
- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
3.2.2 Ущільнення. [14]
Під ущільненням розуміють метод розділення пропускної здатності каналу для передачі декількох цифрових потоків. Основні види ущільнення: частотне ущільнення, при якому кожний цифровий потік передається в своєму частотному діапазоні; тимчасове ущільнення, при якому за кожним цифровому потоком резервується часовий інтервал (таймслот) для передачі даних.
Частотне розділення каналів (ЧРК). Полоса пропускання каналу може бути розбита на частини, в кожній з яких будуть передаватися сигнали від декількох джерел. ЧРК раніше був основною технологією магістральних мереж і зараз використовується в деяких простих системах передачі. З початку 1980 року оператори телекомукаційних послуг платили великі кошти, щоб перевести свою інфраструктуру на цифрові технології, і в результаті всі системи передачі з ЧРК були замінені системами з тимчасовим розділенням каналів(ТРК).
3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
Аналогова модуляція. Модуляцією називається процес зміни деяких параметрів передаючого сигналу. Цей процес дозволяє представити за допомогою цих змін дані, які пересилаються відповідно до середовища передачі. Так передача даних за допомогою азбуки Морзе за допомогою кишенькового ліхтарика виконується шляхом його включення і виключення, тобто за допомогою світлового променя. В даному випадку змінюється інтенсивність променя світла. Так, якщо для представлення 1 використовувати яскравий колір, а для представлення 0 - тьмяного, то змінюваною буде яскравість світлового променю.
Вита пара. Використовується у міських телефонних мережах – з’єднує апарат абонента та телефонну станцію, і в ЛКМ. Існує 2 типи витої пари: екранована(Shielded Twisted Pair,STP), неекранована(Unshielded Twisted Pair,UTP). В перших ЛКМ в основному використовувався кабель STP, але тому що UTP набагато дешевша, сьогодні більшість ЛКМ застосовують неекранований кабель.
В будь – якій системі, яка включає виту пару, передача частоти з’явлення помилкових бітів залежить від здатності приймача відрізняти сигнал від шуму. Відношення амплітуди сигналу до рівня шуму називається відношення сигнал/шум. В витій парі це відношення залежить від величини перехідного затухання на ближньому кінці, а також від величини лінійного затухання кабелю.
Перехідне
затухання:
=20
,
де:
– рівень напруги сигналу на передаючій
стороні ,
– рівень напруги на приймаючі парі під
час передачі сигналу по передаючій
парі.
Лінійне
затухання характеризує зменшення
потужності сигналу при переміщенні від
передавача до приймача.
,
де
- рівень напруги сигналу на приймаючій
стороні.
Коаксіальний кабель. Щоб телефонні послуги стали більш дешевими, необхідно забезпечити можливість здійснювати в одній лінії не однин, а декілька телефонних розмов. Для вирішення цієї задачі був створений коаксіальний кабель. Під час протікання змінного струму по провіднику виникає декілька явищ. Одне із них – одночасно виникає навколо провідника електричного та магнітного полів. Магнітне поле наводить сигнали в сусідніх провідниках. Але якщо один із пари провідників є «землею» та оточує інший провідник, то випромінювані при цьому електричне та магнітне поля можуть бути заключні в середині зовнішнього провідника - цей ефект називається самоекрануванням. Таке середовище передачі називається коаксіальним кабелем, оскільки обидва провідники мають загальну вісь. Ці кабелі доцільно застосовувати на частотах більш ніж 100 кГц.
Волоконно-оптичний кабель (ВОК) по багатьом показниками є вигідною альтернативою коаксіальному. Зокрема, він має дуже широку смугу частот і не потребує екранування від зовнішніх електромагнітних випромінювань. Однак йому також властиві недоліки, в основному механічного характеру, наприклад, існують деякі труднощі при прокладанні та, особливо, при обробленні кабельних роз'ємів. Прокладка оптичного кабелю вимагає залучення професійного висококваліфікованого персоналу, що збільшує витрати на будівництво мережі. Для монтажу оптичних волокон потрібно високоточне, а тому дороге, обладнання. Висока вартість оптичного кабелю пояснюється його більш складною механічною структурою і підвищеними вимогами до точності його виготовлення.
ВОК містить кілька оптичних волокон для підвищення пропускної здатності оптичної лінії передачі. Основним завданням структури ВОК є захист стосовно тендітних скляних волокон від механічних пошкоджень і прямого впливу вологи і хімічних елементів. Крім того, кабель повинен забезпечувати достатню еластичність окремих волокон, щоб зберегти можливість нормальної обробки при прокладці кабелю, і достатню міцність для захисту від тривалого впливу навколишнього середовища. Головна відмінність в технології виробництва оптичних кабелів полягає в необхідності підвищеного ступеня захисту волокон від будь-яких напруг, які можуть виникати в структурі кабелю.
За умовами експлуатації кабелі поділяють на кабелі для прокладання магістральних і транспортних ліній передачі та кабелі, призначені для створення розподільних мереж і прокладання всередині будівель. Ці два типи ВОК розрізняються вагою, будівельної довжиною, ступенем захисту і ємністю. Магістральний кабель і транспортний прокладається в колодязях кабельних комунікацій, в ґрунті, на опорах вздовж ліній електропередач, має підвищену захист від зовнішніх впливів і будівельну довжину більше двох кілометрів. У залежності від необхідної довжини оптичного ділянки застосовується кабель більш-менш високої якості.