Література

1. Проектний аналіз. - Київ: ТОВ"Видавництво Лібра", 1998.- с.68-72

2. Пересада А.А., Коваленко Ю.М., Онікієнко С.В. Інвестиційний аналіз: Підручник.- К.: КНЕУ, 2003.-с.171-175

3. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий.- К.: Издательский дом «Максимум», 2001.- с.422-424

Модуль 3. Оцінка ефективності проектних рішень

Тема 9. Стандартні фінансові та неформальні критерії прийняття рішень Основні питання

1. Принципи оцінки ефективності проектних рішень.

2. Методика розрахунку основних фінансових критеріїв.

3. Порівняння проектів за допомогою різних критеріїв оцінки.

4. Неформальні процедури відбору та оцінки проектів.

Мета теми: систематизувати формальні та неформальні підходи до оцінки ефективності інвестиційних проектів.

Основні терміни та поняття: економічний ефект, економічна ефективність, приведені витрати, чистий приведений доход, співвідношення вигод і витрат, внутрішня норма доходності, період окупності.

Зміст

Існують традиційні і нетрадиційні показники, які відображають ефективність будь-яких інвестицій.

До традиційних відносяться вже відомі показники, це :

- економічний ефект: Е = В - З

- економічна ефективність:

- строк окупності інвестицій:

- приведені витрати

де В - вигода (результат);

З - витрати;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

К - капітальні вкладення.

Основні вади цих показників:

• в якості вигоди розглядається тільки величина продукту, що не зовсім повно відображає результативність проекту;

• відсутність врахування змін складових елементів у часі;

• відсутність можливості урахування вигод після терміну окупності;

• порівняння проектів відбувається не за величиною капітальних вкладень, а за їх питомою вагою;

• враховується єдиний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень для підприємств в межах однієї галузі, що реально не відображає конкретну ефективність їх для окремого підприємства.

В умовах ринкових відносин слід використовувати дещо наступні критерії.

1. Чистий приведений дохід (NPV або ЧПД).

Якщо доходність вигод і затрат, на основі яких визначається NPV є однаковою протягом всього періоду здійснення затрат і отримання вигод, то:

.

Якщо доходність вигод і затрат є різною упродовж всього періоду здійснення затрат і отримання вигод, то:

.

Якщо проект передбачає значні первісні вкладення коштів, то:

,

де CF_t – величина грошового потоку в t-му році;

І₀ – величина первісних інвестицій.

Проект є ефективним, якщо: NPV>0.

2. Коефіцієнт співвідношення вигод і затрат:

.

Проект є ефективним, якщо BCR>1.

3. Внутрішня норма доходності (IRR), яка визначається з рівняння:

,

тобто це гранична величина позичкового відсотку, яка диференціює ефективні та неефективні проекти і при якій NPV=0. Дане рівняння є алгебраїчним рівнянням ступеня t і зазвичай вирішується методом ітерацій; також існують програми для ПЕОМ, які вирішують такі рівняння, або таблиці. Якщо немає вищезазначених засобів, то за допомогою розрахунків вибирається два значення коефіцієнтів дисконтування і₁ < i₂ , таким чином, щоб в інтервалі (і₁ ; i₂) функція NPV змінювала своє значення з "+" по "-", і навпаки. IRR знаходиться за формулою:

,

де і₁ - значення дисконтного множника, при якому f(i₁) < 0 a6o f(i₁) > 0;

i₂ - значення дисконтного множника, при якому f(i₂) > 0 або f(i₂) < 0.

Чим менше інтервал (і₁; і₂), тим точніше значення IRR. IRR - являє собою верхню межу відсоткової ставки, при якій фірма може окупити кредит для фінансування проекту, щоб одержати прибутки. Відсоток по кредитах повинен бути меншим ніж значення IRR.

4. Термін окупності (Т). Найбільш простим методом визначення даного показника є наступний:

.

де І - сума інвестицій;

В - річний розмір вигоди (результату), який виступає як чистий доход або чистий грошовий потік.

Для ілюстрації другого підходу щодо визначення терміну окупності скористаємося наступною формулою припустивши, що ліва частина її дорівнює нулю і всі інвестиції зроблені в момент закінчення будівництва. Величина Т і буде терміном окупності:

.

Значення t = 0 відповідає моменту закінчення будівництва. Величина Т визначається шляхом послідовного підсумку членів ряду дисконтова них доходів до тих пір, поки не буде одержана сума, яка дорівнює обсягу інвестицій, або перевищувала б його.

Якщо інвестиції вкладаються не одночасно, то термін окупності

визначається за наступною формулою:

,

де α _t - коефіцієнт компаудингу.

Для відбору варіантів проекту та прийняття рішення про його здійсненність необхідно використовувати неформальні процедури для врахування значень усіх факторів та взаємозв’язків, що дозволяють зробити висновок про доцільність реалізації проекту. При виборі проекту фірмою-інвестором має бути обрано свою систему пріоритетів, яка може включати такі можливі варіанти, як суспільна значущість проекту, вплив на імідж компанії-інвестора, відповідність меті інвестора, ринковий потенціал продукту, що створюється, відповідність фінансовим та організаційним можливостям інвестора, екологічність і безпечність проекту, рівень ризику тощо. При оцінці даних критеріїв використовуються експертно-аналітичні методи: побудова дерева цілей, дерева проблем, аналіз достатності існуючих організаційних структур.