
- •Практикум з ядерної фізики
- •Закони радіоактивного розпаду
- •Типи радіоактивного розпаду ядер
- •Одиниці величин у дозиметрії
- •Методи реєстрації радіоактивного випромінювання
- •Іонізаційні методи
- •Фотографічний метод
- •Люмінесцентні методи
- •Вивчення роботи газорозрядного лічильника Газорозрядні лічильники
- •Зняття лічильної характеристики самогасного лічильника
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчення статистичного характеру радіоактивного розпаду
- •Випадкові події та величини
- •Розподіли випадкових величин
- •Статистика радіоактивного розпаду ядер
- •Обробка результатів вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Взаємодія випромінювання з речовиною
- •Фотоефект
- •Ефект Комптона
- •Ефект утворення пар
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення мертвого часу газорозрядного лічильника
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення ефективності газорозрядного лічильника під час реєстрації -квантів
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення активності джерела
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення активності джерела абсолютним методом
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення верхньої межі спектра
- •Особливості спектра
- •Взаємодія частинок з речовиною
- •Визначення верхньої межі спектра за методом поглинання
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення потужності дози іонізуючого випромінювання
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення енергiї -чаcтинки за пробiгОм I розрахунок атомної гальмiвної здатноcтi алюмiнiю
- •Iонiзацiйне гальмування
- •Методи визначення енергiї альфа-чаcтинок
- •Порядок виконання роботи
- •Використання дозиметричних та радіометричних приладів для оцінки радіоекологічного стану довкілля.
- •Порядок виконання роботи.
- •Список літератури
- •Схеми розпаду ядер радіоактивних ізотопів, що використовуються у практикумі з ядерної фізики
- •Практикум з ядерної фізики
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Практикум з ядерної фізики
для студентів фізичних та інженерних спеціальностей
Рекомендувала до друку
рада факультету електроніки
Протокол №__ від __.__.2007р.
Львів ЛНУ 2007
Практикум з ядерної фізики / В.А.Грабовський, О.С.Дзендзелюк, В.Б.Капустяник, О.С.Кушнір, О.В.Семотюк, Ю.М.Фургала. Львів: Видав. центр Львів. ун-ту, 2007. 85 с.
Викладено методики виконання дванадцяти лабораторних робіт загального практикуму з курсу ядерної фізики для студентів фізичних та інженерних спеціальностей Львівського національного університету ім. І.Франка. Розглядаються основні поняття та закономірності, знання яких потрібні для виконання лабораторних завдань. Роботи знайомлять з особливостями радіоактивного розпаду ядер, взаємодії альфа-, бета- та гамма-випромінювання з речовиною та методами реєстрації ядерного випромінювання.
Рецензент: професор, д-р хім. наук З.М.Яремко
Редактор Ярослава Прихода
Львівський національний університет імені І.Франка, 2007
ВСТУП
Ядерна фізика вивчає властивості і структуру атомних ядер.
Основне її завдання з’ясувати природу ядерних сил, що діють між нуклонами складовими частинками ядер, і особливості руху нуклонів у ядрі. Теоретичною основою ядерної фізики є квантова теорія, а в основі експериментальної бази лежать сучасні методи досліджень, які ґрунтуються на застосуванні різноманітних реєструючих пристроїв, у тому числі газорозрядних лічильників, камери Вільсона, іонізаційної і дифузійної камер.
Згідно з уявленнями нейтронно-протонної моделі (В.Гейзенберг, Д.Д.Іваненко, 1932 ), ядра всіх атомів хімічних елементів складаються з протонів і нейтронів. Протон (р) - це ядро атома водню з зарядом Qp=+e=1,602189210-19 Kл і масою mp=1836,15152 me, де me=9,108510-31 кг - маса електрона. Заряд нейтрона Qn=0, а маса mn = 1838,6562 me. Кількість нуклонів в ядрі A називається масовим числом ядра:
A = Z + N ,
де Z - кількість протонів, N - кількість нейтронів у ядрі. Число Z визначає загальний заряд ядра, що дорівнює Zе, і порядковий номер хімічного елемента, і називається атомним номером ядра.
Для
позначення ядер прийнята символіка
,
де X
- символ хімічного елемента. Ядра з
однаковим
Z,
але різними
A,
називаються ізотопами.
Ядра, у яких
Z
і A
однакові, але різні періоди піврозпаду,
називаються ядерними
ізомерами.
Маса ядра завжди дещо менша від сумарної маси нуклонів, з яких воно складається:
M = Zmp+(AZ)mnM. (1)
Зменшення маси ядра на величину M - дефект мас - пояснюється виділенням енергії при об’єднанні нуклонів в ядро. Величина енергії, якій відповідає ця зміна маси, дорівнює
E = Mc2 (2)
і називається енергією зв’язку ядра. Вона дорівнює тій енергії, яку необхідно затратити для розщеплення ядра атома на складові нейтрони і протони.