- •Розділ 1. Загальні питання вивчення дисципліни
- •1.1. Вступ. Місце та значення вивчення обчислювальних мереж
- •Розділ 2. Комп’ютерні системи та обчислювальні мережі.
- •2.1. Комутаційне забезпечення персональних комп’ютерів.
- •2.1.1. Принципи побудови сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.2 Системи керування потоком
- •2.1.3 Системи керування інтерфейсом користувача
- •2.2. Глобальні комп'ютерні мережі і пакетні мережі.
- •2.2.1 Модель взаємодії відкритих систем
- •2.2.2 Багаторівневе представлення протоколів
- •2.2.3 Можливості X.25
- •2.2.4 Процедура laвv та процедури пакетного рівня.[1]
- •2.2.5 Стандарти 802.Х
- •2.2.6 Мережі Frame Relay
- •2.3. Локальні обчислювальні мережі.
- •2.3.1. Основні поняття та характеристики комп’ютерних систем та обчислювальних мереж
- •2.3.2 Апаратні і програмні засоби обчислювальних мереж
- •2.3.3. Сучасні засоби інтеграції комп’ютерних систем
- •2.3.4 Структура локальних та глобальних комп'ютерних мереж
- •2.3.5 Основні особливості локальних обчислювальних мереж
- •2.3.6. Топологія обчислювальних мереж
- •2.4 Інтернет та інтранет
- •2.4.1 Поняття Internet
- •2.4.2 Інформаційні та комунікаційні послуги Internet
- •2.4.3 Основні етапи розвитку Internet
- •2.5. Прикладні служби Internet
- •2.5.1 Служба ftp. Протокол ftp
- •2.5.2 Служба Telnet і протокол telnet
- •2.5.3 Служба www та протокол http
- •2.5.4 Способи підключення до Internet
- •2.5.6 Протокол icmp
- •2.5.8 Віртуальна частина мережі (vpn) і використання X.25 і Frame Relay. [11]
- •3. Локальні обчислювальні мережі
- •3.1. Асинхронні модеми і інтерфейси та їх програмування.
- •3 .1.1 Неможливість безпосередньої передачі даних
- •3.1.2 Рішення проблеми передачі за допомогою модему
- •3.1.3 Інтерфейси модему
- •Аналогова модуляція
- •Методи частотної модуляції в низько швидкісних модемах
- •3.1.4 Стандарт V.21
- •Модеми типу Bell System 212а і модеми V.22
- •Характеристики і можливості модемів
- •Стиснення даних і стандарт V.42bis
- •Алгоритм lzw
- •Параметри стиснення
- •Виявлення і виправлення помилок
- •3.1.6 Протокол mnp
- •3.1.7 Стандарти комунікаційних інтерфейсів
- •3.1.8 Інтерфейси rs-232 і v24
- •Конструкція інтерфейсу
- •Приклади використання інтерфейсу rs-232
- •3.1.9 Керування асинхронним модемом
- •3.1.10 Керування потоком
- •3.1.11 Інші інтерфейси
- •3.1.12 Команди модему
- •Факс-модеми
- •Тема 3.2. Передача даних в локальних мережах.
- •3.2.1 Способи і методи передачі даних. [14]
- •3.2.2 Ущільнення. [14]
- •3.2.3 Передача немодульованих та модульованих сигналів. [14]
- •3.2.4 Характеристика мережевого програмного забезпечення NetWare [15]
- •3.2.5 Керування км (Network Managment) [16]
- •3.2.6 Технологія відкритих протоколів (Open protocol technology) [16]
- •3.2.7 Стійкість до системних помилок (System fault tolerance) [17]
- •3.2.8 Технологія файл-серверу (Fileserver technology) [18]
- •3.3. Локальні комп'ютерні мережі Ethernet, Token-Ring та fddi.
- •3.3.1. Стандарти локальних комп'ютерних мереж [2]
- •3.3.2. Модель osi [2]
- •3.3.3. Fast Ethernet: разподіл фізичного рівня, повторювачі [2]
- •3.3.5. Локальні обчислювальні мережі з передачею маркера [2]
- •3.3.6. Мережі fddi [2]
- •Розділ 4. Програмування в локальних комп'ютерних мережах.
- •4.1. Мережеві операційні системи та програмне забезпечення підтримки комп'ютерних мереж.
