3.3.6. Мережі fddi [2]
Для створення ЛКМ зі швидкістю передачі даних 100 Мбіт/с на основі оптичних кабелів використовується технологія FDDI (Fiber Distributed Data Interface - розподілений інтерфейс передачі даних за допомогою ВОК). Розробку стандарту FDDI здійснив Національний інститут стандартизації США (American National Standards Institute, ANSI) робочою групою X3T9.5. Стандарт був задуманий як механізм з'єднання систем збереження інформації з комп'ютерами. Хоча технологія FDDI як стандарту введення-виведення даних була затверджена інститутом ANSI, а не комітетом IEEE 802, який займається розробкою стандартів ЛКМ, подальший розвиток цього стандарту дозволило створити у 1980-х роках на його основі першу технологію ЛКМ з підтримкою систем різних виробників і зі швидкістю передачі 100 Мбіт/с.
Технологія FDDI базується на використанні для передачі даних по двом кільцям: первинне, вторинне. Вторинне кільце забезпечує функціонування механізму самовідновлення, який дозволяє відновити роботу КМ у разі виникнення несправностей у каналі. При виявленні поломок в ЛКМ FDDI напрямок руху даних у вторинному кільці встановлюється протилежним напрямку в первинному кільці.
Так само, як і в КМ Token-Ring, для керування доступом до середовища передачі в КМ FDDI використовується маркер, при отриманні якого РС мають право передавати дані. У КМ FDDI підтримуються три типи РС-концентраторів: РС з одинарним підключенням (Single Attached Station, SAS) і два типи РС з подвійним підключенням (Dual Attached Station, DAS).
Комп'ютери та інші мережеві пристрої, в тому числі мости і маршрутизатори, отримують доступ до КМ FDDI за допомогою з'єднання зі РС SAS, яка потім підключається до РС DAS.
Для створення магістралі FDDI використовуються РС з подвійним підключенням. Уявлення про те, як працює мережа при розриві кабелю між РС з подвійним підключенням, дає схема, показана на рис. 3.10. Кожна РС DAS містить дві пари оптичних з'єднань, які називають інтерфейсами / портами. Порт А включає по одному входу для первинного і вторинного кілець. Порт В містить тільки вхід для первинного кільця. За допомогою двох оптичних трансіверів кожна РС DAS може приймати і передавати дані в будь-якому з кілець.
Рис. 3.20. РС з подвійним підключенням, які утворюють магістраль
Контролюючи рівень прийнятих світлових сигналів, кожна зі РС з подвійним підключенням може виявити розрив кабелю. При виявленні розриву дві сусідні РС з подвійним підключенням відновлюють зв'язок шляхом перетворення подвійного кільця в одинарне, виключаючи з ланцюга пошкоджену ділянку. Після усунення несправності в каналі РС DAS визначать відповідний рівень світлового сигналу і відновлять колишню схему подвійного кільця.
РС DAS другого типу діє як концентратор, у якому крім портів А і В, описаних раніше, є ще і М-порти, які використовуються для зв'язку з РС, що мають одиночний тип підключення, РС DAS та іншими РС-концентраторами DAS. Таким чином, додаткові порти РС-концентратора DAS дозволяють іншим РС отримати доступ до первинного кільця.
На рис. 3.21 представлена схема з'єднання кількох РС з одиночним підключенням з ведучим мультипортом РС з подвійним підключенням. Назви M (master) і S (slave) портів РС-концентратора DAS та РС SAS вказують на типи використовуваних сполучних роз'ємів, а не на принцип їх функціонування. З метою полегшити процес з'єднання портів S і M допомогою кабелів для РС SAS і концентраторів DAS для КМ FDDI були розроблені різні типи з'єднувачів.
Зверніть увагу, що хоча топологія з'єднання портів SAS з М-портом DAS нагадує зірку, однак за допомогою з'єднання РС DAS з концентраторами DAS утворюється кільце. Зауважте також, що порт SAS з'єднується з портом DAS за допомогою одного кабелю, що містить дві оптичні жили - одну для передачі і одну для прийому даних. Причому передача даних між портами SAS і DAS може здійснюватися тільки по одному кільцю. Отже, функція самовідновлення КМ FDDI працює лише при виході з ладу каналу в магістральному кільці, яке формується з'єднаними між собою РС DAS.
Рис. 3.21 – Передача сигналів між портами SAS і DAS в мережі FDDI
Протягом 1990-х років КМ FDDI в основному виконували роль магістралей, до яких за допомогою мостів і маршрутизаторів підключалися менш швидкі ЛКМ. Крім того, технологія FDDI часто використовувалася для створення високошвидкісного каналу передачі даних (100 Мбіт/с) між портом комутуючого концентратора і файловим сервером. Оскільки пристрої обробки оптичних сигналів мають відносно високу вартість, було створено такий різновид КМ FDDI, в якому в якості середовища передачі використовувалася вита пара - CDDI (Copper-Distributed Data Interface - розподілений провідний інтерфейс передачі даних). Однак поява більш дешевої технології Fast Ethernet зі швидкістю передачі 100 Мбіт/с зробило дану технологію неконкурентоспроможною.