
- •Методичні вказівки
- •Тема 1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна Основні питання
- •Література
- •Тема 2. Концепція проекту Основні питання
- •Література
- •Тема 3. Життєвий цикл проекту Основні питання
- •Література
- •Тема 4. Функціональні аспекти проектного аналізу Основні питання
- •Література
- •Тема 5. Концепція затрат і вигод у проектному аналізі Основні питання
- •Література
- •Тема 6. Цінність грошей в часі Основні питання
- •Література
- •Тема 7. Грошовий потік Основні питання
- •Література
- •Тема 8. Вплив інфляційних процесів на величину грошового потоку Основні питання
- •Література
- •Тема 9. Стандартні фінансові та неформальні критерії прийняття рішень Основні питання
- •Література
- •Тема 10. Динамічний аналіз беззбитковості проекту Основні питання
- •Література
- •Тема 11. Оцінка і прийняття проектних рішень в умовах ризику та невизначеності Основні питання
- •Література
Література
1. Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000.- с.64-73
2. Проектний аналіз. - Київ: ТОВ"Видавництво Лібра", 1998.- с.51-54.
3. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий.- К.: Издательский дом «Максимум», 2001.- с.415-428
Тема 7. Грошовий потік Основні питання
1. Поняття грошового потоку.
2. Амортизація та її вплив на величину грошового потоку.
3. Додатковий грошовий потік та його розрахунок.
4. Розрахунок кумулятивного грошового потоку.
Мета теми: надання студентам системного уявлення про методологію розрахунку базових показників фінансового аналізу проектів.
Основні терміни та поняття: грошовий потік, чистий доход, неявні надходження, амортизаційні відрахування, додатковий грошовий потік, податкова пільга на амортизацію, кумулятивний грошовий потік.
Зміст
Грошовий потік - це різниця між кількістю отриманих та витрачених грошей, тобто фактичні чисті грошові кошти які надходять на підприємство протягом деякого визначеного періоду часу:
Ч |
|
де
-чистий
дохід отриманий в t-му
році;
-
неявні надходження на підприємство.
Чистий дохід визначається як різниця між доходами підприємства і витратами виробництва з урахуванням податків. До неявних надходжень відносяться амортизаційні відрахування; нараховані, але не сплачені податкові платежі; інвестиційний податковий кредит.
Грошові потоки визначаються за такою схемою (табл. 1):
Таблиця 1
Методика розрахунку грошових потоків
Статті |
Життєвий цикл проекту |
||
Проектування |
Освоєння |
Експлуатація |
|
1. Притік готівки: 1.1. Доход від реалізації продукції 1.2. Ліквідаційна вартість проданого обладнання 1.3. Амортизаційні відрахування |
|
|
|
2. Відтік готівки: 2.1. Інвестиції в основні засоби 2.2. Інвестиції в обігові ресурси і кошти 2.3. Виробничо – збутові витрати 3. Чистий грошовий потік (1-2) 4. Дисконтований грошовий потік |
|
|
|
Дисконтований грошовий потік - це чистий грошовий потік з урахуванням ставки дисконту:
.
На підставі табл. 1 визначається життєздатність проекту. Для цього порівнюють проекти з точки зору їх вартості, строків реалізації і прибутковості. Інвестор за результатами життєздатності проекту має бути впевненим, що на продукцію проекту буде триматися стійкий попит на протязі всього життєвого циклу проекту, достатній для визначення такої ціни, яка б забезпечила покриття заборгованостей і задовільну окупність інвестицій.
Як база для порівняння приймається ситуація "без проекту". Оцінка життєздатності проекту проводиться у 2 етапи:
1) з ряду альтернативних варіантів проекту обирається найбільш життєздатний;
2) для обраного варіанту проекту підбираються оптимальні методи фінансування та структура інвестицій.
Другим компонентом грошового потоку, як було зазначено вище, є неявні надходження. Основною складовою останніх є амортизаційні відрахування. Амортизації приділяється достатньо уваги щодо розрахунків грошового потоку, і вона обов’язково враховується при його обчисленні тому, що:
амортизація є значною статтею у бюджеті інвестування;
зменшує податковий тиск;
забезпечує накопичення коштів для компенсації зносу основних засобів;
являє собою цільові відрахування, які залишаються на підприємстві.
