- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
UIMS - це елемент ПЗ, що керує усіма комунікаціями між користувачем і прикладним ПЗ: прикладна програма не повинна зв'язуватися з кінцевим користувачем безпосередньо.
Одна з версій визначення належить Майерсу: ``Система проектування інтерфейсу користувача є інтегрований набір засобів, які допомагають програмісту в створенні та керування різними інтерфейсами користувача. Ці системи зазвичай називають системами керування для користувача інтерфейсом (UIMS - User Interface Management Systems), але їх називають системами проектування (UIDS - User Interface Development Systems), оскільки UIMS асоціюється тільки з частиною системи, що працює під час виконання програми (але не до частини, яка використовується під час розробки), або з системами, що включають явні компоненти керування діалогом. UIDS забезпечує як розробку, так і реалізацію інтерфейсу і, тому, покриває більш широкий клас програм''.
Основною концепцією UIDS є ідея суворого поділу інтерфейсу і прикладного програмного забезпечення (ППЗ). В ідеалі вона повинна підтримувати всі стилі діалогу і спрощувати побудову складних інтерфейсів. UIDS повинна забезпечувати мова визначення інтерфейсу для представлення необхідного діалогу і генератор, який автоматично створює необхідний код з вихідного визначення в цій мові. Ці функції багато в чому схожі на функції компілятора / інтерпретатора для звичайних мов програмування.
UIMS слід розробляти в умовах міждисциплінарної кооперації експертів з тим, щоб створювати, підганяти (пристосовувати), керувати і експериментувати із взаємодією між користувачем і ППЗ опосередкованим інтерфейсами різних стилів, різними пристроями та методиками. Основною метою UIMS є звільнення програміста не тільки від низькорівневого програмування і турботи про безпосереднє керування пристроями вводу / виводу, але і від проблем інтерфейсу, що носять не програмний, а наприклад, естетичний і т.п., характер, які є вотчиною художників, дизайнерів інтерфейсів , предметом психології, ергономіки і т.п. Система, звичайно, включає, як складову частину, набір інструментів для забезпечення підтримки створення, налагодження, тестування та випробування інтерактивних людино-комп'ютерних систем. UIMS повинна включати множину інструментів дизайнера інтерфейсу. UIMS покликана знижувати витрати на створення ПЗ. Оскільки в UIMS акцент робиться на описі, а не на кодуванні, то UIMS можна описувати як мова четвертого покоління.
Важливо чітко розрізняти прикладного програміста і дизайнера користувальницького інтерфейсу. Вони можуть бути однією і тією ж особою, але це зовсім не обов'язково. Поділ частин для користувача інтерфейсу і власне додатка і є метою UIMS. Це розділення робить можливим розподіл функцій прикладного програміста і дизайнера користувальницького інтерфейсу між різними людьми. Також має бути можливо використовувати різні інтерфейси з одним і тим же додатком.
Розробник ППЗ використовує UIMS, щоб визначити діалог між користувачем і додатком, який не залежить від програми. На додаток накладається зовнішнє керування. Система керує виведенням програми - його поданням на пристрої виводу, і підтримує використовувані методи взаємодії.
Розробнику ПЗ повинна бути надана можливість створення інтерфейсів, сумісних між різними прикладними програмами. Корисною властивістю є гнучкість системи в сенсі можливості підтримки користувачів різного рівня підготовки. Така гнучкість робить ППЗ незалежною від рівня користувача і ОС. Повинно бути можливо легко налаштовувати і розширювати як інтерфейс, так і сам додаток. В ідеалі UIMS повинна бути достатньо гнучкою, щоб було можливо використовувати інтерфейс в інших додатках і розробках.
З точки зору кінцевого користувача UIMS повинна дозволяти створювати додатки легко, а самі програми повинні виходити ефективними і простими у використанні. Сталість інтерфейсу при переході від одного додатка до іншого покликана зменшувати час необхідного навчання. Система повинна бути самодокументованою, надавати інформаційну підтримку різних рівнів. Кінцевий користувач повинен мати можливість підігнати інтерфейс під свої потреби (естетичні, професійні, інше) з тим, щоб зробити його більш легким у використанні. Повинно бути можливо розвивати програму без руйнування (тобто залишаючись у рамках) існуючого інтерфейсу.