4.2 Дослід короткого замикання.

Характеристика короткого замикання являє собою залежність струму статора І_к, споживаної потужності Р_к, коефіцієнта потужності cosφ_К і пускового моменту М_к, від напруги статора U_к при загальмованому роторі.

і і ; при n=0 і . при умові що ,

Характеристику к.з. знімають для двигунів потужністю до 100 кВт при І_к=(3-7)І_н і для двигунів вище 100 кВт при І_н=(2,5-4)І_н. При знятті характеристики к.з. живлення обмотки статора виконується від регульованого джерела змінного струму номінальної частоти. На основі даних досліду виконують графічну побудову характеристик к.з. приблизні характеристики приведені на рис. 3.3.

Початковий пусковий струм визначається з характеристики екстраполяцією до номінальної напруги статора U_Н . для цього на графіку проводять дотичну до точки, що відповідає найбільшому виміряному струму, до перетину з віссю абсцис і визначають напруги .

- Y;

,де

І_К – струм К.З. (А)

R_ф – опір однієї фази статора під час досліду (Ом)

Значення початкового пускового струму знаходиться з формули:

, А;

де І_к – найбільше виміряне значення споживаного струму, А;

U_к – напруга яка відповідає І_к , В.

Початковий пусковий момент двигунів потужністю до 100 кВт визначають, користуючись вимірювальним важелем, який кріпиться до двигуна і впливає на динамометр.

При вимірюваннях визначають зусилля по динамометру F, довжину важеля L, м, і струм статора І_к.

Пусковий момент:

де F – зусилля в ньютонах, Н;

де F – зусилля в кілограм-силах, .

Для двигунів потужністю більше 100 кВт пусковий момент знаходять розрахунковим шляхом:

;

де Р_К,М2,Н – втрати в обмотці ротора при номінальній напрузі, кВт;

n_c – синхронна частота обертання, об/хв.

Попередньо визначають втрати в обмотці ротора по даних досліду:

де Р_к – споживана потужність, кВт; Р_ст – втрати в сталі, кВт, при напрузі U_к (визначаються по характеристиці Х.Х.).

;

де І_к – фазний струм, А;

R_ф – опір фази, Ом.

Втрати в обмотці ротора при номінальному значенні напруги:

При приймально–здавальних випробуваннях на об’єкті пусковий струм можна визначити при живленні двох фаз обмотки статора однофазним струмом.

Вимірювання проводиться при почерговому вмиканні кожної пари фаз.

Для двигунів з фазним ротором підведена напруга не повинна перевищувати 50 – 60 % від U_н.

рисунок 3.3- характеристика к.з. трифазного асинхронного двигуна (3,0 кВт, 220/380 В, 1430 об/хв).

Пусковий струм:

де І_к, U_к – середні значення трьох вимірів; – коефіцієнт, що враховує насичення зубців (при напрузі нижчій номінальної =1,3-1,5, при напрузі близькій до номінальної =1).

Згідно з ГОСТ 183-74 допустимі відхилення пускового струму і моменту відносно даних каталогу: початковий пусковий момент Мп -15%, початковий пусковий струм Іп +20%.

Список використаної літератури

1. Пиотровський Л.М. “Испытание электрических машин” , Москва 1960г.

2. Кацман М.М. “Электрические машины ”, Высшая школа, Москва 1990г.

3. Коварский Е.М. “Ремонт электрических машин”, Госенергоиздат 1960г.

4. Никулин Н.В. “Справочник молодого электрика по электротехнике, материалам и изделиям”, Высшая школа 1967г.

5. Готман П.Е., Березин В.Б., Хайкин А.Н.”Электротехнические материалы, справочник”, Энергия 1966г.

6. Бабенко С.Е. “Ремонт электрооборудования”, 1970г.

7. Третьяков М.И. “Испытание электродвигателей малой мощности”, Энергия 1966г.

8. Токарев Б.Ф. “Электрические машины”, Москва 1990г.

9. Тепленко С.И. “В помощь электрику – обмотчику асинхронных электродвигателей”, Энергия 1970г.

10. Кулик Ю.А. “Электрические машины”, Москва 1971г.