Етапи вирішення господарських суперечностей між суб’єктами господарювання

Позовна заява про порушення прав та інтересів

Місцевий господарський суд

Апеляційна скарга

Касаційна скарга (подання)

Апеляційний господарський суд

Вищий господарський суд України

Касаційна скарга

Верховний суд України

(Рис. 5.) Класифікація етапів вирішення господарських спорів

Питання для обговорення

1. Поняття цивільного судочинства, його сутність, значення.

2. Характеристика Цивільного процесуального кодексу України.

3. Поняття адміністративного процесу, характеристика.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України: значення, характеристика.

5. Характеристика кримінального судочинства.

6. Характеристика господарського процесу.

Ситуаційні завдання

Завдання 1

Прокурор звернувся із позовом до суду про відібрання батьківських прав К. відносно її дочок Ірини 8 років та Анни 15 років.

- Хто виступає позивачем та відповідачем за умовами завдання?

- Який процесуальний стан прокурора?

Завдання 2

Прокурор пред’явив позов до А. про виселення за неможливістю спільного проживання з ним членів його сім’ї. У ході судового засідання дружина А, у чиїх інтересах був заявлений позов, відмовилася від позову. Прокурор наполягав на розгляданні справи по суті.

- Чи мав право прокурор пред’явити позов без згоди А.?

- Що повинен вчинити суд ?

- У яких випадках участь прокурора обов’язкова ?

Ключові терміни та поняття

Цивільне судочинство	Цивільний процесуальний кодекс
Кримінальне судочинство	Кримінально-процесуальний кодекс
Судовий процес	Господарський процес
Позивач	Господарсько-процесуальний кодекс
Відповідач
Сторони процесу

Питання для повторення

1. Що таке цивільний процес?

2. У чому полягає сутність та значення Цивільного процесуального кодексу України?

3. Що таке кримінальне судочинство, надайте характеристику.

4. Характеристика Кримінально-процесуального кодексу.

5. Що таке господарське судочинство?

Теми рефератів

1. Характеристика, сутність та значення цивільного судочинства в Україні.

2. Кримінальне судочинство : характеристика, значення.

3. Джерела судочинства : поняття, характеристика.

Література

Нормативна

1. Конституція України 1996р.

2. Цивільний процесуальний кодекс України.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України.

4. Господарсько-процесуальний кодекс України.

Додаткова

1. Кримінальне право України : Загальна частина. Підручник / За ред. В.А.Клименка, М.І.Мельника. -К. :Правові джерела, 2002.

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема 1. Основи теорії держави і права

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання про:

- етапи виникнення держави і права;

- теорії виникнення держави;

- поняття, ознаки та сутність права.

План вивчення теми

1. Передумови виникнення держави і права.

2. Теорії виникнення держави.

3. Право - особливий вид соціальних норм.

4. Поняття, ознаки і суть права.

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання студенти повинні запам’ятати, що держава є формою організації суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування.

ЇЇ виникнення обумовлене потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за своїм соціальним становищем верстви та необхідністю здійснення ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв’язків на опосередковані відносини товарообміну продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя.

Тому держава як універсальна політична форма організації суспільства виникла в результаті розпаду родового ладу. Причинами виникнення держави у правовій науці прийнято вважати:

• три суспільні поділи праці - вирізнення скотарських племен, відокремлення ремесла від рільництва, виникнення й розвиток торгівлі;

• появу надлишкового продукту, сім ї, приватної власності й майнової нерівності;

• утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і появу міжкласових конфліктів;

• неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти.

В подальшому економічно пануючі класи підпорядкували собі державу як гаранта свого привілейованого стану.

Таким чином, потреба суспільства у реалізації організаційно-правових функцій була головним фактором виникнення держави.

Студенти повинні знати, що право, як і держава, виникло завдяки необхідності управління соціальними процесами.

Причинами виникнення права у найбільш загальному вигляді прийнято вважати:

• потребу суспільства у врегулюванні економічних відносин, утвердженні статусу товаровиробників-власників;

• необхідність у забезпеченні стійких економічних зв’язків та умов для економічної самостійності;

• перетворення людини у відносно самостійного індивіда з претензією на соціальну свободу.

Таким чином, студенти повинні уяснити, що виникнення права пов’язане з розвитком виробництва, ускладненням політичного і духовного життя суспільства, становленням особистості як учасника суспільних відносин та з формуванням держави, для якої право було механізмом суспільного регулювання.

При підготовці до другого питання студенти повинні зрозуміти, що у теорії держави і права існують різноманітні концепції виникнення держави.

