
- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
3.3.6. Мережі fddi [2]
Для створення ЛКМ зі швидкістю передачі даних 100 Мбіт/с на основі оптичних кабелів використовується технологія FDDI (Fiber Distributed Data Interface - розподілений інтерфейс передачі даних за допомогою ВОК). Розробку стандарту FDDI здійснив Національний інститут стандартизації США (American National Standards Institute, ANSI) робочою групою X3T9.5. Стандарт був задуманий як механізм з'єднання систем збереження інформації з комп'ютерами. Хоча технологія FDDI як стандарту введення-виведення даних була затверджена інститутом ANSI, а не комітетом IEEE 802, який займається розробкою стандартів ЛКМ, подальший розвиток цього стандарту дозволило створити у 1980-х роках на його основі першу технологію ЛКМ з підтримкою систем різних виробників і зі швидкістю передачі 100 Мбіт/с.
Технологія FDDI базується на використанні для передачі даних по двом кільцям: первинне, вторинне. Вторинне кільце забезпечує функціонування механізму самовідновлення, який дозволяє відновити роботу КМ у разі виникнення несправностей у каналі. При виявленні поломок в ЛКМ FDDI напрямок руху даних у вторинному кільці встановлюється протилежним напрямку в первинному кільці.
Так само, як і в КМ Token-Ring, для керування доступом до середовища передачі в КМ FDDI використовується маркер, при отриманні якого РС мають право передавати дані. У КМ FDDI підтримуються три типи РС-концентраторів: РС з одинарним підключенням (Single Attached Station, SAS) і два типи РС з подвійним підключенням (Dual Attached Station, DAS).
Комп'ютери та інші мережеві пристрої, в тому числі мости і маршрутизатори, отримують доступ до КМ FDDI за допомогою з'єднання зі РС SAS, яка потім підключається до РС DAS.
Для створення магістралі FDDI використовуються РС з подвійним підключенням. Уявлення про те, як працює мережа при розриві кабелю між РС з подвійним підключенням, дає схема, показана на рис. 3.10. Кожна РС DAS містить дві пари оптичних з'єднань, які називають інтерфейсами / портами. Порт А включає по одному входу для первинного і вторинного кілець. Порт В містить тільки вхід для первинного кільця. За допомогою двох оптичних трансіверів кожна РС DAS може приймати і передавати дані в будь-якому з кілець.
Рис. 3.20. РС з подвійним підключенням, які утворюють магістраль
Контролюючи рівень прийнятих світлових сигналів, кожна зі РС з подвійним підключенням може виявити розрив кабелю. При виявленні розриву дві сусідні РС з подвійним підключенням відновлюють зв'язок шляхом перетворення подвійного кільця в одинарне, виключаючи з ланцюга пошкоджену ділянку. Після усунення несправності в каналі РС DAS визначать відповідний рівень світлового сигналу і відновлять колишню схему подвійного кільця.
РС DAS другого типу діє як концентратор, у якому крім портів А і В, описаних раніше, є ще і М-порти, які використовуються для зв'язку з РС, що мають одиночний тип підключення, РС DAS та іншими РС-концентраторами DAS. Таким чином, додаткові порти РС-концентратора DAS дозволяють іншим РС отримати доступ до первинного кільця.
На рис. 3.21 представлена схема з'єднання кількох РС з одиночним підключенням з ведучим мультипортом РС з подвійним підключенням. Назви M (master) і S (slave) портів РС-концентратора DAS та РС SAS вказують на типи використовуваних сполучних роз'ємів, а не на принцип їх функціонування. З метою полегшити процес з'єднання портів S і M допомогою кабелів для РС SAS і концентраторів DAS для КМ FDDI були розроблені різні типи з'єднувачів.
Зверніть увагу, що хоча топологія з'єднання портів SAS з М-портом DAS нагадує зірку, однак за допомогою з'єднання РС DAS з концентраторами DAS утворюється кільце. Зауважте також, що порт SAS з'єднується з портом DAS за допомогою одного кабелю, що містить дві оптичні жили - одну для передачі і одну для прийому даних. Причому передача даних між портами SAS і DAS може здійснюватися тільки по одному кільцю. Отже, функція самовідновлення КМ FDDI працює лише при виході з ладу каналу в магістральному кільці, яке формується з'єднаними між собою РС DAS.
Рис. 3.21 – Передача сигналів між портами SAS і DAS в мережі FDDI
Протягом 1990-х років КМ FDDI в основному виконували роль магістралей, до яких за допомогою мостів і маршрутизаторів підключалися менш швидкі ЛКМ. Крім того, технологія FDDI часто використовувалася для створення високошвидкісного каналу передачі даних (100 Мбіт/с) між портом комутуючого концентратора і файловим сервером. Оскільки пристрої обробки оптичних сигналів мають відносно високу вартість, було створено такий різновид КМ FDDI, в якому в якості середовища передачі використовувалася вита пара - CDDI (Copper-Distributed Data Interface - розподілений провідний інтерфейс передачі даних). Однак поява більш дешевої технології Fast Ethernet зі швидкістю передачі 100 Мбіт/с зробило дану технологію неконкурентоспроможною.