
- •Методичні вказівки
- •Тема 1. Проектний аналіз як методологія та навчальна дисципліна Основні питання
- •Література
- •Тема 2. Концепція проекту Основні питання
- •Література
- •Тема 3. Життєвий цикл проекту Основні питання
- •Література
- •Тема 4. Функціональні аспекти проектного аналізу Основні питання
- •Література
- •Тема 5. Концепція затрат і вигод у проектному аналізі Основні питання
- •Література
- •Тема 6. Цінність грошей в часі Основні питання
- •Література
- •Тема 7. Грошовий потік Основні питання
- •Література
- •Тема 8. Вплив інфляційних процесів на величину грошового потоку Основні питання
- •Література
- •Тема 9. Стандартні фінансові та неформальні критерії прийняття рішень Основні питання
- •Література
- •Тема 10. Динамічний аналіз беззбитковості проекту Основні питання
- •Література
- •Тема 11. Оцінка і прийняття проектних рішень в умовах ризику та невизначеності Основні питання
- •Література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В. ГЕТЬМАНА”
КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Методичні вказівки
щодо вивчення дисципліни “ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ”
для студентів спеціальності 6.107 „Економіка підприємства”
всіх форм навчання
Затверджено:
на засіданні кафедри
економіки підприємств
протокол № 19
від 20.05.08 р.
Кривий Ріг-2008
Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни "Проектний аналіз" для студентів спеціальності 6.107 „Економіка підприємства” всіх форм навчання / Укл. В.М. Амбросова. - Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ ім. В.Гетьмана, 2008 – 42 с.
Укладач: Вікторія Мифодіївна Амбросова - старший викладач кафедри економіки підприємств
Рецензент: М.В. Хільченко, к. т. н., доцент кафедри економіки підприємств
Відповідальний за випуск: С.В.Волошина, к.е.н., доцент, завідувач кафедри економіки підприємств
ВСТУП
Реформування економіки потребує розробки та реалізації програм і проектів, які б дали змогу побудувати фундамент для створення дієздатного механізму господарювання. Насамперед це актуально, коли існують певні обмеження щодо всіх видів ресурсів (в т. ч. фінансових і матеріальних). Тому необхідно використати їх найбільш ефективним способом і одержати максимальний інтегральний ефект з урахуванням фактору часу. Методологія вирішення цих завдань і є предметом вивчення проектного аналізу.
Метою даних методичних вказівок є надання студентам системного уявлення про принципи, методи та засоби прийняття рішень, що дозволяють найбільш раціонально використовувати наявні ресурсі для задоволення суспільних та особистих потреб.
Маючи ці базові знання, студенти матимуть змогу приймати правильні рішення щодо розвитку певної сфери економіки, комплексно їх обґрунтовувати, використовуючи термінологію і поняття, які застосовуються в світовій практиці ділового спілкування.
Згідно з Робочою програмою дисципліни загальна оцінка по її вивченню складається з результатів поточного та підсумкового контролю знань.
Для студентів денної форми навчання поточний контроль знань здійснюється на основі результатів виконання модульних завдань, самостійної роботи та роботи на практичних заняттях. Максимальна кількість балів за всіма переліченими видами робіт становить 40 балів, в тому числі:
за виконання модульних робіт - 20 балів;
за виконання самостійної роботи та роботу на практичних заняттях - 20 балів.
Дифференціація балів за виконання модульних робіт наступна:
комплексна аудиторна контрольна робота на тему: ”Базові положення та функціональні аспекти проектного аналізу”- 4 бали;
індивідуальна робота по виконанню основних методологічних розрахунків в процесі аналізу інвестиційного проекту (визначення основного, додаткового та кумулятивного грошового потоку) та їх оцінці - 8 балів;
індивідуальна робота по визначенню ефективності інвестиційного проекту на основі формальних та неформальних критеріїв - 8 балів.
Дифференціація балів за виконання самостійної роботи та роботу на практичних заняттях наступна:
за відвідування практичних занять – до 5 балів (при 80-100% -му відвідуванні занять студент отримує 5 балів; при 50-75%-му відвідуванні занять – 3 бали);
за якість підготовки до практичних занять – до 5 балів (при середньому балі успішності 4,5 – 5 балів студент отримує 5 балів; при середньому балі успішності 3,5 – 4 бали студент отримує 3 бали);
за виконання самостійної роботи – 5 балів (при виконанні завдання в межах 80-100% від загального обсягу завдань студент отримує 5 балів, а при виконанні завдання в межах 50-75% студент отримує 3 бали);
за підготовку рефератів та участь в наукових семінарах (залежно від якості підготовки рефератів та активності в наукових семінарах) – 5 балів.
Для студентів заочної форми навчання поточний контроль знань здійснюється за результатами виконання домашньої контрольної роботи (30 балів) та комплексного тестового контролю знань на ІОЦ (10 балів). Оцінювання контрольної роботи здійснюється за наступною шкалою: перше завдання (теоретичне питання) – від 0 до 5 балів; друге завдання (задача) – від 0 до 10 балів; третє завдання (задача) – від 0 до 5 балів; четверте завдання (ситуаційний аналіз) – від 0 до 10 балів.
Підсумковий контроль знань здійснюється за результатами державного іспиту. Екзаменаційний білет містить 6 завдань (два питання теоретичного характеру; одне завдання – тест розрахункового характеру і три задачі розрахунково - аналітичного, розрахунково - конструктивного та структурно - логічного характеру), кожне з яких оцінюється за шкалою 0; 5; 10 балів. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів.
Модуль 1. Базові положення та функціональні аспекти проектного аналізу