Величина амортизаційних відрахувань залежить від 3-х чинників:
1) балансової вартості обладнання, яке входить до складу основного капіталу;
2) передбаченого терміну служби устаткування до його списання;
3) обраного методу нарахування амортизації.
В узагальненому вигляді для визначення величини амортизаційних відрахувань (АВ) використовують наступну формулу:
|
|
де Вб - балансова вартість основних засобів, грн.
На - норма амортизації, %.
Норма амортизації (На )- частка грошових коштів (у %), яка повинна включатися в собівартість продукції для відшкодування вартості основних засобів. Величина норми амортизації встановлюється залежно від обраного методу нарахування амортизації.
Існують наступні методи нарахування амортизаційних відрахувань.
1. Прямолінійний метод, для якого величина амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:
|
|
де Вп- первісна вартість основних засобів(вона включає в себе ціну основних засобів, а також затрати на їх транспортування і монтаж) , грн
|
|
де Т- встановлена кількість років амортизаційного відрахування.
2. Кумулятивний метод (метод врахування цілих значень років служби), для якого величина амортизаційних відрахувань визначається за формулою:
|
|
Норма амортизації визначається залежно від того, в який період устаткування експлуатується інтенсивніше. Якщо обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби, то і норма амортизації буде більшою в перші роки служби. Алгоритм розрахунку норми амортизації за цим методом наступний:
1) додаються цілі цифри років служби;
2) визначається дріб від ділення певного року служби на суму всіх років служби (якщо приймається, що обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби, то дріб, яка відповідає останньому року, ставиться на перше місце, передостанньою - на друге і т.п.; якщо припускається, що обладнання інтенсивніше використовується в останній період служби, то дріб відповідає своєму року).
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості, згідно якого сума амортизаційних відрахувань розраховується наступним чином:
|
|
де Вз- залишкова вартість яка визначається за формулою:
|
|
де
-
сума амортизаційних відрахувань за
попередні роки.
|
|
4.Податковий метод, механізм використання якого регламентується Законом України “Про оподаткування прибутку” , згідно з яким всі основні засоби поділяються на чотири групи і для кожної з цих груп встановлюється квартальна норма амортизації (табл.2):
Таблиця 2
Квартальна норма амортизації груп основних засобів за Законодавством України
№ з/п групи |
Склад основних засобів |
Квартальна норма амортизації |
1 група |
Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої |
2% |
2 група |
Автомобільний транспорт, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти та інше конторське обладнання та приладдя для них |
10% |
3 група |
Всі основні засоби, що не ввійшли до 1,2 та 4 груп (робочі та силові машини, устаткування тощо) |
6% |
4 група |
Електронно- обчислювані машини, програмне забезпечення тощо |
15% |
За основу нарахування амортизації приймається залишкова вартість.
Додатковий грошовий потік- це приріст грошового потоку внаслідок впровадження “ситуації з проектом” у порівнянні із “ситуацією без проекту”.
Алгоритм розрахунку додаткового грошового потоку наступний:
1) визначається приріст чистого доходу внаслідок впровадження проекту:
∆ЧД=ЧД “з проектом” – ЧД “без проекту”; |
|
2) визначається податкова пільга на амортизацію:
|
|
де ∆АВ- приріст амортизаційних відрахувань внаслідок впровадження проекту;
П- ставка податку (25%);
3) визначається додатковий грошовий потік (ДГП):
ДГП=∆ЧД+ППА. |
|
Існують 2 методи розрахунку додаткового грошового потоку:
1) метод аналізу різниць;
2) метод врахування фактора часу.
Кумулятивний
грошовий потік (
)
показує наскільки вигоди збільшують
витрати в конкретний період
реалізації проекту:
|
|
Алгоритм визначення КГП наступний:
1)визначається сума витрат пов’язаних з реалізацією інвестиційних цілей проекту ( до цієї частини не включаються ті зворотні витрати, які були здійснені підприємством при дослідженні можливостей реалізації проекту);
2) порівняння “ситуації з проектом” з “ситуацією без проекту”( в цій частині описуються економічні вигоди, які з’являються в результаті здійснення інвестицій; а також відбувається коригування затрат внаслідок впровадження проекту - економія, або перевитрати по заробітній платі, матеріалах, електроенергії тощо);
3) коригування грошових потоків (ця частина містить статті, які додаються або віднімаються від доходів другої частини; в цій частині містяться статті, які не входять у звіт про доходи, але які пов’язані з надходженням та видатками готівки).