз (пил цементу, ГДК - 6 мг/м³; вугільний пил ГДК - 10 мг/м³);

73. Для приміщень користувачів ПК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати:

- ГДК озону -0,1мг/м^3

74. Для приміщень користувачів ПК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати:

-пил оксиду ванадію - 0.5 мг/м^3

-пил шлаків що містять ванадій - 4 мг/м^3

-пил рослинного і тваринного походження:

-пил зерновий -4 мг/м^3

-пил мучний, деревинний та інші - 6 мг/м^3

-луб'яна, бавовняна, бавовняна, лляна, вовняна, пухова та інші з вмістом діоксиду кремнію більше 10% - 2 мг/м^3

-луб'яна, бавовняна, бавовняна, лляна, вовняна, пухова та інші з вмістом діоксиду кремнію менше 10% - 4 мг/м^3

75. Що таке вентиляція?

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях оптимального мікроклімату та чистоти повітря, що відповідають гігієнічним та технологічним нормам

76. За рахунок чого відбувається природна вентиляція?

Повітрообмін відбувається внаслідок теплового та вітрового напору. Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить, і густиною внутрішнього та зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а з підвітряної – понижений.

77. Яку формулу використовують для розрахунку повітрообміну за виділеннями шкідливих випарів та газів

де – надлишкова кількість шкідливих речовин (випарів, газів, пилу), які виділяються в приміщенні, кг/год;

– ГДК шкідливих виділень у повітрі приміщення, мг/м³;

С_о – концентрація цих виділень у зовнішньому повітрі, мг/м³.

78. Яку формулу використовують для розрахунку повітрообміну за надлишковим виділенням вологи

де – маса надлишкової вологи в приміщенні, кг/год,

, – відповідно вміст вологи у повітрі внутрішньому та зовнішньому, г/кг

79. Для розрахунку повітрообміну за надлишковим теплом використовують формулу:

де L₁ – кількість припливного повітря за одиницю часу , м³/год;

– надлишкова теплота в приміщенні, кДж / год;

С – питома теплоємність повітря за незмінного тиску, що дорівнює 1 кДж/кгК;

– густина припливного повітря, кг / м³;

і – відповідно температури повітря робочої зони та зовнішнього середовища,C

80. Що таке кратність повітрообміну?

Кратність повітрообміну показує, скільки разів протягом години необхідно замінити весь об'єм повітря для створення оптимального мікроклімату.

81. На якій відстані від викидних каналів витяжної вентиляції необхідно розташовувати повітрозабірні пристрої:

Повітрозабірні пристрої необхідно розташовувати в місцях, де повітря не забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитись не нижче 2 м від рівня землі, а від викидних каналів витяжної вентиляції по вертикалі — нижче 6 м і по горизонталі - не ближче 25 м.

82. За якими даними в першу чергу проводять розрахунок подачі необхідної кількості повітря в аудиторії і лекційні зали

При значній кількості людей, які знаходяться в приміщенні , необхідна кількість повітря визначається за формулою:

,

де І – це мінімальна кількість повітря, яка повинна подаватися на одну людину (працівника) відповідно до санітарних норм (якщо на одного працівника припадає до 20 м³ об’єму приміщення , то І = 30 м³/год.; якщо об’єм більше 20 м³ , то І = 20 м³/год);

n_л – кількість людей, яка одночасно знаходиться в приміщенні.