
- •Структура залікового кредиту курсу
- •2. Програма дисципліни
- •Тема 1. Основи теорії держави і права
- •Питання для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 2. Конституційне право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Цивільне право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Адміністративне право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Трудове право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Сімейне право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7. Основи соціального законодавства
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Кримінальне право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Судові та правоохоронні органи україни
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10. Розгляд цивільних, адміністративних,
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 11. Аграрне, земельне та екологічне право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12. Фінансове право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13. Банківське право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14. Міжнародне право
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •3. Методичні рекомендації до семінарських занять семінарське заняття № 1
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 2
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Семінарське заняття № 3
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання Завдання 1
- •Види покарань
- •Основні
- •Додаткові
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для повторення
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 7
- •Методичні рекомендації
- •Етапи вирішення господарських суперечностей між суб’єктами господарювання
- •Тема 1. Основи теорії держави і права
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 2. Конституційне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 3. Цивільне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Предмет цивільного права
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 4. Адміністративне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 5. Трудове право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 6. Сімейне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 7. Основи соціального захисту
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 8. Кримінальне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 9. Судові та правоохоронні органи
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 10. Розгляд цивільних, адміністративних кримінальних справ та вирішення господарських спорів План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Етапи вирішення господарських суперечностей між суб’єктами господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 11. Аграрне, екологічне та земельне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 12. Фінансове право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •Тема 13. Банківське право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Міжнародне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Література
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •5.1. Перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Контрольні заходи перелік питань до екзамену
- •7. Критерії оцінки знань та вмінь студентів
- •1. Загальні положення
- •2. Критерії оцінки знань та вмінь студентів до семінарських занять
- •3. Критерії оцінки знань та вмінь з самостійної роботи студентів
- •4. Критерії оцінювання індивідуальної науково-дослідної роботи студентів
- •5. Критерії оцінювання модульного контролю
- •6. Критерії оцінювання підсумкового контролю студентів денної форми навчання
- •8. Бібліографічний список нормативно-правова література
- •Додаткова література
- •9. Глосарій основи теорії держави
- •Основи теорії права
- •Правовий захист прав і свобод людини і громадянина в україні
- •Основи цивільного права україни
- •Основи сімейного права україни
- •Основи трудового права україни
- •Основи фінансового права україни
- •Основи земельного права україни
- •Судова система та правоохоронні органи україни
- •Основи адміністративного права україни
- •Основи кримінального права україни
Питання для обговорення
1. Охарактеризувати цивільне правовідношення, його сутність.
2. Зміст цивільного правовідношення, його структура.
3. Надати класифікацію цивільних прав та їх характеристику.
4. Охарактеризувати сутність юридичних фактів, надати їхню характеристику.
Ключові терміни та поняття
Цивільне правовідношення |
Відносні цивільні правовідношення |
Зміст цивільного правовідношення |
Юридичні факти |
Суб’єктний склад цивільного правовідношення |
Події |
Об’єкти цивільного правовідношення |
Дії |
Майнові цивільні правовідношення |
Правомірні дії |
Абсолютні цивільні правовідношення |
Неправомірні дії |
Питання для повторення
1. Що таке цивільне правовідношення?
2. Що становить зміст цивільного правовідношення?
3. Охарактеризуйте суб’єктний склад цивільного правовідношення.
4. Що таке об’єкт цивільного правовідношення?
5. Надати класифікацію та характеристику цивільних прав.
6. Що таке юридичний факт?
7. Як класифікуються юридичні факти?
8. Що таке правомірні та неправомірні дії?
Теми рефератів
1. Характеристика, зміст та сутність цивільного правовідношення.
2. Характеристика суб’єктного складу та об’єктів цивільних правовідносин.
Література
Нормативна
1. Конституція України, 1996 р.
2. Цивільний Кодекс України, 2005.
3. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України.
Додаткова
1. Правознавство: Навч.посіб. / За ред.П.Д.Пилипенка. - Львів : Новий Світ - 2000, 2003.
2. Правознавство: Навч.посіб. / За ред.В.В.Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2002.
3. Цивільне право України / За ред. Я.М.Шевченко. - К., 2003.
