
- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
Операційні системи w' nt
ОС W' NT була створена в 1988 році. W' NT є 32-розрядною ОС з пріоритетною багатозадачністю. В якості фундаментальних компонент в склад ОС входять засоби забезпечення безпеки і розвинений мережевий сервіс. W' NT також забезпечує сумісність з багатьма іншими ОС і ФС, а також з КМ. W' NT може функціонувати як на комп’ютерах, оснащених CISC – процесорами із складною системою команд, так і на комп’ютерах з RISC – процесорами, які мають скорочений набір інструкцій. ОС W' NT також підтримує потужні системи з мультипроцесорною конфігурацією.
W' NT тільки зовнішньо схожий на інші W' Х. За графічним інтерфейсом ховаються нові можливості. Задачі, поставлені при створені W' NT: сумісність, переносимість, маштабування, розподілена обробка, надійність і розширюваність. Архітектурні модулі W' NT: рівень апаратних абстракцій, ядро, виконуюча система, підсистеми середовищ.
Керування ОП. W' NT представляє собою ОС сервера, яка пристосована для використання на РС. Цим обумовлена архітектура, в якій абсолютний захист ПП і даних бере верх над усвідомленням швидкості і сумісності. Велика надійність W' NT забезпечується ціною високих системних затрат, тому для її роботи необхідні швидкодіючий ЦП і по меншій мірі 16 Мбайт ОП. В W' NT працюють свої 32-розрядні NT-ПП, а також більшість ПП W' 95.
Схема розподілення ОП W' NT відрізняється від розподілення ОП W' 95. Своїм ПП виділяється 2 Гб простору ОП, від границі 64 Кб до 2 Гб. ПП ізольовані між собою, але можуть обмінюватися інформацією через буфер обміну Clipboard, механізми DDE і OLE.
ФС NTFS 4 (W' NT) і NTFS 5(W' 2000). NTFS виросла із ФС HPFS, розроблена сумісно IBM і Microsoft для проекта OS/2. Використовується разом з W' NT 3.1 з 1993 року. W' NT 3.1 мала складати конкуренцію серверам на базі NetWare і Unix, тому NTFS увібрала в себе всі технологічні досягнення того час. Ось основні з них: робота з великими НЖД, стійкість, захищеність, стиснення даних, підтримка формату ISO Unicode.
4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
Протокол IPX надає можливість програмам, запущеним на РС, обмінюватися пакетами даних на рівні датаграм, тобто без підтвердження.
У КМ Novell NetWare найбільш швидка передача даних при найбільш ощадливому використанні ОП реалізується саме протоколом IPX. Протоколи SPX і NETBIOS розроблені на базі IPX і тому вимагають додаткових ресурсів. Тому почнемо вивчення програмування для ЛКМ саме з протоколу IPX.
Якщо на РС використовується ОС MS-DOS, функції, необхідні для реалізації протоколу IPX, реалізуються резидентними програмами ipx.com або ipxodi.com, що входять до складу мережевої оболонки РС мережі NetWare.
Для того, щоб навчитися складати програми, які можуть передавати дані по КМ з використанням протоколу IPX, необхідно знати структуру пакету IPX і навчитися користуватися функціями IPX, реалізованими в мережевій оболонці РС. Спочатку розглянемо структуру пакету IPX, а потім займемося функціями.
Формат пакету IPX., формат переданих по КМ пакетів показаний на рис. 4.3.
Рис. 4.3. Структура пакета IPX
Пакет можна розділити на дві частини - заголовок і передавані дані. Всі поля, представлені на рис. 4.3, крім останнього (Data), являють собою заголовок пакета. В заголовок пакету розташовується адреса призначення, зворотня адресу і деяка службова інформація.
Особливістю формату пакета є те, що всі поля заголовка містять значення в переверненому форматі, тобто за молодшому адресою записується старший байт даних, а не молодший, як це прийнято в процесорах фірми Intel. Тому перед записом значень в багато байтові поля заголовка необхідно виконати відповідне перетворення.
Розглянемо докладніше призначення окремих полів пакету.
Поле Checksum призначено для зберігання контрольної суми переданих пакетів. При формуванні власних пакетів немає потреби піклуватися про вміст цього поля, так як перевірка даних по контрольній сумі виконується драйвером мережевого адаптера.
Поле Length визначає загальний розмір пакету разом із заголовком. Довжина заголовка фіксована і складає 30 байт. Розмір переданих в полі Data даних може становити від 0 до 546 байт, отже, в полі Length в залежності від розміру поля Data можуть знаходитися значення від 30 до 576 байт. Якщо довжина поля Data дорівнює нулю, пакет складається з одного заголовка. Такі пакети теж потрібні. При формуванні власних пакетів не треба проставляти довжину пакета в полі Length, протокол IPX зробить це сам.
Поле TransportControl є лічильником мостів, які проходить пакет на своєму шляху від передавальної РС до приймаючої РС. Кожного разу, коли пакет проходить через міст, значення цього лічильника збільшується на одиницю. Перед передачею пакета IPX скидає вміст цього поля в нуль. Так як IPX сам стежить за вмістом цього поля, при формуванні власних пакетів не треба змінювати / встановлювати це поле в яке-небудь стан.
Поле PacketType визначає тип переданого пакета. Програма, яка передає пакети засобами IPX, повинна встановити в поле PacketType значення 4. Протокол SPX, реалізований на базі IPX, використовує в цьому полі значення 5.
Поле DestNetwork визначає номер КМ, в яку передається пакет. При формуванні власного пакету необхідно заповнити це чотирьохбайтові полі. Нагадаємо, що номер КМ задається мережевим адміністратором при установці Novell NetWare на сервер.
Поле DestNode визначає адресу РС, якої призначений пакет, тому необхідно визначати всі шість байт цього поля.
Поле DestSocket призначено для адресації програми, запущеної на РС, яка повинна прийняти пакет. При формуванні пакета необхідно заповнити це поле.
Поля SourceNetwork, SourceNode і SourceSocket містять відповідно номер КМ, з якої посилається пакет, адреса передавальної РС і сокет програми, що передає пакет.
Поле Data у пакеті IPX містить дані, що передаються. Як було зазначено, довжина цього поля може бути від 0 до 546 байт. Якщо довжина поля Data дорівнює нулю, пакет складається з одного заголовка. Такий пакет може використовуватися програмою, наприклад, для підтвердження прийому пакета з даними.
Для формування заголовка пакета можна скористатися, наприклад, ПП. 14 на CD.
Зазначимо, що всі багатобайтові поля описані як масиви. Навіть ті, які складаються з двох байт і могли б бути описані як unsigned int. Це пов'язано з тим, що всі значення в заголовку пакета IPX зберігаються в перевернутому вигляді, а для такого типу даних у мові Сі немає відповідного опису.