5.3. Біосинтез складових частин яйця

Яйце утворюється в органах розмноження. Спочатку росте і дозрі­ває яйцеклітина. Потім навколо неї формуються жовток, білок, оболон­ки і шкаралупа.

У дорослих самок функціонують тільки лівий яєчник і яйцепровід (рис. 5.2). Зовні яєчник нагадує гроно винограду. В ньому розміщу­ються яйцеклітини (у курки — 900 — 3600 штук, у качок і гусей — 1000 і більше). Зріла яйцеклітина має власні оболонки, судинну і нервову сітки і за допомогою спеціальної ніжки сполучається з яєчником. У кур-ки-несучки спостерігається чіткий порядок у розмірах фолікулів і доз­ріванні яйцеклітин: від дрібних пухирців до великих утворень, запов­нених жовтком.

У процесі розвитку кожна яйцеклітина оточується шаром фоліку­лярного епітелію, що є посередником між нею і судинною сіткою яєч­ника. Через капілярну сітку і міжклітинну рідину в яйцеклітину з крові надходять прості речовини, з яких синтезуються складові части­ни яйця. Частина цих речовин використовується яйцеклітиною без змін. У останній фазі розвитку між яйцеклітиною і фолікулярним епітелієм утворюється жовткова оболонка, яка складається з двох шарів: зовніш­нього (фолікулярного походження) і внутрішнього (що синтезується овоцитом). З настанням дозрівання оболонка фолікула лопається, на­стає овуляція, під час якої яйцеклітина, оточена жовтком і жовтковою оболонкою, проходить у лійку яйцепроводу.

З неї яйцеклітина надходить у інші відділи органів розмноження. За наявності сперматозоїдів у лійці відбувається запліднення. Під час проходження яйцеклітини через білкову частину яйцепроводу 12 фор­мується білок яйця. Він синтезується клітинами трубчастих залоз вер-

хньої ділянки яйцепроводу з амінокислот і простетичних груп. Спочатку формується градинковий шар, а потім середній щільний, внутрішній і зовнішній рідкі шари білка. Утво­рення градинок завершується в перешийку яйцепроводу і в матці.

Рис. 5.2. Органи утворення складових частин яйця курки (за О. О. Романовим і О. І. Романовою): 1— стовбур яєчника; 2 — маленькі яйцеклітини; 3 — дозрілі яйцеклітини; 4 — стигма; 5 — отвір яйцепрово­ду; 6 — перешийок з несформованим яйцем; 7 — правий рудиментарний яйцепровід; 8 — клоака; 9 — порожні фолікули; 10 — лійка; 11 — шийка лійки; 12 — ділянка секреції білка; 13 — матка; 14 — піхва

Залози перешийка секретують речовини, з яких спочатку утворюється внутрішня підшка-ралупова оболонка, а потім — зовнішня. Тут, у залозах, синтезується деяка кількість ово-порфірину, який надає оболонкам світло-ро­жевого забарвлення. Далі яйце потрапляє в матку. Воно обволікається секретом матко­вих залоз, який складається з води, колагено-подібного протеїну, мінеральних солей та інших речовин. Спочатку на підшкаралупо-вих оболонках формується сосочковий шар, потім — губчастий і, нарешті, кутикула.

Відкладання мінеральних солей каталі­зується ферментними системами. Так, під впливом карбоангідрази виникає вугільна кислота, яка з йонами Са²⁺ утворює карбонати кальцію. Лужна фос­фатаза здійснює транспортування фосфоровмісних сполук, необхідних для формування мінеральної основи шкаралупи. В процесі утворення шкаралупа просочується пігментами (у вигляді цяток, смуг, плям). Пігменти мають гематинову природу, утворюються в печінці і секрету-ються залозами матки.

З матки яйце надходить у піхву 14, клоаку 8, де з протеогліканів слизу формується кутикула, і після цього виділяється у зовнішнє середовище.

У різних ділянках органів розмноження яйце знаходиться неоднаковий час (з 23 — 26 год, необхідних для його утворення, 80 % часу — в матці).