Семінарське заняття № 2
Тема: Цивільне право
Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:
фізичні особи, як суб’єкти цивільних правовідносин;
юридичні особи, як суб’єкти цивільних правовідносин.
План
1. Фізичні особи, як суб’єкти цивільних правовідносин.
2. Юридичні особи, як суб’єкти цивільних правовідносин.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання студентам треба запам’ятати, що згідно із Цивільним Кодексом України, фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин, фізичні особи повинні володіти цивільною правосуб’єктністю, яка включає в себе правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.
Студентам треба запам’ятати, що цивільна правоздатність - це здатність фізичних осіб мати цивільні права та обов’язки.
Зміст цивільної правоздатності громадян полягає у тому, що вони можуть:
мати майно, землю, житло, техніку тощо в особистій власності;
мати право користування житловими приміщеннями, які належать державі чи організації;
успадковувати і заповідати майно;
обирати рід занять і місце проживання;
мати права авторства на твір науки, літератури і мистецтва, відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію, промисловий зразок;
мати інші майнові та особисті немайнові права.
Цивільною правоздатністю володіють усі фізичні особи. Виникає вона у момент народження і припиняється у момент смерті людини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов’язки може пов’язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку та деякими іншими факторами. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки.
Фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. У деяких випадках фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім’я) або діяти без зазначення імені.
Студентам також необхідно знати, що Цивільний кодекс України дає роз’яснення поняття "місце проживання особи".
Місцем проживання фізичної особи вважається житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцятирічного віку, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10-річного віку, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Студенти повинні звернути увагу на те, що закон дозволяє фізичній особі мати декілька місць проживання.
Студентам також треба знати, що цивільна дієздатність - це здатність фізичних осіб своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров’я фізичної особи. Виходячи з цього, Цивільний кодекс (далі ЦК) України визначає такі її рівні:
часткова - ст. 31 ЦК України;
неповна - ст. 32 ЦК України;
повна - ст. 34, 35 ЦК України;
обмежена - ст. 36 ЦК України;
відсутність цивільної дієздатності - ст. 39-41 ЦК України.
Крім вище зазначеного, студентам також треба запам’ятати, що деліктоздатність фізичної особи - це здатність самостійно відповідати за майнову шкоду, нанесену внаслідок цивільного правопорушення.
Також студентам треба засвоїти, що ст. 50 ЦК України визнає також учасником (суб’єктом)цивільних правовідносин фізичну особу-підприємця.
При розгляданні другого питання студенти повинні засвоїти, що юридичною особою згідно ЦК України визнається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Студенти повинні знати ознаки юридичної особи. До них належать:
організаційна єдність;
відокремлене майно;
від свого імені набуває майнові і особисті немайнові права, виконує обов’язки;
може бути позивачем і відповідачем в загальному чи господарському суді;
має рахунок у банку;
найменування;
в ряді випадків має свій статут.
Крім того, студентам треба звернути увагу на те, що правосуб’єктність юридичних осіб - це їх здатність виступати у цивільному товарообігу.
Юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.
Залежно від прядку їх створення юридичні особи поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа приватного права (ст. 81,87 ЦК України) створюються на підставі установчих документів відповідно до положень ЦК України.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (ст. 81 ЦК України).
Студенти повинні знати, що ЦК України встановлюється порядок створення, організаційно-правовий статус юридичних осіб приватного права, а порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією та законами України.
Також студенти повинні знати, що згідно зі ст.ст. 83-86 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, передбачених законом.
Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які складаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, якій вона підлягає в обов’язковому порядку. При реєстрації до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету створення, вид діяльності, а також інші відомості, встановлені законом.
Студентам необхідно запам’ятати, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою може належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Вона виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про її припинення.
Щодо дієздатності юридичної особи, то остання набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно з ЦК України, юридична особа наділена такими особистими немайновими правами:
право на недоторканність її ділової репутації;
право на таємницю кореспонденції;
право на інформацію та ін.
Крім того, студентам треба знати, що згідно ст. 95 ЦК України юридичні особи можуть створювати філії та представництва.
Правоздатність юридичної особи припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Студенти повинні знати, що ліквідація юридичної особи відбувається:
а) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
б) за рішенням суду про визнання недійсною державну реєстрацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.