- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
2.2.3 Можливості X.25
Нині діючі системи зв'язку (телефонна мережа, мережа X-25, IP-мережі) працюють, як правило, на аналогових каналах. Це означає , що для під’єднання комп'ютера до мережі, він повинний бути оснащений пристроєм перетворення цифрових даних в аналогові сигнали. Для під’єднання до телефонної мережі таким пристроєм є модем, для під’єднання до мереж X-25 і IP - адаптер відповідної мережі. Ці адаптери, хоча і рідко, але іноді теж називають модемами X-25 і IP-модемами.
При необхідності два абоненти (байдуже чи це телефонні апарати чи комп'ютерні модеми) по мережі з'єднуються через телефонну станцію (АТС) після дзвінка. Після моменту з'єднання утворений канал зв'язку одноосібно захоплює певні ресурси телефонної мережі. При цьому не важливо, що по цьому каналі передається і з якою інтенсивністю: енергоспоживання витрачається лише на підтримку каналу. Тому обслуговуюча телефонна мережа організація не бере гроші за кількість переданих кілобайт, а тільки за час з'єднання. Обсяги інформації може враховувати інформаційна служба, що посилає інформацію користувачу.
Мережі на основі протоколів X25 - це інший тип мереж з комутацією пакетів. Кожний комп'ютер такої мережі сполучений із вузлом комутації (центральний комп'ютер), тому одночасно є стільки каналів зв'язку, скільки комп'ютерів залучено до вузла комутації. Спочатку інформація комплектується в послідовність пакетів, які посилаються з комп'ютера в мережу. Наприклад, у мережі X25 максимальний розмір пакету 1024 байта, у IP-мережі -576 байт (пакет називається дейтаграмою - datagram, розмір якої визначається в бітах). У кожному пакеті є адресна частина. Вузол комутації пакетів на кожній адресній лінії користуючись адресою продовжує пересилання пакетів. Ресурс мережі комутації пакетів витрачається тільки при передачі пакетів. Передача з інших комп'ютерів у завантаженій мережі при цьому може затримуватися. Логічно, що у такій мережі гроші беруть за обсяги переданої інформації.
Протокол X25 описує інтерфейс між комп'ютером і апаратурою синхронної передачі даних у мережі загального доступу на трьох нижніх рівнях протоколів обміну в класифікації OSI. Найнижчий рівень протоколів - фізичний (стандартизація на рівні сигналів), другий рівень протоколів описує процедури встановлення зв'язку, і третій рівень - мережний (network), іноді його називають «пакетним» рівнем, тому що протоколи цього рівня описують формати пакетів. Оскільки стандарт X25 описує тільки три нижніх рівні протоколів, це дає можливість будувати на основі X25 велику кількість мереж передачі даних, електронної пошти і т.п. Він працює в основному на лініях телеграфного зв’язку.
2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
LABV забезпечує одночасну двохсторонню передачу на двох точкової лінії між DTE та DCE через шлюз пакетної мережі. Оскільки лінія є двох точковою, в адресному полі А кадру LABV може з’являтися тільки адрес DTE / DCE. Поле А відноситься до адреси з’язку , а не до мережевого адресу. Мережевий адрес визваного терміналу є в заголовку (PH), який є частиною інформаційного поля.
Обидві станції DTE і DCE можуть передавати один одному команди і відповіді. В якій якості, команди чи відповіді, будуть поступати в кадр,залежить від двох факторів:направлення руху кадру( кадр проходить по лінії передачі від DTE чи по лінії прийому DTE); значення поля А.
При функціонуванні LABV більшість кадрів являються командами. Кадр відповіді потрібен для отримання кадру команди , який містить Р=1 , така відповідь буде містити F=1. Всі інші кадри містять Р=0 / F=0, де Р та F означають біт запиту та кінцевий біт відповідно.
Пара SABM/UA є постійною парою команди – відповіді, яка застосовується для установки в початкове значення всіх лічильників і таймерів на початку сеансу, а пара команда –відповідь DISC/DM використовується в кінці сеансу. FRMR – це відповідь на будь –яку недійсну команду, для якої відсутнє позначення помилки передачі відповідно зі значенням поля FCS.
Команда I застосовується для передачі пакетів.
Лічильник N(S) веде підрахунок пакетів, які відправлені з одного кінця лінії , значення N(R) вказує на наступне значення N(S), яке буде передане з іншого кінці лінії.