- •4.1.1 Еволюція ос
- •4.1.2 Структура програмних засобів комп'ютерних систем
- •4.1.3 Класифікація операційних систем
- •4.1.4 Керування комп’ютерної системи
- •Керування інтерфейсом
- •Керування потоком
- •Керування ресурсами
- •Керування процесами
- •Стани процесів
- •4.1.5 Розподілення ресурсів між процесами Виклик віддалених процедур
- •Динамічне зв'язування
- •Семантика rpc при відмовах
- •Примітиви керування процесами
- •Концепція процесу
- •Загальна характеристика
- •Керування процесами.
- •Зародження процесів
- •Керування пам'яттю.
- •4.1.7. Мережеві продукти фірми Novell.
- •Версії ос NetWare.
- •Структура NetWare і її особливості
- •Способи забезпечення відкритості і розширюваності
- •Способи забезпечення надійності
- •Засоби захисту інформації
- •4.1.8 Операційні системи Windows'х
- •Основні відмінності w' 98
- •Операційні системи w' nt
- •4.2. Програмування обміну інформацією по протоколу ipx.
- •4.2.1 Основи програмування в комп'ютерних мережах. Визначення в комп’ютерній системі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів.[19]
- •4.2.2 Визначення в комп’ютерній мережі присутності мережевих пристроїв та присутності драйверів. [19]
- •4.2.3 Прийом і передача пакетів даних [19]
- •4.2.4 Мережеві функції ipx.
- •Тема 4.3. Програмування обміну інформацією по протоколу spx
- •4.3.1. Пакети даних в протоколі spx [20]
- •4.3.2. Робота з файлами. Програма роботи з файлами [20]
- •4.4. Програмування роботи з об’єктами, діагностика обчислювальних мереж.
- •4.4.1 Робота з об’єктами. [20]
- •4.4.2. Семафори
- •4.4.3 Обслуговування Транзакцій
- •4.4.4. Робоча станція Novell NetWare [20]
- •Розділ 5. Цифрові обчислювальні мережі.
- •5.1. Мережа isdn. [23]
- •5.1.1 Загальні відомості про isdn
- •5.1.2 Області застосування, основні та додаткові послуги [24]
- •5.1.3 Переваги isdn
- •5.1.4 Концепція isdn
- •5.1.5. З’єднання з мережею Internet через isdn
- •5.2.1 Основи доступу до морежі Internet через isdn
- •5.1.6 Пристрої isdn
- •5.1.7 Телефонні послуги isdn і мережа Інтернет
- •5.1.8 Апаратні і програмні засоби для отримання доступу до мережі Інтернет через isdn
- •5.2. Мережа atm
- •5.2.1 Концепція технології atm [26]
- •5.2.2 Архітектура та маршрутизація в atm. Служб (QoS).[25],[26]
- •5.2.3 Емуляція локальної мережі: клієнт lane, сервер lane, bus [25]
- •5.2.4 Превага технології atm відносно Ethernet, Token-Ring, fddi [25]
- •5.2.5 Підключення до мережі
- •5.3 Бездротові мережі
- •5.3.1 Мобільний зв'язок [27]
- •5.3.2 Взаємодія компонентів мобільного зв’язку [2]
- •5.3.3 Доступ в Інтернет, протокол wap [2]
- •5.3.4 Методи передачі сигналу [2]
- •5.3.5 Стандарт локальних мереж ieee 802.11 [2]
- •5.3.6 Служби та застосування бездротових обчислювальних мереж [2]
- •Розділ 6 Проектування і адміністрування комп’ютерних мережах.
- •Тема 6.1 Вимоги до комп’ютерних мереж та методи проектування.
- •6.1.1 Вимоги до комп’ютерних мереж: [2]
- •6.1.2 Мережеві пристрої
- •6.1.3 Питання адміністрування комп’ютерної мережі
- •6.1.4 Програмні аналізатори комп’ютерної мережі
- •6.2 Стандарти адміністрування обчислювальних мереж
- •6.2.1 Віддалений моніторинг
- •Додатки а. Перлік практичних занять
- •Б. Перлік лабораторних робіт
- •В. Завдання для самостійного вивчення (самостійна робота)
- •Г. Модульні контрольні роботи
3.1.11 Інші інтерфейси
Крім RS-232 для підключення до DCE DTE також застосовуються такі RS-інтерфейси: «струмова петля», МСЕ Х.21, FireWire іUSB.
