
- •1.2. Грошові фонди та фінансові ресурси
- •1.3. Основи організації фінансів підприємств
- •1.4. Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи
- •1.5. Зміст та завдання управління фінансами підприємств
- •2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
- •2.1.3. Проведення касових операцій
- •2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- •2.2. Форми безготівкових розрахунків 2.2.1. Принципи організації розрахунків
- •2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
- •2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- •2.2.4. Розрахунки чеками
- •2.2.5. Розрахунки акредитивами
- •2.2.6. Вексельна форма розрахунків
- •2.3. Розрахунково-платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
- •3.2. Доходи (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг
- •1) Кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;
- •3.3. Доходи від фінансово-інвестиційної та іншої діяльності
- •3.4. Формування валового і чистого доходу
- •4.1.2. Формування прибутку підприємства
- •4.1.3. Прибуток від реалізації продукції та його формування
- •4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
- •4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
- •4.2. Розподіл і використання прибутку 4.2.1. Розподіл прибутку підприємства
- •4.2.2. Використання чистого прибутку
- •5.1.2. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
- •5.2. Оподаткування прибутку підприємств 5.2.1. Становлення оподаткування прибутку
- •5.2.2. Чинний порядок оподаткування прибутку
- •5.3. Платежі за ресурси
- •5.3.1. Плата за землю
- •5.3.2. Фіксований сільськогосподарський податок
- •5.3.3. Податок із власників транспортних засобів
- •5.3.4. Податок на нерухоме майно (нерухомість)
- •5.4. Непрямі податки, які сплачують підприємства 5.4.1. Вплив непрямих податків на фінансово- господарську діяльність підприємств
- •5.4.2. Мито
- •5.4.3. Акцизний збір
- •5.4.4. Податок на додану вартість
- •1. Операції з продажу:
- •2. Операції з надання послуг:
- •3. Операції з виконання робіт:
- •4. Операції з передачі:
- •5.5. Збори і цільові відрахування, які сплачують підприємства
- •5.6. Місцеві податки і збори
- •5.7. Оподаткування суб’єктів малого підприємництва
- •6.1.2. Класифікація і принципи організації оборотних коштів
- •6.2. Визначення потреби в оборотних коштах 6.2.1. Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах
- •6.2.2. Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
- •6.2.3. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів
- •6.2.4. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції
- •6.2.5. Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом
- •6.3. Джерела формування оборотних коштів
- •6.3.1. Власні джерела формування оборотних коштів
- •6.3.2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
- •6.3.3. Залучення коштів інших суб’єктів господарювання
- •6.4. Показники стану і використання оборотних коштів 6.4.1. Показники стану власних оборотних коштів
- •6.4.2. Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання
- •6.4.3. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •7.1.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам
- •7.2. Банківське кредитування підприємств 7.2.1. Види банківського кредиту та їх характеристика
- •7.2.2. Умови та порядок отримання банківського кредиту
- •7.2.3. Порядок погашення банківського кредиту підприємством
- •7.3. Небанківське кредитування підприємств 7.3.1. Комерційне кредитування підприємств
- •7.3.2. Лізингове кредитування підприємств
- •7.3.3. Державне кредитування підприємств
- •7.3.4. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •8.2. Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •8.3. Знос і амортизація основних засобів
- •8.4. Сутність і склад капітальних вкладень
- •8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
- •8.6. Фінансування ремонту основних засобів
- •9.2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств
- •9.3. Показники фінансового стану підприємства
- •9.4. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- •9.5. Оцінка фінансової стійкості підприємства
- •9.6. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- •10.2. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •10.3. Зміст фінансового плану та порядок його складання
- •10.4. Зміст і значення оперативного фінансового плану
- •11.1.2. Економічна сутність санації підприємств
- •11.1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
- •11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
- •11.1.5. Класична модель фінансової санації
- •11.2. Санаційний аудит 11.2.1. План санації
- •11.2.2. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
- •11.2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
- •11.2.4. Аудит фінансової сфери підприємства
- •11.2.5. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
- •11.2.6. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
- •11.2.7. Акт аудиторської перевірки
- •11. 3. Фінансові джерела санації підприємств 11.3.1. Форми фінансової санації
- •11.3.2. Внутрішні джерела фінансової санації
- •11.3.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
- •11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
- •11.3.5. Альтернативна санація
- •11.3.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •11.3.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •11.3.8. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
- •11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
- •11.4.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •11.4.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •1. Підстави та порядок подання заяви щодо порушення справи про банкрутство боржника
- •2. Ухвала щодо порушення справи про банкрутство
- •3. Підготовче засідання
- •4. Попереднє засідання арбітражного суду
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
- •6. Визнання боржника банкрутом
- •11.4.5. Задоволення претензій кредиторів
- •11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
- •11.4.7. Мирова угода
- •11.4.8. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
- •11.4.9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
3. Підготовче засідання
До дати проведення підготовчого засідання боржник зобов’язаний подати в арбітражний суд та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство. Відзив боржника повинен містити таку інформацію:
— наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника;
— загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати працівникам боржника, а також заборгованості з податків і зборів;
— відомості про наявне в боржника майно та грошові кошти.
Зрозуміло, що в разі, коли заявником є сам боржник, то така процедура відпадає, бо всі ці відомості уже внесено в заяву боржника до суду.
На підготовчому засіданні, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви щодо порушення справи про банкрутство, суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника та обгрунтованість заяви кредитора про наявність і безспірність боргу та неплатоспроможність боржника. У разі звернення до суду самого боржника на підготовчому засіданні розглядаються ознаки його реальної або потенційної неплатоспроможності.
За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника на підготовчому засіданні приймається ухвала, що визначає:
розмір вимог кредиторів, котрі подали заяву щодо порушення справи про банкрутство;
дату подання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів (реєстр має бути поданий до арбітражного суду на затвердження не пізніше ніж через два місяці й десять днів після дня проведення підготовчого засідання суду);
дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж через три місяці після дня проведення підготовчого засідання суду;
дату скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше ніж через три місяці й десять днів після дня проведення підготовчого засідання суду;
дату засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
|
Виявлення всіх кредиторів та санаторів. З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які бажають узяти участь у санації боржника, суддя на підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов’язує заявника подати за свій рахунок в офіційний друкований орган Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети «Голос України» чи «Урядовий кур’єр») оголошення щодо порушення справи про банкрутство.
Кредитори в місячний строк від дня публікації в офіційному друкованому органі такого оголошення подають до арбітражного суду письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику. Заяви з майновими вимогами до боржника можуть подавати всі кредитори незалежно від настання термінів виконання зобов’язань. Наприклад, фінансово-кредитні установи можуть подавати заяви про повернення кредитів, навіть якщо термін їх погашення за кредитним договором не настав. Визнані боржником грошові вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Заяви кредиторів про грошові вимоги, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються арбітражним судом у процесі провадження справи.
Боржник має право при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольнити вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів. Це дозволяється лише за умови пропорційного задоволення вимог усіх кредиторів, включених до реєстру, за згодою кредиторів та за погодженням з розпорядником майна.
Громадяни і юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника, повинні подати розпоряднику майна заяву про участь у санації у той самий строк, що і кредитори.
Ставку державного мита для заяв кредиторів, які порушують справу про банкрутство, а також заяв кредиторів, що звертаються із майновими вимогами до боржника після опублікування оголошення щодо порушення справи, установлено в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Заяви боржників та санаторів державним митом не оподатковуються.