Однією з теорій виникнення держави і права є історико–матеріалістична теорія, прихильниками якої були Л.Морган, К.Маркс, Ф. Енгельс та ін. У вітчизняній юридичній науці вона набула домінуючого значення. Згідно з даною теорією держава - це продукт природно-історичного розвитку суспільства. Так, якщо первісне суспільство характеризувалося відсутністю держави, то його подальший економічний розвиток призвів до появи матеріальних і соціальних умов виникнення держави. Логіка процесу виникнення держави відображена в уже згадуваних етапах розвитку суспільства як єдиного цілого. При цьому економічно пануючий та наймогутніший клас одночасно стає й класом політично пануючим. Захопивши публічну владу, цей клас формує вигідні для себе органи влади. До того ж економічний розвиток суспільства призводить до необхідності управляти суспільними справами. Ці функції бере на себе держава. В історико-матеріалістичній теорії розрізняють три основні форми виникнення держави:

• афінську;

• римську;

• германську,

які пов’язані з особливостями виникнення держави у цих народів.

Існують також інші концепції виникнення держави, а саме:

• теорія суспільного договору - Гроцій, Спіноза, Гоббс, Руссо, Радищев та ін.;

• психологічна. Згідно з цією теорією, держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людини –Петражицький;

• теорія насильства, за якою держава виникла в результаті завоювання одних народів іншими - Гумплович, Каутський, Дюрінг та ін.;

• органічна, обґрунтована англійським філософом Г. Спенсером. Автор проводив аналогію між державою та біологічним організмом, який народжується, функціонує і відмирає;

• теологічна, автором якої був Ф Аквінський. Держава, за його твердженням, має божественне походження;

• патріархальна теорія - Аристотель, Фільмер, Михайловський, згідно з якою держава є результатом розвитку сім’ї по батьківській лінії;

• технократична, суть якої полягає у виникненні держави у зв’язку з необхідністю здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці - З. Бжезінський;

• географічна;

• космічна;

• демографічна;

• антропологічна та ін.

При підготовці до наступного питання студенти повинні знати, що кожне суспільство має регулювати відносини між людьми. Таке регулювання та охорона суспільних відносин здійснюється за допомогою соціальних норм.

Студентам треба запам’ятати, що соціальні норми - це історично зумовлені правила поведінки чи діяльності людей, що мають загальний характер, є результатом свідомої вольової діяльності людини і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Студенти повинні знати, що розрізняють такі види соціальних норм:

• юридичні;

• моральні;

• корпоративні;

• звичаї, традиції.

Правові (юридичні) норми посідають особливе місце в системі соціальних норм. Ця особливість виражається в соціальній цінності права, в його ознаках і функціональній ролі у суспільстві. Відмінності правових норм від інших соціальних норм наведено нижче (Рис.6):

Правові норми	Інші соціальні норми
1. Виникають разом із державою, встановлюються чи санкціонуються нею.	1. Існують у будь-якому суспільстві, встановлюються чи санкціонуються іншими суб’єктами.
2. Виражають волю домінуючої частини суспільства.	2. Виражають волю різних верств населення.
3. Утворюють внутрішньо-узгоджену цілісність, єдність - систему права.	3. Можуть існувати і безсистемно, не будучи внутрішньо узгодженими
4. Існують у суспільстві як система норм.	4. Існують здебільшого у вигляді декількох відносно самостійних систем нормативного регулювання.
5. Формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов’язків.	5. Виражаються не тільки через права та обов’язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо.
6. Формально визначені, зовнішньо- об’єктовані.	6. Зазвичай позбавлені формальної визначеності, можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих формах.
7. Мають точно визначені межі дії.	7. Не завжди мають точно визначені межі дії.
8. Забезпечується державним примусом та іншими засобами.	8. Забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, моральним, громадським впливом та іншими позадержавними засобами

Рис. 6. Порівняльна характеристика правових норм з іншими нормами

Таким чином, студентам треба зрозуміти, що право, як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв’язком із державою, напрямками та способами впливу на суспільні відносини.

При підготовці четвертого питання студентам треба запам’ятати, що в юридичній літературі право розглядають як загально соціальне явище і як волевиявлення держави - юридичне явище.

При цьому ознаками права є:

• нормативність;

• вираження права в законах та інших джерелах права, які встановлюються державою;

• державне забезпечення;

• право - це міра свободи людини, критерій її поведінки у суспільстві;

• загальнообов’язковий характер.

Отже, право слід розглядати як єдину, юридично цілісну внутрішньо узгоджену систему загальнообов’язкових норм поведінки, встановлених чи санкціонованих державою з метою регулювання суспільних відносин.