Наприклад для телетайпів такі стандарти не розроблені. Описано лише формат послідовної передачі, що припускає використання стартових бітів, стопових бітів, бітів даних і бітів парності. Однак пристрої, які випускаються різними виробниками, мають різні електричні інтерфейси і до того ж для них не визначено керуючі сигнали. У телетайпа сигнальний інтерфейс називається «струмова петля». Для передання рівнів логічного «0» і «1» одиниці в цьому інтерфейсі замість позитивних і негативних напруг використовується сам факт наявності / відсутності струму. Залежно від моделі телетайпа рівню логічної «1» може відповідати струм в 20-60 мА. Стандартів, які визначають роз'єми / призначення контактів інтерфейсу «струмова петля», не існує. Робота цього інтерфейсу полягає у включенні / виключенні струму, який протікає по ланцюгу, що сполучає два пристрої. Роль активної сторони каналу передачі полягає в генеруванні струму, а роль пасивної зводиться до його виявлення. Оскільки будь-яка зі сторін може бути активною, система, складається з передавача і приймача сигналів, має чотири режими роботи: активний приймач, активний передавач, пасивний приймач і пасивний передавач. Так як джерело живлення зручно розміщувати на одному кінці лінії зв'язку (зазвичай на комп'ютері), по одному каналу, що з'єднує комп'ютер з терміналом, передаються сигнали всіх чотирьох типів. Оскільки телетайп можна розглядати і як принтер, і як термінал, інтерфейс «струмова петля» можна використовувати і для інших пристроїв. Якщо довжина кабелю інтерфейсу RS-232 не повинна перевищувати 15 м., то для кабелю інтерфейсу «струмова петля» допустима довжина до 45 м., при цьому за нього можна передавати дані зі швидкістю до 9600 біт / с без підключення додаткових джерел живлення. На жаль, інтерфейс «токова петля» абсолютно несумісний з RS-232, тому потрібне використання спеціальних перетворювачів. Наприклад, для того щоб з'єднати між собою два мікрокомп'ютера, кожен з яких є активним терміналом, необхідний конвертор «активний-активний». Аналогічно, для з'єднання двох пасивних терміналів потрібен конвертор «пасивний-пасивний». Такі конвертори можна сконструювати застосувавши оптронні пари. Для конвертора «пасивний-пасивний» необхідно мати джерело живлення, для генерації імпульсів струму, а для конвертора «активний-активний» такого джерела живлення не потрібно.
Інтелектуальні модеми являють собою звичайний модем, в якому використовується МП. З появою МП у модему стало можливо не тільки передавати дані, але і автоматично набирати номер абонента. Команди, які надходять на інтелектуальний модем, представляють собою символи в кодуванні ASCII і передаються через інтерфейс RS-232, який використовується також для передачі даних. Через цей же інтерфейс модем посилає DTE свої відповіді, які мають вигляд кодів стану / пропозицій. Припустимо, що користувач включив модем, завантажив ПЗ терміналу і ввів код AT DT1-800-555-1212. Для модему цей код означає, що потрібно «підняти трубку», дочекатися звукового сигналу, яке зазначає, що вузол зв'язку готовий прийняти номер пункту призначення, і виконати набір номера 1-800-555-1212, використовуючи двотональний багаточастотний набір (DTMF ). Якщо номер зайнятий, на екрані комп'ютера з'явиться повідомлення про це. В модемах даного типу є вбудована функція повторного набору останнього введеного номера. Крім того, у багатьох модемах можна запрограмувати інтервал часу, через який модем буде автоматично намагатися з'єднатися з необхідним абонентом, якщо його номер буде зайняте. У деяких модемах є вбудована пам'ять для зберігання цілого списку телефонних номерів.
Оскільки в інформації інтелектуальні модеми повинні розпізнавати призначені для них команди. Сучасне ПЗ підтримує саме інтелектуальні модеми. Фактично сучасне комунікаційне ПЗ підтримує систему команд модемів фірми Hayes, які стали стандартом де-факто.
Набір Hayes-команд складається з базового / основного набору команд, команд розширення, патентованих команд і команд роботи з регістрами.
Команди базового набору включають такі операції, як «зняття трубки», набір номера абонента, відповідь на вхідні дзвінки, виконання ехо-контролю (відображення символів на екрані DTE, до якого підключений модем), а також інші операції.